“Чи багато людей, під час війни, можуть приїхати у прифронтове Запоріжжя досліджувати стан довкілля, відповідь: “не багато”, але такі люди є”.
07 травня до Запоріжжя з експедицією з дослідження стану рослинності на дні колишнього Каховського водосховища завітали науковці та природоохоронці з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України провідний науковий співробітник Анна Куземко та докторант Олександр Поліщук, з Херсонського державного університету член-кор. НАН України, професор Олександр Ходосовцев та професор., зав. кафедри ботаніки – Іван Мойсієнко, з МБО «Екологія- Право-Людина» – директор Олена Кравченко, еколог Катерина Полянська та в.о. завідуючого сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко, до яких я також мала змогу долучились.
Під час експедиції досліджували території біля с. Лисогірка, Біленківської громади (Запорізька область) та Хортицькі плавні на узбережжі річки Дніпро у м. Запоріжжя. В результаті, науковцями зафіксовано формування молодого вербово-тополевого заплавного лісу, середня висота верб становила близько 5 метрів, з максимально зафіксованою висотою 5,6 метри.
Бачити дерева, які сягають заввишки майже 6 метрів, там, де ще два роки тому була вода, вражає. Верби та тополі розпочали свій життєвий цикл на дні Каховського водосховища – території де до будівництва Каховської ГЕС розташовувався Великий Луг – один з найбільш важливих природних та історичних ландшафтів України.
Новосформована екосистема у вигляді вербово -тополевого лісу несе колосальну користь довкіллю, оскільки поглинає вуглекислий газ і виділяє тони кисню.
Ця експедиція — не лише про науку. Це про цінності, про нашу відповідальність, про те, що відновлення довкілля — це теж опір і турбота про майбутнє!
Навіть під час війни. Навіть там, де важко.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
