Обговорення цієї очевидної теми вийшло з національної площини на рівень спеціального дослідження ООН. Питанням цієї проблеми було доручено займатися Міжурядовій науково-політичній платформі з питань охорони біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES). IPBES знаходиться в координації організацій в структурі ООН: UNEP, UNESCO, FAO та UNDP і в управлінні UNEP. Понад 1000 експертів та науковців з усіх куточків світу на волонтерських засадах здійснюють свій внесок до діяльності IPBES. Цю організацію було створено як міжурядовий орган для оцінки стану планетарного біорізноманіття, екосистем та основних ресурсів, що вони надають людству у вигляді екосистемних послуг. Частиною діяльності IPBES є серія звітів регіональних досліджень, що побудовані на опрацюванні місцевих джерел та знаннях місцевих експертів. На початку лютого 2017 року в Анталії (Туреччина) відбувся міжнародний семінар IPBES щодо стану біорізноманіття та впливу сільського господарства на нього у Європі та Центральній Азії. До участі у зустрічі у якості експерта був запрошений член команди ЕПЛ Олексій Василюк.
На семінарі були визначені ключові проблеми та тренди у питаннях сільського господарства та охорони біорізноманіття, єдині для всього «постсоціалістичного світу»:
- Природоохоронні території в Центральній та Східній Європі забезпечують незамінний широкий спектр екосистемних послуг для населення цих регіонів. Наразі існує дав основних тренди динаміки природно-заповідних територій: 1) збільшення мережі природоохоронних територій; та водночас 2) погіршення їхньої якості. Міжнародні угоди стимулюють розширення та покращення управління природно-заповідними територіями та об`єктами, проте, фактично, відбувається лише нарощування площі таких територій без відчутного покращення їх менеджменту та охорони. Основними проблемами в даній галузі є: 1) незаконне використання природних ресурсів природоохоронних територій; 2) недотриманння охоронних режимів. .
- Система землекористування при веденні сільського господарства в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР була порушена та досі зазнає регресуючих змін у зв`язку зі збільшенням ступеня інтеграції у світову економіку та продовженням тривалого пост-радянського переходу до ринкової системи відносин. Основні тренди в сільському господарстві є такими: 1) інтенсифікація сільськогосподарської діяльності та деградація сільськогосподарських земель; 2) зростання площ покинутих сільськогосподарських земель після їх виснаження.
- Збереження біорізноманіття лісів та екосистемні послуги лісу залежать наразі від моделі управління лісовими ресурсами. Актуальним трендом є інтенсифікація лісової галузі. Основні проблеми: 1) лісові пожежі; 2) сертифікація лісів у напрямку ринково-орієнтованого підходу.
- Традиційне землекористування є вирішальним для підтримання біолого-культурних цінностей, знань та практик корінного населення та місцевих громад. Тим не менш, такий тип користування земельними площами знаходиться під загрозою з низки причин: 1) інтенсивне використання запасів прісної води; 2) сильна політико-економічна зацікавленість у надмірній експлуатації природних ресурсів; 3) глобалізація; 4) деградація земель внаслідок неконтрольованих політичних та економічних процесів.
До останнього, передусім, належать екологічні наслідки війни на сході України, що стали основним предметом обговорення на семінарі. Саме ця проблема була визначена як найбільш загрозлива та актуальна у регіоні на даний час.
Під час роботи семінару були підготовлені схеми взаємозв’язків факторів, що впливають на появу, підтримання та можливе вирішення кожної з порушених проблем. Протягом 2017 року буде підготовлений звіт, що має передбачити механізми вирішення всіх визначених експертами задач на міжнародному рівні.
Контакти:
Олексій Марущак, волонтер ЕПЛ,
Олексій Василюк, еколог ЕПЛ,
office@epl.org.ua, (032) 225 76 82
