Бізнес-спілки Білорусі і України виступили на захист екологічних прав

Бізнес-союзи Білорусі підготували оцінку планів з облаштування водного шляху Е40¹.

Нагадаємо, що будівництво водного шляху Е40, який має пройти територією Польщі, Білорусі та України, охопивши дистанцію в 2000 кілометрів. Планується, що маршрут з’єднає Чорне та Балтійське моря². Будівництво водного шляху Е40 лобіюється окремими політичними силами та державними органами всіх трьох країн³.

Аналітики дійшли до висновку, що реконструкція міжнародного водного шляху Е40 (МВП Е40) не має явної економічної доцільності на всій протяжності.

«Проект пов’язаний зі значними інвестиційними та економічними ризиками, а також екологічними загрозами, в тому числі загрозою негативного впливу на клімат, що не відповідає принципам сталого розвитку», – зазначається у висновках дослідження.

Найбільш загрозливою зоною шляху Е40 є вся білоруська ділянка шляху та українська його частина, від кордону з Білоруссю і до Києва.

Як показало дослідження, представлені в Техніко-економічному обґрунтуванні водного шляху Е40⁴ розрахункові тарифи для річкового транспорту умовно конкурентоспроможні з тарифами залізничних перевізників лише в Польщі та неконкурентоспроможні по більшості товарних позицій з тарифами на залізничну доставку в Білорусі і Україні. До того ж внутрішній водний транспорт програє через низьку швидкості доставки, наявності сезонних обмежень, додаткових етапів перевантаження товарів. Щоб створити умови для перехоплення вантажів на користь внутрішнього водного транспорту, уряди трьох країн змушені будуть використовувати субсидії, що буде спотворювати умови конкурентної боротьби на ринку транспортних послуг. Реалізація такого сценарію може привести до скорочення виручки у залізничних і автотранспортних підприємств на десятки і навіть сотні мільйонів євро в рік, що здатне викликати штучну кризу в цих секторах транспорту.

«Техніко-економічне обґрунтування Е40 не припускав окупності капітальних витрат на реконструкцію водного шляху, а лише передбачає покриття операційних витрат на об’єктах річкової інфраструктури. Такий підхід грубо порушує принцип «користувач платить», – наголошується в дослідженні. Неможливість окупити капітальні витрати означатиме, що оплачувати їх будуть бюджети трьох країн, а також можливо бюджет ЄС, то є велика кількість платників податків, попереджають аналітики.

За сукупністю факторів позитивний вплив на економіки трьох країн слід очікувати тільки на етапі освоєння інвестиційних коштів. Середньостроковий і довгостроковий економічний ефект від реконструкції Е40 буде нульовим або навіть від’ємним.

Проте головним є те, що будівництво водного шляху Е40 пов’язане зі значними екологічними загрозами. В Польщі і Білорусі під загрозою затоплення знаходяться сукупно близько 2 тис. кв. км земель, розташованих переважно в долинах річок Вісла і Прип’ять. Серйозної шкоди може бути завдано особливо охоронюваним природним територіям, а також потенціалу екосистемних послуг в регіоні.

Тривогу аналітиків викликає також можливе зростання емісії парникових газів через перехоплення вантажів з залізничного на внутрішній водний транспорт, а також з огляду на появу нових водосховищ – додаткових джерел емісії парникових газів. Розрахунки показують, що емісія на польському і білоруському ділянках водного шляху може перевищити 600 тис. т CO2 на рік. До 2050 року збиток від подібного впливу на клімат може досягти 150 млн євро в рік. Водночас обсяг збитків, що може бути нанесений вивільненням радіаційних часток, похованих у руслі р. Прип’ять та у Київському водосховищі, взагалі важко оцінити.

Таким чином, соціально відповідальний бізнес виступив на захист екологічних прав білорусів та українців.

Актуальна інформація про кампанію протистояння проекту водного шляху Е40 розміщена на сайті http://stope40.org ; https://www.youtube.com/watch?v=75KGIq7SToU