У понеділок, 23 грудня, відбулася зустріч громадськості із представниками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України щодо актуальних питань до водної політики. Взяли участь в обговоренні заступниця міністра Ірина Овчаренко, профільні фахівці міністерства, експерт в галузі управління водними ресурсами Михайло Хорєв, ГО «Екодія», ГО «Українська природоохоронна група», журналіст-еколог Олег Листопад. Зі сторони ЕПЛ були присутні провідний юристконсульт, еколог Анатолій Павелко та еколог Анна Ялова.
Розпочали обговорення із питання реалізації Нітратної директиви ЄС (Директива Ради 91/676/ЄEC від 12 грудня 1991 року про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел спрямована на запобігання забрудненню підземних і поверхневих вод нітратами з сільськогосподарських джерел шляхом стимулювання застосування кодексів кращих методів ведення сільськогосподарських робіт). Зі свого боку, Міністерство показало позитивне відношення до законопроєкту №11486 та бажання сприяти його прийняттю.
Марія Бєлкіна, представниця ГО «Екодія», зауважила на необхідності забезпечення системного і регулярного моніторингу підземних вод та поділилася результатами дослідження організації щодо вмісту нітратів у нецентралізованих джерелах постачання за даними Обласних центрів контролю та профілактики хвороб (ОЦКПХ). Представники міністерства озвучили бажання розблокувати моніторинг, на який у 2026 році виділено 19,6 млн грн та сприяти забезпеченню актуальних даних щодо нітратного забруднення.
Далі розглядалося питання щодо відкритості Державного водного кадастру та бачення його майбутнього, зокрема в контексті його інтеграції в Національну інфраструктуру геопросторових даних. Державним агентством водних ресурсів було проведено масштабну роботу з оцифрування водних обʼєктів. Інтеграція кадастру в єдину геопросторову систему, у свою чергу дозволить трансформувати бази даних у зручні цифрові сервіси та інтерактивні карти. Такий підхід створює дієвий інструмент громадського контролю, що є фундаментом для демократичного управління природними ресурсами та запобігання екологічним правопорушенням.
Гостро постало питання збереження вод в умовах стимуляції меліорації. Міністерством вкотре було наголошено на тому, що річки за умови їх функціонування одночасно і як магістральними каналами та водоприймачами меліоративних систем все одно охороняються як річки відповідно до чинного законодавства.
Водночас все ще залишається простір для невизначеності. Еколог ЕПЛ Анна Ялова навела приклад річки Остер на Чернігівщині та зауважила, що досі існує проблема із трактуванням річок як каналів. На історичних картах у басейні Остра було знайдено щонайменше 4 малі притоки Остра, які наразі не фіксуються ні у водному кадастрі, ані на сучасних картах. При цьому на їх місці існують меліоративні канали, які, згідно з чинним законодавством, передаються до Держрибагентства. Ігнорування природного походження таких водотоків призводить до деградації річкового стоку та порушення гідрологічного балансу всього басейну. Для вирішення цієї проблеми планується підготувати відповідне звернення. Міністерство, у свою чергу, показало бажання сприяти вирішенню цього питання.
Важливим також було обговорення окремих питань щодо інтегрованого управління річковими басейнами. Представник ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов акцентував на тому, що існує проблема із координацією державних установ при виконанні процедур ОВД та СЕО для будівництва малих ГЕС, тому важливим є врахування Планів управління річковими басейнами в діяльності органів виконавчої влади задля збереження річок.
Провідний юристконсульт та еколог ЕПЛ Анатолій Павелко, у свою чергу, наголосив на проблемі існування «лімітів на громадськість», якими пояснюються відмови для участі у Басейнових радах, що створює штучні бар’єри для залучення незалежних експертів до процесу прийняття рішень. Такий підхід нівелює саму ідею громадської участі, передбачену Водною рамковою директивою ЄС, перетворюючи консультативно-дорадчі органи на закриті структури та позбавляючи громади можливості реально впливати на стратегію управління водними ресурсами у своїх регіонах. Таким чином, актуальним є зміцнення участі громадських організацій у прийнятті рішень шляхом відповідних змін до положень Басейнових рад.
Проведена зустріч засвідчила готовність профільних міністерств до відкритого діалогу з експертним середовищем, проте висвітлила низку системних викликів у водній політиці України. Головним підсумком обговорення став акцент на необхідності практичної та прозорої імплементації євроінтеграційних норм. Згуртована позиція громадських організацій та готовність Міністерства до співпраці дають підстави очікувати на конкретні зміни в нормативно-правовій базі та практичних результатах. Щиро дякуємо за відкрите, конструктивне обговорення.
Матеріал підготований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
