Ще 5 жовтня ЕПЛ звернулось до Мінприроди з проханням надати інформацію щодо переліку осіб, які нині обіймають посади керівників установ природно-заповідного фонду в сфері управління Мінприроди та переліку осіб , які були призначені Мінприроди на посади директорів та їх заступників-головних природознавців протягом 2017 року.
Нагадуємо, що останні відкриті конкурси на посади директорів відбулися восени 2016 року і призвели до численних скандалів, т.як «переможці» конкурсів не володіли навіть базовими знаннями в сфері природоохоронного менеджменту. З іншого боку, для ряду установ переможці так і не були оголошені, хоча серед учасників були фахівці з науковими ступенями в сфері біологічних наук і з досвідом в управлінні природно-заповідних територій.
Натомість відділ кадрів за підписом державного секретаря Мінприроди Геннадія Дмитренко лише надав загальну інформацію щодо переліку осіб, які зараз знаходяться у статусі виконуючих обов’язки (23 людини), та повідомив, що протягом 2017 року було призначено п’ять нових виконуючих обов’язки директорів.
Причина високої кількості директорів у статусі т.в.о. полягає в тому, що весною 2017 року, всупереч світовій практиці, Верховною Радою України були внесені зміни до законодавства, які встановили вимогу наявності біологічної, географічної або екологічної освіти для претендентів на посади керівників установ природно-заповідного фонду. В той час, колив високорозвинених країнах в першу чергу орієнтуються на рівень знань в тій чи іншій сфері, професійні навички, управлінський досвід,- наші законодавці вирішили відштовхуватись від формальної освіти.
Враховуючи тотальну корумпованість системи вищої освіти України, немає сумнівів, що необхідні дипломи можуть бути легко «отримані» (фактично – куплені) під час отримання другої вищої освіти. І таке «навчання» не призведе ані до набуття необхідних знань, ані до зміни світогляду. Для прикладу, керівник Вижницького національного природного парку, в якому відбуваються масові порушення природоохоронного законодавства та масові недоцільні рубки, за другої вищої освітою є екологом.
В результаті ряд директорів національних природних парків, в тому числі і ті, робота яких високо оцінюється фахівцями, де-юре не можуть надалі претендувати на посади керівників, т.як не мають відповідної освіти.
В той-же час, ЕПЛ вважає недопустимою практику, коли на посади т.в.о. призначаються в закритий, кулуарний спосіб. Це потенційно корупційна схема, і як показує досвід, людина може обіймати посаду в статусі т.в.о. роками, без жодних конкурсів. Наприклад, Нижньодністровським національним природним парком протягом майже двох років, будучи т.в.о. директора, керував Олександр Шпінов . І з посади його зняли тільки після оголошення його в розшук за корупційне правопорушення. А однією з найбільших установ ПЗФ України, Карпатським біосферним заповідником, досі керує Микола Рибак, якого ще влітку 2016 було викрито на хабарі слідчими прокуратури та національної поліції.
Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» Мінприроди зобов’язане надавати достовірну, точну та повну інформацію у відповідь на запити, а надання недостовірної або неповної інформації може бути оскаржено.
Тому ми повторно звернулись до міністерства з вимогою надати повні переліки чинних керівників установ природно-заповідного фонду України в сфері управління Мінприроди та повні переліки осіб, які були призначені на відповідні посади протягом 2017 року.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
