ЕПЛ опрацювала проєкт Водної стратегії України, розроблений спеціалістами Міндовкілля спільно з Командою офісу підтримки реформ, підготувала пропозиції та зауваження до змісту документа, який можна знайти за посиланням.
Кидається в очі, що Стратегія більшою мірою орієнтована на задоволення господарських потреб населення та промисловості. Вона не наголошує на пріоритеті збереження водних об’єктів як цілісних природних комплексів, наскрізності екологічного підходу в усіх сферах водокористування, що є надзвичайно актуальним в умовах водної кризи в Україні, зміни клімату та нестачі водних ресурсів.
Стратегія розвитку водної сфери (надалі – стратегія) є програмним документом Кабінету Міністрів України, який повинен описати шляхи, методи і ресурси, необхідні для вирішення виявлених проблем щодо проведення державної політики, досягнення поставлених цілей розвитку у відповідній сфері за результатами виконання запланованих взаємопов’язаних завдань і заходів.
Стратегія повинна визначати курс формування та реалізації політики у водній сфері на середньостроковий або довгостроковий період.
опис проблем, які обумовили її прийняття, і нормативно-правових актів, що діють у відповідних сферах.
Перша і найголовніша проблема – це брак такого природного ресурсу як вода. Проте у стратегії цій проблемі не відведено належного місця.
аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем.
Цей розділ повинен містити конкретні цифри щодо проблемної якості води. Зокрема, не вказана проблема, яка 10-літтями супроводжує українців – забруднення питної води нітратами. Не описано проблем із «блакитною хворобою» немовлят.
Основна ціль повинна бути припинення втрат водних ресурсів України. Досягнення доброго стану вод. Показники – підвищення рівня вод у Шацьких озерах, відновлення малих річок, чітко визначені об’єми води для енергетики, аграрного сектору та промисловості тощо.
завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей, етапи їхнього виконання, очікувані результати на кожному етапі, з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів;
порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації стратегії та звітування;
– операційний план реалізації стратегії на трирічний період.
Аналіз проєкту стратегії свідчить, що без чіткого опису завдань та цілей неможливим є прописати порядок моніторингу та підготувати національний план реалізації стратегії.
Для забезпечення екологічної безпеки повинні бути чіткі правила використання водних ресурсів, розуміння усіх ризиків та співіснування природи, людини та бізнесу.
Міндовкілля, розробляючи стратегію як програмний документ у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів повинен передбачити єдиний та чіткий алгоритм дій для усіх учасників відносин визначивши єдині цілі, завдання та способи їхнього досягнення.
Підготували Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ
