Аналіз аварії на «Рівнеазот» через призму екоконтролю та гарантування екологічної безпеки

Гарантування екологічних прав, зокрема, права на екологічну безпеку здійснюється через систему належного інформування про стан довкілля та потенційні зміни такого стану, створення можливості участь у процесі прийняття екологічних рішень, а також створення системи захисту порушених прав через систему контролю та притягнення до відповідальності.

1. Аварія на «Рівнеазот» – подія, яка проявилася у порушенні виробничого або транспортного процесу, що спричинило наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на довкілля.

20 липня 2021 року на одному із 5-ти азотних підприємств Group DF¹, яку представлено холдинговою компанією OSTCHEM, що об’єднує активи Групи з виробництва азотних добрив, їхню дистрибуцію та транспортування, сталася аварія. Мешканці Городка та Рівного могли спостерігати велику оранжеву хмару на території підприємства.

Зі слів представників «Рівнеазоту», відбулася розгерметизація трубопроводу в цеху виробництва азотної кислоти, в результаті чого відбувся разовий викид нитритів газів в незначній кількості на території заводу.

«Рівнеазот» почав роботи з усунення наслідків розгерметизації трубопроводу в цеху азотної кислоти. За оцінками фахівців Ostchem, ремонтні роботи з відновлення повноцінної роботи цього цеху на «Рівноазоті» будуть завершені протягом 2 тижнів.

На даний момент на підприємстві завершує роботу спеціальна комісія хіміків і інженерів, (без залучення офіційних органів влади), яка аналізує причини аварії і готує компетентний експертний висновок, а також розробляє заходи щодо зниження виробничих ризиків у майбутньому.

«Нас дивує, що причини аварії беруться озвучувати чиновники, абсолютно далекі від виробничих процесів у хімії, у яких немає достатньо даних для коментарів. Як тільки буде остаточне рішення спеціальної комісії, ми звісно публічно озвучимо причину інциденту», – зазначив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

«На всіх трьох заводах азотного холдингу Ostchem протягом наступних 10 днів пройдуть додаткові технічні перевірки безпеки роботи всіх цехів, ретельна діагностика всіх трубопроводів і обладнання. Також буде проведено додатковий інструктаж персоналу з техніки безпеки і проведені додаткові навчання», – додав він.²

Що ж зроблено урядом? Інспектори Державної екологічної інспекції Поліського округу із залученням фахівців відділу інструментально-лабораторного контролю оперативно виїхали на місце події. Вони зафіксували, що надходження забруднюючих речовин в повітря припинено. Всі показники в рамках допустимих концентрацій.

Втім слід зазначити, що офіційні дані результатів замірів повітря, не відповідають вимогам закону, бо не вказано дати забору проб, місця замірів, обладнання та методологію перевірки, а також виконавці таких замірів із підтвердженням кваліфікації.

Також були відібрали проби ґрунтів у 5-х локаціях:

-поблизу підприємства ПрАТ «Рівнеазот»;

-на території населених пунктів Городок, Караєвичі, Обарів;

-у місті Рівне (зі сторони луцького кільця).

Після отримання результатів аналізів проб ґрунтів буде надано оперативну інформацію.³

2. Думка науковців про вплив на довкілля

Старша викладачка кафедри хімії й фізики Національного університету водного господарства та природокористування Оксана Мисіна зазначила: “Наскільки я бачу ситуацію по фото, то оці оранжеві гази, нітрозні гази, це NO2. Його ще називають “лисячий хвіст”. Це оксид нітрогену чотирьохвалентного. Нітратна кислота розкладається на цей газ і він потім може, відповідно, взаємодіяти з водою і випадати у вигляді кислотних дощів.”

Агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Адаменко також пояснив Суспільному, що головним ризиком від подібної аварії є випадання небезпечних кислотний дощів. “Складно оцінити наслідки, бо ми не знаємо, яка кількість зреагувала на підприємстві, але нітрозні гази загалом досить шкідливі. Вони також можуть викликати опіки рослин при окисленні азотної кислоти. Потрапляючи на ґрунт у великих дозах, вони можуть сприяти накопиченню нітратів у продукції рослинного походження. Їхня велика кількість також може викликати канцерогенні захворювання. У ситуації, якщо така хмара піде у напрямку міста чи селища, жителям міста варто герметично зачиняти вікна”, – додав Адаменко.

3. Неефективність чинних процедур

Настання аварії є однією з підстав проведення позапланового заходу екологічного контролю. У такому разі додаткових погоджень для перевірки не потрібно, а під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Чи можна не допустити орган контролю на позапланову перевірку під час аварії? Ні, не можна.

Чи є відповідальність за недопуск до позапланової перевірки? Так. У разі створення суб’єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. Маємо надію, ДЕІ склали такий акт. Втім штраф за недопуск інспектора на позапланову перевірку становить лишень 750 грн. Тож підприємству простіше порушити законодавство, не допустити екоіспектора на позапланову перевірку і сплатити мізерний штраф в 750 грн та приховати справжні причини аварії. Адже виявлення справжніх причин аварії на підприємстві може призвести до значно суворіших санкцій для підприємства та його керівництва.

Як нам відомо, ДЕІ додатково спробує вийти на перевірку з іншої підстави – звернення фізичної особи. Але перш ніж це відбудеться, територіальний органі ДЕІ має отримати погодження від центрального апарату ДЕІ. Звертаємо увагу, навіть в цій критичній ситуації, коли були задіяні чиновники найвищого рівня, від подання заяви до її погодження пройшло більше доби, а проведення перевірки може відбутися ще пізніше, адже погодження надійшло в кінці робочого дня. Чи допоможе це? Навряд, оскільки:

– підприємство знову може недопустити ДЕІ до проведення перевірки, сплативши ще 750 грн штрафу;

– викиди в атмосферу буде неможливо зафіксувати через кілька днів після їх здійснення в результаті аварії.

Звертаємо увагу, що в інших, менш резонансних випадках, від подання звернення до реального проведення перевірки через бюрократичні процедури та законодавчі обмеження може пройти кілька тижнів.

Зневажлива фраза пана Арестархова «Нас дивує, що причини аварії беруться озвучувати чиновники, абсолютно далекі від виробничих процесів у хімії, у яких немає достатньо даних для коментарів. Як тільки буде остаточне рішення спеціальної комісії, ми звісно публічно озвучимо причину інциденту» свідчить про свідоме порушення законодавства та про неповагу до висококваліфікованих працівників ДЕІ. Дана ситуація показує вкрай недієву систему державного екологічного контролю, коли баланс інтересів суттєво зміщений на користь підприємств-порушників. Внаслідок її недієвості без відповіді залишилися важливі запитання. Яка ж причина аварії: перевищення тиску в трубах чи збій технічних засобів чи непроведення регламентних ремонтних робіт чи технічного огляду обладнання? Який реальний вплив на довкілля і життя людей був в ці дні в Рівне та його околицях?

Аварія на «Рівнеазот» стала черговим попередженням власникам великих підприємств- забруднювачів, які працюють на застарілих технологіях і які потребують модернізації виробництва. Щодня модернізація великих підприємств-забруднювачів стає для них же дорожчою, а її постійне відкладення ще більш небезпечним. Законопроєктом 4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності», голосування за який у Верховній Раді було остаточно провалено 15 липня 2021 року, передбачалось закласти фундамент для регулювання промислового забруднення саме шляхом поступового впровадження найкращих і безпечних технологічних рішень – найкращих доступних технологій та методів управління для кожного небезпечного виду виробництва. Під час одного з голосувань за цей важливий законопроєкт голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко наголошував: “Основними причинами, що зумовлюють незадовільний стан довкілля, є недотримання суб’єктами господарювання норм природоохоронного законодавства та низькі темпи впровадження новітніх технологій. Зношеність обладнання підвищуватиме ризики нових аварій та надзвичайних ситуацій, а забруднення довкілля і надалі забиратиме життя українців.” Питання експлуатації застарілого обладнання, частина з якого вже вичерпала свій термін, стає питанням екологічної безпеки країни і, очевидно, що з кожним днем все більш актуальним і критичним .

4. Замість висновку. Рішення

• Прийняти законопроєкт # 3091⁴, який запроваджує нову дієву систему державного екологічного контролю, спрощує процедуру позапланової перевірки, а також запроваджує санкції за недопуск в 1,8 млн грн штрафу;

• Прийняти #4167⁵ (який вже буде мати інший номер), адже цей закон ставить мету попередження аварій і вчасне повідомлення про будь-які несправності, збої в експлуатації та аварії, передбачає встановлення запобіжників аварій та поетапної модернізації застарілих потужностостей до європейських (безпечних) стандартів;

• Прийняття законопроєкту про моніторинг стану довкілля, який об’єднає всі види моніторингу, збере в одне місце всю екологічну інформацію, що дозволить запровадити аналітичну систему і попередження надзичайних ситуацій (аварій).

Підготували:

Олена Кравченко, директор ЕПЛ,

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ