Тут не буде цифр щодо збитків спричинених довкіллю війною. Війна триває. Значні території перебувають під окупацією, або на них ведуться активні бойові дії. Заподіяна шкода природі збільшується щодня. Поступово з’являються різні методики для оцінки розмірів збитків від агресії. Ми бачимо, що влада працює. Інколи ефективно, інколи – «в холосту». Не маємо намірів нікого критикувати. Лише деякі факти та узагальнення щодо року, який минає.
Програма максимум
У квітні, коли ми почали усвідомлювати катастрофічні наслідки російської агресії, прораховувати орієнтовні збитки, ЕПЛ виступила ініціатором звернення до органів влади щодо розгляду й ухвалення семи законопроєктів, надважливих для захисту довкілля, його повоєнного відновлення та успішної євроінтеграції,
– 3091 (державний екологічний контроль).
– 6004-2 (забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля).
– 2207-1д (управління відходами).
– 4461 (території Смарагдової мережі).
– 4197-д (ринок деревини).
– 5413 (щодо охорони та збереження особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків).
Незабаром ЄС виголосив рішення про надання Україні статусу кандидата ЄС. Здавалося, що тепер не існує жодних застережень щодо ухвалення проєвропейських законів зокрема в сфері захисту довкілля. Але на практиці все виявилося не так.
Законопроєкт про ринок деревини (№4197-д) у 2022 р. взагалі не розглядався. Ще в листопаді минулого року він був ухвалений у 1-му читанні, на 2-ге так і не виносився.
Законопроект №5413 не був проголосований навіть у першому читанні. Але варто зауважити, що обидва законопроекти (4197-д та 5413) були включенні до порядку денного сьомої сесії ВРУ дев’ятого скликання.
Вагомі здобутки
Минуло 9 місяців і можемо сказати, що з цього списку ухвалено лише 1 закон – про управління відходами. Решта й надалі чи-то припадають пилом, чи “маринуються” у вигляді готових законопроєктів в комітетах ВР.
Утім, слід віддати належне парламентові, бо нарешті восени 2022 р. він спромігся ухвалити Закон України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Це була справді епічна історія – законопроєкт-довгожитель, законопроєкт, який мав би запрацювати 5-7 років тому, таки було прийнято! Щоправда, запрацює він “на повну” ще не скоро.
У лісі, лісі темному…
Загалом ЕПЛ протягом року проаналізувала кілька десятків документів органів влади зі сфери захисту довкілля. Розуміємо, що деякі з них готувалися в авральному режимі з огляду на російську агресію, і вони далекі від досконалості.
Найбільш недолуге, з нашого погляду рішення – закриття публічного доступу до відкритих реєстрів у сфері лісового господарства, як-от планів лісонасаджень, лісорубних квитків, припинення оновлень даних щодо планів рубок по всій Україні.
Фактично було втрачено всі результати (досить вагомі) багаторічного тиску громадськості щодо відкриття лісогосподарських документів, який зробив лісову галузь Разом із забороною відвідування населенням лісів у більшості регіонів України, яке теж є невиправданим у тилових областях, це створює «ідеальні» умови для масових зловживань з боку лісгоспів та інших посадових осіб, які мають право доступу до лісу. Оскільки громадський контроль в таких умовах є абсолютно неможливим.
Також ми разом з колегами обурені обмеженням конституційних прав і свобод людини в ході здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Реєстр ОВД функціонує «серединка-наполовинку» і навіть проглянути архівні справи сьогодні не є можливим.
Дерибан триває?
Київ. Керівництво міста вкотре демонструє байдужість щодо природних територій. На території урочища “Лиса Гора” у Голосіївському районі міста заплановано спорудження Національного меморіального військового кладовища. Насправді за шляхетною метою маскується намір віддати велику територію під забудову. Певний клаптик землі справді буде виділено від меморіал. Решта території традиційно піде ласим до власності міста й громади забудовникам.
Закарпаття. Черговий суд щодо майбутнього гірського масиву Свидовець постановив: будувати курорт можна, зберігати природу – не обов’язково…
Подібних випадків чимало.
Війна, як виявилося, не є перешкодою для дерибану земель. Навпаки, під претекстом відбудови, відновлення економічної активності, створення нових робочих місць, вшанування пам’яті загиблих героїв, відбуваються добре нам знайомі процеси – нищення довкілля, оголошуються наміри забудови зелених зон у містах і унікальних природних територій далеко за межами міст.
У фокусі Екоревізора
Протягом року ЕПЛ підготувала 3 випуски Екоревізора: березень-квітень, травень-липень, серпень-жовтень. Загалом надано висновки що 34 документів: законів, законопроєктів, постанов, наказів.
Нагадаємо, ЕПЛ стоїть осторонь чиїхось корпоративних, відомчих чи бізнесових інтересів й ми намагаємося бути максимально неупередженими щодо різних ініціатив. Звичайно, наші оцінки суб’єктивні, але вони базуються переважно на правових засадах та практиці країн ЄС.
Отже, за підсумками року: куди рухається державна машина, яка покликана охороняти довкілля?
– 13 владних ініціатив – не схвалюємо,
– 15 – схвалюємо,
– 6 – схвалюємо із застереженнями.
Для порівняння наведемо цифри за підсумками 2021-го року. Тоді «баланс» виглядав так:
– ми проставили 52 оцінки «схвалюємо»,
– 18 – не схвалюємо,
– 11 – схвалюємо із застереженнями.
Як видно за підсумками, 2022-й рік – значно проблематичніший з точки зору впровадження нових механізмів захисту довкілля, аніж попередній. І тут питання не до росіян, які нищать українське довкілля, а до наших чиновників та лобістів недобросовісного бізнесу.
Сказати, що ми наблизилися до стандартів ЄС щодо захисту довкілля, не доводиться. Лише за деякими вузькими напрямками. На загальному секторальному рівні проблеми не вирішуються. Реформи досі не розпочалися. Сподіваємося, суттєві зрушення відбудуться у наступному році.
Дякуємо всім, хто дослухався до позиції громадськості! Дякуємо колегам, які допомагали формулювати ці позиції щодо окремих тем!
