Національну стратегію управління відходами (далі – Стратегія) схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 820-р. Метою Стратегії є створення умов для підвищення стандартів життя населення шляхом впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівні, зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їх переробки та повторного використання.
Стратегія є документом, який розпочинає реформу управління відходами з метою апроксимації директив ЄС у сфері управління відходами та передбачає ряд заходів починаючи з підготовки та прийняття відповідного законодавства, введенням систем розширеної відповідальності виробника щодо певного виду відходів, розробленням технічних регламентів з питань поводження з відходами та закінчуючи розробленням регіональних планів управління відходами та будівництвом потужностей з оброблення відходів.
Перший етап реалізації Стратегії відбувався у 2017-2018 роках і протягом цього часу Мінприроди та інші органи влади повинні були виконати певні загальні заходи та досягнути певних цільових показників у поводженні з відходами. Проте робота над стартегією відбувалася дуже кволо, і більшість заходів на показників залишилися невиконаними та недосягнутими. Так, не було розроблено законопроекти про відходи та вторинні ресурси; про захоронення відходів; про управління відходами видобувної промисловості; про побутові відходи; про відходи упаковки; про відпрацьовані нафтопродукти; про зняті з експлуатації транспортні засоби. Мінприроди розробило лише один – ”Про управління відходи”. Втім, останній має низку недопрацювань та потребує перегляду, з урахуванням наданих пропозицій та зауважень від громадськості.
Експертами проекту Twinning, бенефіціаром якого є Мінрегіонбуд, за активної участі Мінприроди, розроблено проекти законів “Про батарейки, батареї та акумулятори” та “Про відходи електронного та електричного обладнання”.
Цільові щодо запобігання утворення відходів також не було вповні реалізовані, оскільки не було прийнято нормативно-правові акти щодо запровадження екодизайну товарів для споживання, які довше функціонуватимуть та будуть більш пристосованими до повторного використання чи утилізації. Маємо сумнів, що було зменшено обсяги використання первинної сировини з 90 до 85 відсотків, а статистичні дані по цьому відсутні.
По заходам щодо збільшення повторного використання відходів, в тому числі шляхом утворення центрів із збирання відходів для їх ремонту (насамперед відходів електричного та електронного обладнання) – також є сумнів, що відповідні цільові показники досягнуті, оскільки за ці 2-3 роки майже не чутно було про будь-які ініціативи орагінв влади чи місцевого самоврядування по стимулюванню повторного використання відходів.
Також Стратегія передбачає ряд заходів щодо збільшення обсягів переробки вторинної сировини, компостування біовідходів, проте повне виконання цих заходів не відбулося, і інформації про їх виконання у відкритому доступі немає.
Інформація про обсяги видалення відходів, створення регіональних полігонів не доступна на офіційних сайтах, на наш запит ні Мінрегіон, ні Мінприроди не відповіли, тому є сумніви що показники стратегії щодо видалення відходів також виконуються.
Не хочеться вірити, що робота над виконанням Стратегії завершилася зразу після її прийняття, і наші профільні міністерства мають в запасі ще десятки років для налагодження системи поводження з відходами в Україні. Дуже шкода, що такий прогресивний і важливий документ показав такий слабкий рівень виконання на першому етапі, що значно збільшить обсяг роботи на другому та третьому етапі виконання стратегії. Проте без нової відповідної законодавчої бази в сфері управління відходами, цільові показники так і залишаться декларативними.
Аналітична записка ЕПЛ доступна тут.
За більш детальною інформацією прошу звертатися:
