Пропонуємо Вашій увазі другий «воєнний» випуск «ЕкоРевізору»! Нагадаємо, його мета – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й «факапи» в сфері державного управління в сфері охорони довкілля за певний період часу у форматі е-дайджесту. Представляємо дайджест за травень-липень 2022 року.
Прийняті нормативно-правові документи
12 травня 2022 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності». Серед іншого зміни передбачають введення нових типів містобудівної документації – програм комплексного відновлення області та програм комплексного відновлення території територіальної громади (її частини). Законом передбачається, що програми комплексного відновлення не проходять стратегічну екологічну оцінку та громадське обговорення.
Натомість, і Протокол про стратегічну екологічну оцінку, і Директива ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище (а у відповідності до них і Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку») дозволять не охоплювати лише плани і програми, єдиною метою яких є нагальне забезпечення національної оборони чи відвернення надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Відновлення населених пунктів після бойових дій, терористичних актів чи надзвичайних ситуацій не має на меті нагальне забезпечення національної оборони чи відвернення надзвичайних ситуацій цивільного характеру, і відповідно повинно плануватися із застосуванням процедури стратегічної екологічної оцінки. Програми відбудови населених пунктів та територій із відповідною інфраструктурою, що згідно Закону «Про оцінку впливу на довкілля» підлягають такій оцінці, повинні врахувати екологічні міркування та думку громадськості. Стратегічна екологічна оцінка не є дозвільною процедурою, натомість вона є міжнародно визнаним ефективним інструментом для пошуку найбільш збалансованого, сталого та поінформованого рішення. І саме такою має бути відбудова України.
НЕ СХВАЛЮЄМО
12 травня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану».
Положення Закону не враховують положення ст. 92 Земельного кодексу України. Також закріплено повноваження виконкомів щодо надання земельних ділянок комунальної власності у постійне користування для розміщення об’єктів для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, яке не передбачене ст. 33 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”. Сам же Закон не містить положення про внесення змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні. Закон пропонує можливість зміни цільового призначення особливо цінних земель навіть для потреб товарного сільськогосподарського виробництва. Закон не регулює долю земельних ділянок, виділених під тимчасове будівництво та об’єктів, які будуть на них побудовані після припинення дії воєнного стану. Більшою мірою згадані «ляпи» пов’язані із поспіхом в ході підготовки аналізованого закону.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Закон “Про управління відходами” прийнято депутатами 20 червня 2022р.
Закон допоможе наблизити законодавство України до законодавства ЄС, впроваджує європейську ієрархію поводження з відходами, вводить систему розширеної відповідальності виробника для таких відходів, як упакування, батарейки та батареї, відходи електричного та електронного обладнання, регулює розробку та реалізацію регіональних та місцевих планів управління відходами, запроваджує інформаційну систему управління відходами з різноманітними реєстрами у формі відкритих даних, вдосконалює дозвільну систему в сфері поводження з відходами. Закон набере чинності на початку липня 2023 року.
СХВАЛЮЄМО
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів” прийнято депутатами 20 червня 2022р.
Запроваджено термін «самозаліснена ділянка” та дозволено спрощене ведення на них лісового господарства. Власникам еродованих земельних ділянок надано право за власним бажанням здійснювати на них консервацію. Заборонено поширення інвазійних видів дерев у природні екосистеми та лісорозведення на степових ділянках. Збережено від приватизації землі комунальних лісгоспів.
СХВАЛЮЄМО
18 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (проєкт закону №0154).
Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) була ратифікувала Україною ще у 1999 році. Тексом Поправки (2001) до Конвенції Еспо створюються умови надання можливості державам-членам ООН, розташованим за межами Європейської економічної комісії ООН, ставати Сторонами Конвенції Еспо. Другою Поправкою (2004) удосконалюються процедура оцінки впливу на довкілля у транскордонному контексті, розширюється перелік видів діяльності, на які поширюються положення Конвенції, вдосконалюється механізм з дотримання та запроваджується регулярна звітність про впровадження Конвенції Сторонами.
Україна вітає довгоочікувану ратифікацію поправок до Конвенції Еспо, яка наближує Україну до визнаних загальноєвропейських стандартів у сфері екологічних оцінок.
СХВАЛЮЄМО
Законопроектна діяльність
1 квітня 2022 року прийнято за основу Проєкт Закону України №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»
В цілому, Проєктом пропонується напрацювання методології отримання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф. Варто зауважити, що Проєкт містить ряд нечітких дефініцій, із суб’єктного складу осіб, що мають право на отримання компенсаційних виплат, виключено адміністрації установ природно-заповідного фонду, органи місцевого самоврядування. Доцільним видається доповнення положень можливістю залучення представників громадських організацій чи окремих представників громадськості за їх згодою до складу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, а також уточнення повноважень такої Комісії в частині здійснення такої оцінки шкоди. Національне агентство з питань запобігання корупції в ході антикорупційної експертизи виявило ряд корупційних ризиків.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку водного господарства» №7346 від 03.05.2022
Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував його до голосування у першому читанні у Верховній Раді України. Пропоновані зміни стосовно компетенції органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в основному сприятимуть узгодженню норм Водного кодексу України із чинними положеннями законодавства про землеустрій. Усувається дублювання повноважень Державного агентства водних ресурсів України в частині видачі дозволів на спеціальне водокористування на території зони відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення. Пропонується вказати, що спеціальне водокористування може здійснюватися виключно юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Позитивним аспектом є анулювання дозволу на спеціальне водокористування у разі видачі нового дозволу на спеціальне водокористування без подання водокористувачем заяви про анулювання попереднього дозволу. Зміни, пов’язані із видачою, переоформленням та анулюванням дозволів в більшості носять коректуючий характер і мають на меті гармонізацію положень, зокрема, Водного кодексу України із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що безумовно є корисним для спрощення ведення господарської діяльності в Україні. Кардинального впливу на стан довкілля внаслідок прийняття даного Проєкту не передбачається. Напрацювання спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності та узгодження норм різних нормативно правових актів є потрібними для України в умовах війни та повоєнної відбудови.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт нового Кримінального Кодексу України від 08.06.2022 р.
У структурі Проєкту нового Кримінального Кодексу України, розділ «Злочини та проступки проти безпеки довкілля» розміщено у книзі шостій «Злочини та проступки проти публічного здоров’я та безпеки довкілля». Позитивні ознаки пропонованих змін: 1) уніфікація термінології кодексу та інших нормативно-правових актів; 2) склади кримінальних правопорушень, що пов‘язані із порушенням вимог і правил, сформульовано з використанням бланкетних норм (таке формулювання спрощує конструкцію відповідних статтей); 3) чіткий поділ тяжкості вчинених злочинів на основі наслідків, що вони спричинили; 4) у багатьох складах кримінальних правопорушень чітко сформульовано ставлення особи до завданої шкоди; 5) скорочення кількості норм , але розширення сфери охоронюваних відносин; 6) введення нових складів кримінальних правопорушень, що не передбачаються у чинному Кримінальному Кодексі України, 7) проєктом пропонується вводити розрахункову одиницю у чіткій сумі у гривнях.
Недоліком цього Проєкту є відсутність передбачення складу кримінального правопорушення «Екоцид».
Проєкт хоч і не позбавлений деяких недоліків, втім пропонує ряд потрібних і нагальних реформ на шляху до подальшого розвитку кримінального права, в тому числі, у напрямку зростання ефективності рівня захисту безпеки довкілля.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
8 липня 2022 року було повернуто на повторне перше читання проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля», який покликаний створити державну систему моніторингу довкілля з метою забезпечення досягнення екологічно орієнтованих цілей сталого розвитку.
Проєкт акта визначає основні засади створення і функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень і доступу до екологічної інформації та взаємодії її галузевих складових, закріплення принципу, згідно з яким інформаційні потреби управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є основою для формування та функціонування державної системи моніторингу довкілля, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, здійснення державної статистичної діяльності, ведення державного обліку у галузі охорони навколишнього природного середовища, ведення державних кадастрів природних ресурсів, нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також планування і здійснення природоохоронної діяльності та відтворення цього принципу у відповідних актах галузевого законодавства.
Також законопроект впорядковує та системно викладає терміни і положення щодо визначення екологічної інформації та механізмів забезпечення доступу до неї.
НЕ СХВАЛЮЄМО затягування прийняття законопроєкту
18 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів № 2035-ІХ від 15.02.2022р. Законопроект запроваджує правові та організаційні засади створення та функціонування національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ). Національний реєстр має стати єдиною державною інформаційною системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. У межах цієї системи має бути створено умови для онлайн взаємодії між усіма сторонами процесу наповнення Реєстру. Громадськість отримає доступ до екологічної інформації, що сприятиме участі останньої у прийнятті управлінських рішень. Для держави відкриваються можливості, зокрема, відслідковувати викиди та перенесення забруднювачів; підтримувати пріоритетні промислові сектори для еко-інновацій; приймати ефективніші рішення з питань промислового забруднення. Прийняття законодавчих рамок про РВПЗ є вкрай важливим для довгоочікуваного виконання Україною зобов’язань, взятих на себе із ратифікацією Київського протоколу (2004) до Орхуської Конвенції, адже справа проти України про відсутність національного РВПЗ розглядається у Комітеті з дотримання із 2020 року.
СХВАЛЮЄМО
3 травня 2022 прийнято Закон України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом”.
Законом врегульовано порядок співробітництва компетентних органів державної влади України з Міжнародним кримінальним судом відповідно до частини 9 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Закон вносить зміни до статей 183 (тримання під вартою) і 208 (затримання уповноваженою службовою особою) Кримінального процесуального кодексу України, а також доповнює Кодекс новим розділом ІХ2 «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом». Новим розділом передбачено конфіденційність та захист відомостей, що стосуються національної безпеки України, відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням прохань Міжнародного кримінального суду про співробітництво, забезпечується збереження доказів, також названі центральні органи України щодо співробітництва (Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України). Окрім цього, визначені права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, зокрема, 1) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 2) розмір застави не визначається при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно осіб, щодо яких надійшло проханням Міжнародного кримінального суду.
Нагадаємо, що згідно Римського статуту, умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад буде причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам або великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, який буде явно несумісний з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою – є військовим злочином, що переслідується Міжнародним кримінальним судом.
СХВАЛЮЄМО
