Вчора весь світ був прикутий до трансляції інавгурації 46–го американського президента Джо Байдена. Для екологічної спільноти ця подія є важливою тому, що за каденції попереднього президента Дональда Трампа, США перестали бути лідером в сфері боротьби із зміною клімату, переходу до альтернативних джерел енергії та показували негативні приклади нищення довкілля заради інтересів великого нафтового бізнесу.
Декларації Байдена
Отож новий президента США у своїй інавгураційній промові пообіцяв, що його країна готова успішного боротися із тими викликами, які на сьогодні існують. Це і кліматична криза, і нерівність, і расизм та вбивчий вірус, задля створення кращого і нового світу для наших дітей.
Розуміючи всю відповідальність за свою роботу перед майбутніми поколіннями, Байден анонсував деякі важливі екологічні рішення, які він прийме після вступу на посаду. Так, США повернеться до участі в Паризькій угоді 2015 року, яка має на меті утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів та обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, а також збільшення здатності адаптуватися до негативних впливів зміни клімату.
Попередник та інтереси Оклахоми
Нагадаємо, що в червні 2017 року Дональд Трамп анонсував вихід із Паризької угоди, в і листопаді 2019 року було розпочато офіційний процес виходу із участі в цій угоді. Причиною прийняття цього рішення Трамп називав «несправедливі економічні обмеження, які вона накладає на американських робітників, підприємців та платників податків». Він також наголошував, що цей крок робиться в інтересах американських видобувних компаній.
Його наступник пообіцяв відновити лідерські позиції США в сфері кліматичної політики, які будуть підкріплені і діями на національному рівні. Байден також пообіцяв анулювати дозвіл на побудову трубопроводу Keystone XL та переглянути інші антиекологічні рішення адміністрації Трампа. Цей трубопровід мав транспортувати нафту з канадської провінції Альберта до нафтопереробних заводів Іллінойса та Техасу, та нафтових установок в Оклахомі.
Цей проєкт був відхилений адміністрацією Барака Обами, оскільки він становив загрозу для клімату, природніх екосистем, джерел питної води, громадського здоров’я. Довкола цього проєкту відбувалися численні протести громадськості, стратегічні судові процеси. Проте Трамп підтримав цей проєкт і видав рішення про його «просування» на початку своєї президентської кар’єри. Такий проєкт вступає в суперечність із намірами США агресивно боротися зі зміною клімату та створювати робочі місця в сфері чистої енергетики, тому адміністрація Байдена і його кліматичні радники повертатимуть США до глобальних лідируючих позицій в сфері зміни клімату.
В Ізраїлі буде сонячно…
Слідом за президентом США Д. Байденом, про радикальну політику в сфері боротьби зі зміною клімату заговорив і Ізраїль. Так, в кінці грудня 2020 року очільник цієї країни поставив амбітну ціль для Ізраїлю – 100% перехід на відновлювальні джерела енергії до 2050 року.
Зокрема, планується, що до 2025 року Ізраїль перестане спалювати вугілля, до 2030 – зросте виробництво сонячної електроенергії до третини від загального виробництва електроенергії, а ізраїльські підприємці, науковці та інженери мають достатні людські, фінансові ресурси та підтримку уряду, щоб запустити глобальну сонячну революцію.
Європейський зелений курс і Україна
У 2019 році наш сусід – Європейський союз також заявив про кліматичну нейтральність до 2050 року та схвалив нову політику – Європейський Зелений курс.
Уряд України декларує підтримку такої політики. Рік тому 24 січня 2020 року Кабінет міністрів створив міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» і вже 19 січня 2021 року відбулося перше засідання цієї групи. На ньому Денис Шмигаль зазначив, що впровадження Зеленого курсу для України має широкі перспективи для ефективної роботи багатьох секторів економіки, включаючи енергетику, транспорт, енергоефективність, ресурсоефективне будівництво та реконструкцію будівель, енергоефективність теплопостачання.
Чи готовий Президент України переглядати енергетичну політику України слідом за світовими лідерами, ініціювати відповідні зміни в державній політиці? Чи готовий він доєднуватися до числа тих лідерів, які відчувають відповідальність за здоров’я своїх дітей та прагнуть забезпечити здорове майбутнє нації, відмовившись від нафти, газу та вугілля та впроваджуючи інноваційні проєкти в сфері чистої енергетики?
За детальною інформацією звертайтеся:
Ольга Мелень-Забрамна,
керівник юридичного відділу, лауреат премії Голдмана 2006
тел. 032 2257682, office@epl.org.ua
.
