Розпочинаємо обговорення окремих частин аналітичного документа “Відповідність державної політики України у сфері збереження біорізноманіття пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу”.
МБО «Екологія-Право-Людина» аналізує документи державного планування України у сфері збереження біорізноманіття на предмет їх відповідності пріоритетам та цілям Європейського зеленого курсу, а саме Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи в наше життя [1].
Однією з цілей Стратегії є припинення зниження чисельності природних запилювачів.
В червні 2018 року Європейська Комісія прийняла EU Pollinators initiative, яка є першою в історії ЄС основою для подолання зниження чисельності диких запилювачів. В рамках виконання цілі № 5 в ЄС зроблено звіт щодо прогресу з імплементації цієї ініціативи, триває робота з її впровадження. За даними Звіту в останні десятиліття чисельність диких комах-запилювачів різко скоротилися, багато видів знаходиться на межі зникнення. Втрата диких запилювачів є серйозною причиною для занепокоєння. Це пояснюється тим, що близько 80% видів сільськогосподарських та дико-квітучих рослин у ЄС залежать, принаймні частково, від запилення тваринами. Близько 3,7 млрд євро річної сільськогосподарської продукції ЄС безпосередньо залежить від комах-запилювачів.
Однак, попри всі зусилля, експерти відмічають існування значних прогалин в даних та інформації щодо чисельності комах-запилювачів, причин їх зниження та наслідків для природи та добробуту людини. У 2018 році ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища) ухвалила документ з метою захисту природних запилювачів Conservation and sustainable use of pollinators.
В Україні та світі різко зменшується чисельність комах‑запилювачів, деякі види зникли. За даними науковців, головними причинами цього є втрата середовищ існування – різке зменшення площ із природною рослинністю, придатних для гніздування та живлення диких бджіл; інтенсивне сільське господарство; використання пестицидів; фрагментація природних територій; весняні та осінні випалювання сухої рослинності на межах полів, узбіччях лісосмуг та доріг, балках і яругах. Це призводить до загибелі бджіл, їхніх гнізд в сухих стеблах рослин, гинуть запліднені самки джмелів, які сховалися на зимівлю або перезимували в сухій рослинній підстилці.
З метою збільшення чисельності видів та збереження природних запилювачів, а також зростанню врожайності потрібно втілити наступні кроки: створення природоохоронних територій та “островів біорізноманіття серед сільськогосподарських угідь; заборона використання небезпечних пестицидів; встановлення штучних гніздівель; створення ділянок, засіяних природною рослинністю; перешкоджання палам сухої трави.
Оскільки в природі все взаємопов’язано, то досягнення більшості цілей Стратегії збереження біорізноманіття призведе до покращення ситуації з природними запилювачами.
Будь ласка, заповніть гугл-форму, де ви зможете написати свій коментар до цієї теми https://docs.google.com/…/1FAIpQLScG6N3Tq1u…/viewform…
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
За додатковою інформацією звертайтеся:
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
k.polyanska@epl.org.ua
