Сполучники та розділові знаки у формулюванні складу кримінального правопорушення мають не суто граматичне, а нормативно визначальне значення, оскільки вони безпосередньо впливають на зміст і межі криміналізації. У кримінальному праві кожен елемент складу кримінального правопорушення повинен бути чітко окреслений, а тому навіть формально «незначні» синтаксичні конструкції, як то сполучники «і», «або», «та», а також коми, тире чи інші пунктуаційні позначки визначають, чи є перелік ознак вичерпним, альтернативним, кумулятивним або факультативним. Так, застосування сполучника «і» свідчить про обов’язковість одночасної наявності всіх перелічених ознак, тоді як «або» про альтернативність і самостійність кожної з них як підстави кримінальної відповідальності. Коми у переліку можуть формувати відкриту або закриту структуру діянь, а їх відсутність чи наявність здатні змінювати правове розуміння норми: об’єднувати елементи в єдиний комплекс чи, навпаки, розмежовувати їх.
Синтаксична конструкція кримінально-правової норми не може вважатися нейтральною: вона є елементом законодавчої техніки, що забезпечує юридичну визначеність, передбачуваність та відповідність принципу nullum crimen sine lege. Точність використання сполучників і розділових знаків є необхідною умовою справедливого правозастосування, унеможливлює розширене або довільне тлумачення та гарантує, що особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності виключно за те діяння, яке однозначно охоплене законом.
Що стосується екоциду нагадаємо, що відповідно до статті 441 Кримінального кодексу України (далі – КК України), екоцидом є масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Вказане діяння карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Застосовані законодавцем сполучники «або» між формами діяння мають принципове значення для тлумачення обсягу криміналізації. За буквального підходу така конструкція означає, що кожна з перелічених дій є самостійною альтернативою, достатньою для кваліфікації екоциду, але не передбачає їх одночасного охоплення як єдиного складу. Це породжує проблему: у разі, якщо особа вчинила декілька із перелічених дій одночасно (наприклад, знищила і рослинний, і тваринний світ, або отруїла і атмосферу, і водні ресурси), виникає формальна колізія – буквальне значення сполучника «або» може тлумачитися як таке, що виключає можливість кваліфікації сукупного забруднювального впливу за статтею 441 КК України. Іншими словами, особа, яка вчинила «більше, ніж одне» із зазначених діянь, підлягає відповідальності лише за одну альтернативу, тоді як охоплення всієї сукупності вчиненого законом прямо не передбачене. Не доводиться, на наш погляд, у цьому випадку і вести мову про повторність кримінальних правопорушень, адже коли особа одночасно знищує рослинний і тваринний світ або отруює атмосферу і водні ресурси, йдеться не про два окремі кримінальні правопорушення, а про одне діяння, що за змістом охоплює кілька форм впливу на довкілля, передбачених диспозицією статті 441 КК України.
Очевидно, що подібне вузьке, формально-граматичне тлумачення суперечить як природі екоциду, так і реальній екологічній динаміці, адже масштабні посягання на довкілля майже ніколи не обмежуються одним природним компонентом. Екологічні системи є взаємопов’язаними, а тому руйнування одного елементу часто неминуче призводить до деградації інших. Саме тому питання вибору сполучників і структури переліку в статті 441 КК України виходить за межі граматики й набуває значення ключового елементу законодавчої техніки, від якого залежить фактична здатність норми охоплювати реальні форми екоциду та забезпечувати ефективну кримінально-правову охорону довкілля.
У звʼязку із викладеним, пропонується внести зміни до диспозиції статті 441 КК України. Зокрема, доцільно законодавчо закріпити, що екоцидом визнається діяння, яке може впливати одночасно або окремо на різні компоненти довкілля: рослинний світ, тваринний світ, атмосферу та водні ресурси. Вплив може здійснюватися як на один із цих елементів, так і на кілька чи всі їх у сукупності; при цьому не вимагається повного знищення кожного з них, щоб діяння набуло ознак екоциду. З огляду на це, сполучник «або», використаний між словами «рослинного» і «тваринного», а також між словами «атмосфери» і «водних ресурсів», доцільно вилучити та замінити комами. Така редакція усуне хибне враження альтернативності, забезпечить можливість кваліфікації комплексних, багатокомпонентних впливів на довкілля та приведе норму у відповідність до реального характеру екоциду, де шкода зазвичай охоплює декілька елементів екосистем одночасно.
Матеріал підготований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
