Новий міністр захисту довкілля? Громадськість вимагає обговорення критеріїв та плану дій майбутнього очільника міністерства
27 жовтня відбувся брифінг за ініціативи коаліції громадських організацій з вимогою обговорення критеріїв та плану дій майбутнього очільника міністерства.
Який саме план реформ із захисту довкілля є у влади, і на що покликана заміна Міністра захисту довкілля? Чи не призведуть раптові кадрові зміни до стагнації вже запущених реформ? Громадськість стурбована останніми заявами про звільнення Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. Адже в новинах відсутня інформація про те, на що покликані ці кадрові рішення, хто стане наступником, з яким планом дій він чи вона прийде, з якою командою.
Провідні громадські організації нагадали владі про діючий євроінтеграційний порядок денний в сфері захисту довкілля, прогалини в його виконанні, а також поставили вимоги до кандидатів на посаду, акцентували увагу на важливість наявності команди.
Виступи всіх доповідачів доступні за посиланням.
Додаткові матеріали:
Бріф про реформи у сфері довкілля, підготовлений МБО “Екологія-Право-Людина”.
Критерії, яким повинна відповідати кандидатура на посаду Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
***
26% українців вважають проблеми екології однією з найактуальніших загроз для країни.
64% українців вважають, що за останні декілька років екологічна ситуація у місцевості, де вони проживають, стала гіршою. 14% українців назвали погіршення екологічної ситуації вагомою проблемою для них особисто.
Фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерева” представив результати загальнонаціонального опитування проведеного в серпні 2021 року.
Впродовж останніх років українці традиційно називали трьома найактуальнішими загрозами для країни війну, корупцію та проблеми економіки. Нині громадяни згадують проблеми екології нарівні з цими традиційними загрозами, і це свідчить, що українці все більше усвідомлюють важливість захисту довкілля та розуміють, наскільки деструктивно екологічні проблеми впливатимуть на їхнє здоров’я у довгостроковій перспективі. Екологічна безпека змінилась з другорядної проблеми на принципове питання геостратегії країн світу, а усвідомлення її важливості все більше відображається і в громадській думці українців.
Серед проблем, які найбільше впливають на їхні родини та оточення, респонденти назвали забрудненість водойм (46%), засміченість побутовими відходами (33%), надмірне споживання хімдобрив (27%), забруднення повітря транспортом (23%) чи промисловими підприємствами (21%).
Деталі дослідження за посиланням.
***
Верховна Рада України прийняла Закон “Про енергетичну ефективність”
Згідно з ним, на заходи з енергоефективності має виділятися щонайменше 1% бюджету щороку, міста та громади мають впроваджувати енергоменеджмент, а Мінрегіон має розробити довгострокову стратегію термомодернізації будівель.
Які ще зміни принесе в наше життя новий закон і що може стати на заваді його реалізації – читайте у матеріалі “Екодії”.
Це чудові новини, адже тепер більше родин та громад зможуть скористатися державною підтримкою та модернізувати свої будинки – а значить, втрачати менше тепла, енергії і менше грошей на комунальні послуги.
Виграє від цього і довкілля. Адже житлові будинку споживають 40% енергії в Україні. Більш ощадливе її використання означатиме менше викидів від її виробництва, які забруднюють навколишнє середовище і поглиблюють кліматичну кризу.
***
Чи підпише Президент Укази про створення та розширення національних парків?
Однією із ключових та постійно актуальних екологічних проблем України є низька частка природоохоронних територій. Станом на 01.01.2021 року, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду (ПЗФ) до площі країни становило 6,8%. В той же час, в країнах ЄС у 2020 році середня частка національних природоохоронних територій складала понад 26% – вчетверо більше, ніж Україні.
Єдиним способом покращення ситуації та наближення України до європейських тенденцій охорони природи є створення нових природоохоронних територій національного (ПЗФ) та міжнародного (Смарагдова мережа) рівнів.
Наприкінці минулого року ЕПЛ підписала листа зі зверненням до Міндовкілля щодо активізації роботи зі створення або розширення низки проєктованих НПП. Із того часу було пройдено всі стадії погодження та схвалено Урядом проєкти указів Президента України про створення національних природних парків «Пуща Радзивіла», «Куяльницький» та «Холодний Яр», яка разом мають взяти під охорону 41,9 тис. га унікальних природних територій.
Очікують на підпис Президента і проєкти указів про розширення НПП «Кременецькі гори», «Вижницький», «Меотида», а також Карпатського біосферного заповідника.
ЕПЛ закликає Володимира Зеленського якомога швидше підписати вищезгадані проєкти указів про створення та розширення національних природних парків і Карпатського біосферного заповідника.
***
Оцінка виконання Україною Угоди про асоціацію із ЄС у сфері охорони довкілля
Із проаналізованих МБО «Екологія-Право-Людина» ключових горизонтальних та секторальних сфер у жодній не відбулося реального прогресу навіть на рівні прийняття необхідної нормативно-правової бази.
Попри значні зусилля окремих посадовців, експертів різних проєктів технічної підтримки та громадського середовища, які роками напрацьовують необхідні законопроєкти у різних сферах, сильне промислове лобі не дозволяє провести основні екологічні реформи у державі. Показовим, зокрема, стало голосування за законопроєкт «Про запобігання, зменшення і контроль промислового забруднення», який був тричі провалений у парламенті виключно через його незручність для великих забруднювачів. Завантажити бріф про виконання реформ можна за посиланням.
***
Кабінет Міністрів України планує вдосконалити процедуру стратегічної екологічної оцінки
У Верховній Раді очікує на розгляд розроблений урядом законопроєкт № 5159 від 25.02.2021 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки».
Окрім запровадження адміністративної відповідальності чиновників за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки, законопроєкт також передбачає створення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки, а також закріплення права будь-якої фізичної чи юридичної особи оскаржувати в суді рішення, дії та бездіяльність суб’єктів владних повноважень у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.
На думку МБО «Екологія-Право-Людина», прийняття законопроекту позитивно вплине на практику реалізації Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», адже наявність відкритого реєстру документів із стратегічної екологічної оцінки (за зразком реєстру із оцінки впливу на довкілля) та відповідальність чиновника за ігнорування процедури є саме тими факторами, що допоможуть новому інструменту швидше набирати обертів.
***
Україна візьме участь у Глобальній ініціативі щодо скорочення викидів метану «Glоbаl Меthаnе Рledge»
Основні складові ініціативи:
- скорочення глобальних викидів метану до 2030 року щонайменше на 30% рівня 2020 року;
- зменшення потепління щонайменше на 0,2 С до 2050 року;
- сприяння використанню найкращих наявних методів кількісної оцінки викидів метану.
Карантин не допоміг: концентрація CO2 в атмосфері Землі є найвищою за всю історію спостережень-ООН. 50% викидів поглинають океани та наземні екосистеми, але з часом вони робитимуть це все гірше. Деталі.
***
Парламентська Асамблея Ради Європи висунула проєкт додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини про право на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля
Наприкінці вересня 2021 року Парламентська Асамблея Ради Європи, посилаючись на свою Резолюцію 2396 (2021) «Закріплення права на здорове довкілля: необхідність посилення дій Ради Європи», повторно заявила про необхідність визнання нового покоління прав людини. Асамблея висловила крайню стурбованість швидкістю та ступенем деградації довкілля, втратою біорізноманіття та кліматичною кризою, що безпосередньо впливає на здоров’я, гідність та життя людей. Асамблея заявила, що настав час Раді Європи проявити амбіції та стратегічне бачення майбутнього, зіткнувшись з цим серйозним переломним викликом прав людини та забезпечивши їх посилений захист в епоху системних екологічних загроз для сьогодення та майбутніх поколінь.
У зв’язку із цим Асамблея рекомендувала Комітету міністрів розробити додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини про право на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля та запропонувала текст такого протоколу. Деталі за посиланням.
***
Сірі схеми лісгоспів для рубок неексплуатаційних лісів: на черзі – рубки рідколісся
ЕПЛ неодноразово писали про те, як лісгоспи використовують недосконале лісове законодавство для напівлегальної, або в цілому законної, але несталої, без врахування природоохоронних, захисних та рекреаційних функцій лісів, заготівлі деревини шляхом проведення різних видів рубок. Зокрема, мова йде про лісовідновні рубки, рубки переформування, рубки поодиноких дерев, санітарні рубки тощо. Деякі з них недоцільно застосовуються на рівні окремих лісгоспів (як-от рубки переформування), інші – по окремих регіонах, або і в масштабах всієї України (санітарні рубки).
Експерти ЕПЛ вважають, що Держлісагентству та Міндовкіллю потрібно переглянути значення і юридичний статус територій рідколісся, що потягне за собою обмеження втручання в них, наприклад, заборону суцільних рубок, для збереження даних біотопів. ЕПЛ підготували звернення до Міндовкілля та ДАЛРУ щодо необхідності змін до чинного законодавства для забезпечення збереження рідколісь, які відповідають охоронюваним оселищам. Більше інформації й відповідей на питання, чому потрібні зміни в нормативці – в матеріалі ЕПЛ.
***
Кінбурнській косі загрожує забудова?
На сайті Очаківської міськради з’явилося повідомлення про початок обговорення генеральних планів сіл Василівка, Покровка, Покровське. Проте, в громадський доступ було викладено лише частину документів. Пропозиції в ініціаторів розробки генпланів доволі радикальні: збільшити площу села Василівка у 7,3 рази (до 1033 га проти сучасної – 141,3 га), села Покровка – в 3,3 рази (із 584,5 до 1930 га) за рахунок територій об’єкту природно-заповідного фонду України, РЛП «Кінбурнська коса», перенесення меж села в бік моря та включення в нього прибережної смуги…
Що не так із генеральними планами, які винесено на громадське обговорення? Чому і за якими критеріями вони не відповідають законодавству? Про це та інше в матеріалі ЕПЛ.
***
Зміни клімату в Україні: Болота
До появи людини на території України, територія нашої землі була вкрита хвойно-широколистяними лісами, лісостепами, степами, гірськими ландшафтами, річковими долинами, болотами та озерами. Це було 100% площ природніх екосистем.
Станом на сьогодні лісів залишилося орієнтовно 17% від тих первісних екосистем. З цієї кількості більша частина є вторинними, штучними насадженнями – плантаціями для вирощування деревини лісівниками. Степів у їхньому природному стані залишилося близько 4%, боліт – близько 1,6%, вод – близько 4%.
Сільськогосподарські угіддя сьогодні займають більше 70%, забудова – близько 5%. За останні 30 років в Україні зникло понад 10 000 малих річок, пересихають озера та болота, зникають середовища існування видів, ймовірне посилення та поширення посух, збільшення площ земель, схильних до опустелювання. Природний баланс надзвичайно порушений.
Довготривала політика меліорації докорінним чином змінила природні гідрологічні умови територій колишніх болотних комплексів. Лише до 1979 року було осушено 2,342 млн. га боліт і заболочених земель. Це – більше 42% земельно-болотного фонду УРСР.
Чому водно – болотні угіддя важливі для запобігання змінам клімату, читайте за посиланням.
***
Зміни клімату в Україні: Ліси
Лісівники вже багато років говорять про збільшення площ всихаючих та ослаблених соснових і дубових лісів. Загалом, подальше посилення кліматичної кризи вже у найближчі десятиліття загрожує такими наслідками для лісів України:
- Зменшення продуктивності лісів, а отже і поглинання ними вуглецю, через частіші та триваліші посухи;
- Збільшення площ всихання лісу, особливо монокультур у невластивих кліматичних та лісорослинних умовах – наприклад, ялинових насадження у низькогір’ї Карпат, де традиційно росли буково-ялицеві ліси, або культур сосни на багатих ґрунтах, яким природньо притаманні листяні ліси;
- Збільшення ймовірності масового поширення комах-шкідників лісового господарства та інвазійних видів;
- Частіші та потужніші лісові та торфові пожежі і тривале задимлення населених пунктів;
- Збільшення ймовірності вітровалів через частіші бурі;
- Уникнення низки лісових біотопів, наприклад невеликих лісових боліт та заболочених ділянок лісу, острівних ялинників на Поліссі, і як наслідок – суттєве скорочення лісового біорізноманіття.
ЕПЛ підготувала рекомендації щодо управління лісами України для підвищення поглинання та утримання вуглецю лісами. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
***
У Житомирі триває будівництво сміттєпереробного заводу
Загальна вартість проєкту та обладнання складає 10 млн євро. Потужність підприємства становитиме 85 тис. тонн ТПВ на рік та включатиме цех для компостування, лінію для сортування за фракціями, переробку гілля та іншого негабаритного сміття, виробництво RDF- палива… Що не так із цим заводом? Відповідь – на сайті ЕПЛ.
Проєкт “Екологізація демократії участі: захист екологічних прав в Україні” впроваджується коаліцією організацій МБО “Екологія – Право – Людина” (ЕПЛ), Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С», Zoï Environment Network за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Приєднуйтесь до нашої сторінки!
