Адаптація до зміни клімату: правовий погляд

12 листопада 2020 року відбулася перша (установча) нарада з розробки української Стратегії з адаптації до зміни клімату.

Онлайн Zoom-платформа об’єднала понад 100 експертів, які працюють у цій сфері понад 20 років.

У вітальному слові Ірина Ставчук, заступниця міністра з питань європейської інтеграції Міндовкілля, наголосила, що Стратегія буде розроблена на основі реальних досліджень за критеріями IPPC щодо змін клімату в Україні до 2100 та на виконання Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»¹. Також, наголосила, що на сайті Міндовкілля існує розділ Рекомендації щодо включення кліматичних питань до документів державного планування https://mepr.gov.ua/news/34766.html. ЕПЛ нагадує, що у постатейному коментарі до закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» http://epl.org.ua/human-posts/postatejnyj-komentar-do-zakonu-ukrayiny-pro-strategichnu-ekologichnu-otsinku-2/ експерти ЕПЛ теж пропонують своє бачення врахування кліматичних питань у документи держаного планування.

Серед доповідачів, зокрема, були: Андреас Бірманн, керівник напрямку з енергетики та навколишнього середовища ПРООН в Україні, наголосив на оцінках впливу, можливостей та пріоритетів для України у зв’язку зі зміною клімату. Оксана Ракович, спеціаліст групи Світового банку із захисту навколишнього середовища, яка наголосила що наслідки зміни клімату є вартісними, а тому, дешевше попереджати їхнє настання. Світлана Краковська, Український гідрометеорологічний інститут, наголосила, що кліматичні дані із пунктів спостережень не показові без їхнього аналізу і напрацювання рекомендацій для прийняття рішень. Оксана Кисіль, національний експерт Угоди мерів, наголосила, що міста потребують дороговказів, як визначати вразливість міст та як, враховувати національні плани.

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ наголосила, що стратегія щодо адаптації до змін клімату не буде працювати без запровадження ряду законодавчих змін. Зокрема, мова іде про зміни, які стосуються прийняття закону про моніторинг за станом довкілля, де окреме місце повинен зайняти кліматичний моніторинг. Також, необхідно передбачити відповідальність за неврахування заходів із попередження та адаптації до зміни клімату під час таких процедур як оцінка пливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка. Потребує регулювання і процедура щодо використання коштів із фондів охорони навколишнього природного середовища на заходи із попередження та зміни клімату.

Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ зазначила, що питання адаптації до зміни клімату дуже важливі у контексті збереження біорізноманіття під час розробки містобудівних документів, а також під час прийняття рішень щодо належного управління відходами, адже, полігони ТПВ та інші питання управління відходами впливають на зміну клімату.

Катерина Полянська, еколог ЕПЛ, наголосила на важливість розробок планів управління басейнами рік із врахуванням адаптаційних заходів щодо змін клімату, особливо у контексті виконання міжнародних зобов’язань щодо боротьби із паводками та опустелюванням.

Більше інформації у:

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, office@epl.org.ua

Катерина Полянська, еколог ЕПЛ, office@epl.org.ua

Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ, office@epl.org.ua