У цьому дайджесті ми прагнемо висвітлити ключові аспекти транспозиції acquis ЄС у сфері охорони довкілля та кліматичної політики у рамках двосторонніх перемовин про вступ України до ЄС. Проаналізовано нормативно-правові акти, які спрямовані на гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, а також висвітлено досягнення, актуальні виклики та перспективні напрями подальшого вдосконалення екологічної політики та законодавства України у процесі її наближення до вимог ЄС.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення» від 05.01.2026 року
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення» (далі – проєкт постанови) розроблено з метою визначення напрямів і вимог щодо використання земель під торфовищами з урахуванням обмежень, необхідних для збереження їх екосистемних функцій. Проєкт постанови спрямований на практичну імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері охорони довкілля, кліматичної політики та сталого землекористування в частині охорони та відновлення торфовищ. Крім того, проєктом постанови передбачається внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру» у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 8 жовтня 2025 року N 4625-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників обʼєктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій».
Проєктом постанови передбачається запровадження особливого правового режиму використання земель, у межах яких розташовані торфовища. З цією метою пропонується обмежити можливості формування та зміни цільового призначення таких земельних ділянок виключно межами визначених категорій земель, зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду. Одночасно встановлюється вичерпний перелік угідь, що можуть входити до складу земельних ділянок із торфовищами, до яких належать сіножаті, пасовища, болота, луки, чагарникова рослинність природного походження, земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, інші лісовкриті площі та самозалісені землі, а також визначається, що винятки з таких обмежень допускаються лише у випадках, прямо передбачених частиною дев’ятою статті 20 Земельного кодексу України, тобто у випадку розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, об’єктів промисловості, енергетики, відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення; віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших формувань.
Крім того, проєктом передбачається створення та відображення у Державному земельному кадастрі окремого інформаційного шару щодо земельних ділянок, повністю або частково зайнятих торфовищами, на підставі наявних матеріалів, а також обов’язкове врахування відповідних відомостей органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами під час прийняття рішень щодо надання земель у власність чи користування та/або зміни їх цільового призначення. Також пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 у частині уточнення особливостей встановлення цільового призначення земельних ділянок, що передаються колишнім власникам знищеного внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухомого майна, а також до додатків до Порядку ведення Державного земельного кадастру з метою визначення агровиробничих груп ґрунтів, які вважаються торфовищами з особливим правовим режимом використання, та уточнення переліку обмежень щодо використання земель і класифікаторів видів цільового та функціонального призначення земель і правил їх застосування.
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року» від 27.01.2026 року
Проєкт акта розроблено на виконання п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 р. № 587-р «Про схвалення Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року» та спрямовано на виконання зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII. Крім того, проєкт акта спрямований на виконання статті 10 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» та постанови Кабінету Міністрів України від 02 січня 2026 р. № 3 № 600 «Про затвердження Порядку підготовки Національного плану з енергетики та клімату».
Проєкт акта необхідний для виконання міжнародних зобов’язань України в рамках програми Ukraine Facility Європейського Союзу та спрямовується на формування узгодженої і послідовної державної політики у сфері енергетики та зміни клімату з врахуванням цілей повоєнної відбудови України. Оновлення Національного плану з енергетики та клімату є однією з рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року. Формат проєкту акта визначений вимогами додатку І Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/1999 від 11 грудня 2018 р. про управління Енергетичним Союзом і пом’якшення наслідків зміни клімату.
Проєктом акта пропонується схвалити оновлену редакцію Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, яка включає опис національних цілей в сфері енергетики та зміни клімату, існуючих та запланованих політик та заходів в цих сферах, поточної ситуації та прогнозів за умови реалізації існуючих політик та заходів, а також оцінку впливу запланованих політик та заходів в сфері енергетики та зміни клімату.
Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року містить інформацію щодо п’яти вимірів: декарбонізація (включаючи розвиток відновлюваних джерел енергії); енергетична ефективність; енергетична безпека; внутрішній енергетичний ринок; дослідження, інновації та конкурентоспроможність.
Оновлена редакція НПЕК визначає амбітні цілі у сферах декарбонізації, енергоефективності та енергетичної безпеки. Водночас доцільним видається додаткове уточнення джерел фінансування, етапності реалізації заходів та їх узгодження із середньостроковим бюджетним плануванням.
У проєкті певною мірою відображено вплив воєнних дій на функціонування енергетичного сектору. Разом із тим, з огляду на тривалі безпекові ризики, доцільно було б більш комплексно інтегрувати компонент стійкості та кризового реагування у всі п’ять вимірів НПЕК із безпосереднім врахуванням впливу на клімат. Зокрема, додаткове опрацювання сценаріїв функціонування енергосистеми в умовах повторних пошкоджень інфраструктури та розвитку децентралізованої генерації із урахуванням природоорієнтованих підходів могло б посилити стратегічну стійкість документа.
Беручи до уваги, що оновлення НПЕК здійснюється у контексті виконання зобов’язань у межах програми Ukraine Facility, доцільним є більш чітке визначення індикаторів результативності, відповідальних органів та процедур регулярного моніторингу виконання. Конкретизація цих аспектів сприятиме підвищенню прозорості реалізації НПЕК та ефективній координації між залученими органами державної влади.
