Добудова енергоблоків на ХАЕС: що буде далі?
Тип установки та санкції
Техніко-економічне обґрунтування добудови енергоблоків № 3 і 4 на Хмельницькій АЕС (далі – ТЕО) передбачає використання реакторних установок ВВЕР-1000 компанії Škoda JS (Чехія). Ця чеська компанія належить компанії «Об’єднані машинобудівні заводи» (Росія).
Розглядаючи ТЕО 11 липня 2018 року, уряд прийняв рішення про те, що ТЕО підлягає доопрацюванню в частині вибору реакторних установок, які не є виробництвом країни-агресора1. Однак, у тексті Розпорядження КМУ про затвердження ТЕО від 26 липня 2018 р. № 579-р2, зазначається дещо м’якше положення:
«3. Державному підприємству “НАЕК “Енергоатом” як замовнику будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької атомної електростанції здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства, зокрема з урахуванням Законів України “Про санкції” та “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”».
Згідно положень ст. 5 Закону України «Про санкції», рішення про застосування санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання.
Так, згідно додатку 2 до Рішення РНБО від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», компанія «Об’єднані машинобудівні заводи» віднесена до переліку юридичних осіб, на яких поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції): блокування активів, обмеження торговельних операцій та ін.
Джерело: Рішення РНБО від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006525-18
Водночас, Škoda JS як компанія, яка знаходиться під контролем компанії країни-агресора, не внесена у перелік юридичних осіб, до яких застосовуються відповідні санкції. Більше того, центральні органи влади впевнено рухаються до прийняття рішення про добудову енергоблоків.
Що буде далі?
4 квітня 2019 року Президент України доручив3 Кабінету Міністрів України невідкладно подати на розгляд Верховній Раді України законопроект про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 тa № 4 Хмельницької атомної електростанції. Водночас, невідкладне внесення такого законопроекту на розгляд не відповідає вимогам чинного законодавства: на сьогодні триває процедура оцінки впливу на довкілля будівництва енергоблоків № 3 і 4 на ХАЕС, до завершення якої подача на розгляд законопроекта буде незаконною4.
Процедура ОВД перебуває на стадії транскордонних консультацій. Після їхнього завершення Мінприроди повинне провести аналіз звіту з ОВД, отриманих коментарів від громадськості та результатів транскордонних консультацій і прийняти відповідне рішення – видавати висновок з ОВД чи ні, і у разі, якщо видавати, то чи визнавати добудову ХАЕС допустимою діяльністю, чи ні.
Лише після завершення процедури оцінки впливу на довкілля та наявності позитивного висновку, законопроект про будівництво енергоблоків № 3 і 4 на ХАЕС може подаватися на розгляд Верховній Раді України.
Згідно останніх досліджень по моделюванню сценаріїв реалізації Енергостратегії до 2035 року (ЕСУ), будівництво нового блоку №3 на Хмельницькій АЕС в 2025 р. видається незатребуваним. Крім того, атомна енергетика несе значні ризики для довкілля навіть за умов нормального функціонування: накопичення відходів (відпрацьоване ядерне паливо), забруднення водних ресурсів та підвищення рівня їхньої температури через охолодження реакторів, що, в свою чергу, несе вплив на біорізноманіття тощо.
Рисунок 1. Джерело:http://www.ukriee.org.ua/uk/2019/seminar-na-temu-dovgostrokove-energ/
Тим не менш, будівництво енергоблоків на ХАЕС закладено у заходи проекту “Енергетичний міст “Україна – Європейський Союз”. Одним із заходів проекту є «залучення коштів, отриманих від експорту електричної енергії, яка виробляється блоком № 2 ХАЕС в країни ЄС, для фінансування будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС»5. Саме на виконання даного проекту Президент видав згаданий вище Указ від 4 квітня 2019 року, яким також доручає уряду забезпечити невідкладно створення власного виробництва ядерного палива для вітчизняних атомних електростанцій. Таким чином, будівництво нових енергоблоків може здійснюватися не стільки для забезпечення внутрішніх потреб, як для експорту електроенергії у ЄС.
Слово за Мінприроди
Нагадаємо, що звіт з ОВД будівництва енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС не містить усього обсягу необхідної інформації, яка підлягає дослідженню та включенню до звіту (детальніше – див. коментарі ЕПЛ до звіту з ОВД тут). Такі недоліки є підставою для відмови у видачі висновку з ОВД. Сподіваємося, що Мінприроди належним чином врахує цей факт та інші коментарі громадськості, а з боку представників влади чи бізнесу не буде здійснюватися тиск у напрямку прийняття саме позитивного рішення.
Крім того, ми закликаємо Президента України та Уряд максимально направити зусилля на розвиток відновлювальних джерел енергії6 та розробити план дій щодо зняття з експлуатації наявних енергоблоків атомних електростанцій України, адже Україна ще не вивела з експлуатації жодного блоку на своїх АЕС, а постійно продовжує терміни їх експлуатації. При цьому не вирішується питання щодо фінансового забезпечення безпечного закриття АЕС, а питання поводження з ядерними відходами залишається у спадок нашим дітям та внукам.
Наші контакти:
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
Наталія Куць, юрисконсульт, аналітик ЕПЛ
+380 32 225 76 82, office@epl.org.ua
1 https://ukrns.org/ua/novini/novini-ukrajini/item/1146-3-milionnyk-sunpp-stav-pershym-enerhoblokom-v-ukraini-yakyi-pratsiuie-vykliuchno-na-palyvi-westinghouse
2 https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-tehniko-ekonomichnogo-obgruntuvannya-budivnictvo-energoblokiv-3-4-hmelnickoyi-aes-m-netishin-vul-energetikiv-koriguvannya
6 Розвиток та використання джерел ВДЕ повинен відбуватися з врахуванням їхнього впливу на довкілля. Мета існування цих джерел – збереження довкілля, а тому їхнє впровадження повинне відбуватися з мінімальним негативним впливом на довкілля.