Розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання утворення державної наукової установи “Інститут екологічного відновлення та розвитку України” від 04 квітня 2025 р. № 301-р

Даним розпорядженням КМУ погодився з пропозицією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів щодо утворення державної наукової установи “Інститут екологічного відновлення та розвитку України” з віднесенням її до сфери управління зазначеного Міністерства, реорганізувавши шляхом злиття державний заклад “Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління” та державну установу “Центр підвищення кваліфікації працівників водного господарства”.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин” № 394 від 08 квітня 2025 р.

Постанова вносить зміни до Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2024 р. № 286 “Про запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище”, відповідно до яких допускається внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 р., але відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, та земельних ділянок, на яких розташований житловий будинок, інші об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), право власності на які зареєстровано, а також змін до відомостей (крім зміни цільового призначення) та виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру, щодо земельних ділянок, які розташовані в межах прибережних захисних смуг Каховського водосховища.”

Також внесено зміни до пункту 15 Порядку функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 р. № 684 “Деякі питання функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем” відповідно до якої функціонування системи моніторингу та її підсистем (крім підсистеми моніторингу земель і ґрунтів) здійснюється на національному (державному), регіональному, локальному (місцевому) та об’єктовому рівні. Залежно від цілей спостережень і охоплення територій моніторинг земель і ґрунтів може бути національним, регіональним і локальним.”

СХВАЛЮЄМО

Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення” № 13203 від 21.04.2025 року

Проєктом Закону передбачено, що земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, і яка за цільовим призначенням не відноситься до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, може бути віднесена до такого виду цільового призначення на підставі заяви про внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про таку земельну ділянку, поданої орендарем, суборендарем такої земельної ділянки. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень органом виконавчої влади, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою, та розроблення документації із землеустрою.

Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі, серед іншого, зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у випадках, визначених вище.

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ: схвалюємо крім, зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, а також зміни цільового призначення особливо цінних земель. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень органом виконавчої влади, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою, та розроблення документації із землеустрою, така норма може призвести до уникнення необхідності проведення оцінки впливу на довкілля.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 869 Деякі питання реалізації експериментального проєкту з водозабезпечення у Донецькій та Дніпропетровській областях” від 29.04.2025 року № 495

Дана постанова поширює експерементальний проект на Дніпропетровську область, до цього він стосувався лише Донецької.

Відповідно до експерементального проєкту, на період воєнного стану учасники експериментального проекту здійснюють будівництво артезіанських свердловин, інших експлуатаційних свердловин різних типів без відведення земельної ділянки, розроблення та затвердження відповідної містобудівної документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки та без проведення оцінки впливу на довкілля.

Використання земельних ділянок, зокрема лісогосподарського призначення, до дня їх вилучення, викупу чи відведення в установленому законодавством порядку здійснюється за умови погодження такого використання із власником земельної ділянки.

Спеціальний дозвіл на користування надрами для об’єктів, збудованих у межах реалізації експериментального проекту, видається без ОВД.

У разі виникнення потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних ділянках лісогосподарського призначення, що використовуються для цілей, визначених цим Порядком, спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами за зверненням замовника робіт (послуг) у рамках реалізації експериментального проекту на підставі погодження, наданого відповідно до пункту 6 цього Порядку.

НЕ СХВАЛЮЄМО: Тенденція державної політики оминати процедуру ОВД не може бути виправдана фактом воєнного стану.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. № 1320 Деякі питання будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, об’єктів газосховищ та об’єктів нафтогазовидобування, на період воєнного стану” від 29 квітня 2025 р. № 481

Установити, що на період воєнного стану та для відновлення пошкоджень об’єктів газосховищ та втрат видобутку природного газу внаслідок збройної агресії держави-агресора будівництво та/або відновлення, та/або реконструкція, та/або розміщення, та/або капітальний ремонт об’єктів газосховищ та об’єктів нафтогазовидобування та/або пов’язаних з їх обслуговуванням об’єктів трубопровідного транспорту, приєднання таких об’єктів до газотранспортної системи, геологічне вивчення нафтогазоносності надр, проведення розвідувальних робіт оператором газосховища, суб’єктом господарювання, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать господарському товариству, частка держави у статутному капіталі якого становить 100 відсотків, та на якого згідно з рішенням Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов’язки на ринку природного газу відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”, газовидобувним підприємством, інвестором (оператором) за угодою про розподіл вуглеводнів здійснюється без:”

відповідної містобудівної документації;

отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;

отримання права на виконання будівельних робіт;

використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

схем теплопостачання населених пунктів;

відведення земельних ділянок під об’єкти газосховищ;

проведення оцінки впливу на довкілля згідно з вимогами Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та ряду інших юридичних дій.

НЕ СХВАЛЮЄМО: Тенденція державної політики оминати процедуру ОВД не може бути виправдана фактом воєнного стану. Більше того дані обмеження поширюються на всю територію України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови” №  416-р від 30.04.2025 року

Зважаючи на те, що Україна зараз перебуває у стані війни, скрутному економічному стані і значної мірою залежить від іноземної військової і економічної допомоги, а також на те, що неофіційною назвою цієї українсько-американської угоди є «угода про надра», тобто вона стосується природокористування, МБО «Екологія-Право-Людина» здійснюватиме аналіз цієї угоди, процесів і нормативно-правових актів, пов’язаних із нею. Метою цього є намагання спрямувати процес її реалізації таким чином, щоб мінімізувати негативний вплив на довкілля і сприяти досягненню Україною цілей сталого розвитку.

У преамбулі (декларативній частині) цієї угоди йдеться, переважно про визнання значущості матеріальної і фінансової допомоги Україні з боку США, бажання збільшення інвестицій у видобуток корисних копалин, енергетику та пов’язані з ними технології в Україні, зобов’язання України щодо набуття нею членства в ЄС, які беруться до уваги при укладанні Угоди і створення Американсько-Українського інвестиційного фонду.

Основне положення, яке потенційно може поставити під загрозу екологічну безпеку України, міститься у п. 3 ст ІІ. У ній зокрема, йдеться про те, що у разі будь-якої невідповідності між законодавством України та цієї Угодою, ця угода мала переважну силу щодо такої невідповідності. Крім того, Уряд України погоджується з тим, що він не може посилатися на положення свого внутрішнього законодавства, як на виправдання будь-якого невиконання своїх зобов’язань за цієї Угодою. По суті, цими положеннями ставиться під сумнів верховенство Конституції України, закріплене у її 8 статті: Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У п. 3 ст. ІІІ Угоди (Мета Угоди) закріплено положення, що відновлення України вимагає не лише фінансових, але й структурних, інституційних та технологічних перетворень, узгоджених, зокрема, з верховенством права.

Однією із найбільш суперечливих, на нашу думку, є положення, викладені у п. 3 ст. ХІ Угоди: ця угода залишається чинною до того моменту, поки Сторони не погодяться на її припинення. По суті, Угода не має визначеного строку чинності, а її припинення вимагає згоди, як випливає із тексту, обох Сторін.

«Темною конячкою» залишається Угода про обмежене партнерство, про намір укласти яку йдеться, зокрема, у п. 1 ст. ІІ Угоди, п. 3 ст. ІV Угоди і відповідно до якої, зокрема, будуть формуватися внески у Партнерство.

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ: зважаючи на все викладене, ЕПЛ вважає, що Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відбудови вимагає доопрацювання для приведення у відповідність чинному законодавству Україні.

Проєкт Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання цільових показників щодо підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, рециклінгу, іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення» від 09.05.2025 року.

Проєктом акта пропонується затвердити Порядок виконання цільових показників щодо підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, рециклінгу, іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення.

Положення проєкту Порядку поширюються на всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких призводить до утворення відходів будівництва та знесення та які подають декларацію про відходи відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про управління відходами».

Цим проєктом Порядку визначено розрахунок цільових показників щодо підготовки відходів до повторного використання, рециклінгу, іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення, який здійснюється суб’єктами господарювання.

Відповідно до проєкту Порядку суб’єкт господарювання щорічно здійснює моніторинг виконання цільових показників, що передбачає збирання, оброблення та збереження необхідної інформації для комплексної оцінки і прогнозу стану управління відходами будівництва та знесення, вироблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних рішень на підприємстві.

СХВАЛЮЄМО

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про погодження надання водно-болотному угіддю “Гирло річки Прип’ять” статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення №  466-р від 13.05.2025 року

Було погоджено з пропозицією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів щодо включення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення водно-болотного угіддя “Гирло річки Прип’ять” площею 22034 гектарів, розташованого у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення на території Київської області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

СХВАЛЮЄМО

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок” № 484 – р від 21.05.2025 року

Відповідно до статей 20 і 123 Земельного кодексу України даним розпорядженням погоджено зміну цільового призначення земельних ділянок державної власності загальною площею 5485,3948 гектара, що перебувають у постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, розташованих на території Вижницького району Чернівецької області, згідно з додатком з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення з метою подальшої передачі їх у постійне користування національному природному парку “Черемоський” для збереження та використання національних природних парків.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт Закону України “Про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення строків притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення” № 13332 від 30.05.2015 року

Законопроєкт передбачає внесення змін до частини четвертої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши її статтями 188-40, 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі – КУпАП) встановлює відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення, а саме за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації. Статтею 18840 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини передбачена адміністративна відповідальність.

Стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення КУпАП наразі встановлює строки накладення штрафу за невиконання закону про доступ до публічної інформації. Як показує практика, строк, як правило, обраховується з моменту ненадання відповіді на запит або надання неповної відповіді, відмови у наданні інформації тощо, тобто з моменту вчинення правопорушення. Часто строку не вистачає для завершення провадження у справі та притягнення винних до відповідальності, починаючи від складання протоколу і до ухвалення постанови суду. Адже складанню протоколу передує перевірка, яка забирає певний час. Виникає необхідність у збільшенні строку притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 18840 та 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Метою таких змін є збільшення строку притягнення до адміністративної відповідальності до шести місяців з дня його виявлення (але не пізніше двох років з дня його вчинення) за правопорушення вчинене за статтею 188-40 КУпАП – відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та статтею 212-3 – порушення права на інформацію та права на звернення.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів” № 13364 від 12.06.2025 року

Метою прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів» є забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження водних ресурсів, шляхом посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Проєктом акта пропонується збільшити адміністративні санкції за правопорушення, передбачені статтями 48, 59, 591, 60, 61, 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення розмірів штрафів за порушення вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Проєкт акта також передбачає розширення у Кодексі України про адміністративні правопорушення складу правопорушень правопорушеннями, за які встановлена відповідальність статтею 110 Водного кодексу України, та які не відображені у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Зокрема, щодо:

недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування;

руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

перекручення чи внесення недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності щодо державного обліку вод.

СХВАЛЮЄМО

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин» від 11.06.2025 року

Постанова розробляється з метою спрощення форми щорічного звіту для суб’єктів господарювання, які отримали дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів третьої групи. Зокрема, з метою зменшення додаткового адміністративного навантаження для об’єктів третьої групи пропонується дозволити подання основної частини звіту у довільній формі (із зазначенням результатів виробничого контролю за дотриманням установлених ГДВ (за наявності) або із зазначенням інформації щодо відсутності встановлених у дозволі ГДВ).

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань спеціального використання лісових ресурсів” № 721 від 18.06.2025 року

Кабінет Міністрів України 18 червня 2025 року прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо окремих питань спеціального використання лісових ресурсів». Для проведення рубок, не передбачених матеріалами лісовпорядкування, зберігається вимога здійснення комісійних обстежень. Водночас із переліку виключено санітарні рубки — для них передбачено лише проведення обстежень відповідно до вимог Санітарних правил.

Інформація про проведення комісійного обстеження має бути оприлюднена не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати його проведення на офіційних вебресурсах постійних лісокористувачів (наприклад, ДП «Ліси України», комунальні лісогосподарські підприємства, установи природно-заповідного фонду).

Обов’язковою є участь представників установ природно-заповідного фонду, що функціонують у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Порядок їх залучення в разі наявності кількох таких установ у межах одної адміністративно-територіальної одиниці постановою не визначено. До участі в обстеженнях можуть бути залучені представники громадськості. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх членів. Це створює ризик домінування інтересів лісівників, навіть у разі заперечень з боку представників установ природно-заповідного фонду чи громадськості. Відповідно, така конструкція прийняття рішень не гарантує врахування екологічних застережень.

Окремі види рубок (зокрема, рубки переформування, створення протипожежних розривів, формування пожежостійких узлісь) як і раніше дозволяється здійснювати виключно на підставі матеріалів лісовпорядкування. Водночас для будівництва та реконструкції лісових доріг встановлено тимчасове (на 2 роки) виключення з цієї вимоги. Таке виключення створює ризики використання будівництва доріг як формального приводу для проведення вибіркових рубок у цінних або важкодоступних лісових масивах, де інші види рубок заборонені або обмежені. Це створює простір для зловживань під виглядом інфраструктурних потреб.

Встановлено можливість проведення рубок у науково-дослідних цілях із відступом від окремих вимог лісового законодавства. Зазначені рубки заборонено здійснювати на територіях природно-заповідного фонду, у пралісах та особливо захисних ділянках. Проведення таких рубок допускається виключно: за участю (супроводом) наукових установ, у межах затвердженої тематики наукових досліджень, на площі, що не перевищує 0,5% загальної площі конкретного лісництва. Плани відповідних досліджень мають бути оприлюднені на офіційному веб-сайті Державного агентства лісових ресурсів України. На практиці існує значний ризик зловживань науково-дослідними цілями. Зокрема, наукове обґрунтування нерідко використовується як формальна підстава для проведення масштабних господарських рубок у лісах, де інші види рубок заборонені або суттєво обмежені — зокрема, у високогірних масивах Карпат.

Постановою введено та нормативно закріплено терміни «лісосіка», «трелювальний волок» та інші поняття, що стосуються проведення підготовчих робіт перед основними видами рубок. Визначено порядок здійснення підготовчих заходів, зокрема: видалення дерев на запроєктованих трелювальних волоках, усунення дерев, що становлять потенційну небезпеку для безпеки лісозаготівельних робіт, розчищення технологічних проїздів для лісозаготівельної техніки. Зазначені роботи заборонено проводити в межах територій природно-заповідного фонду та на особливо захисних лісових ділянках. До цього моменту такі дії здійснювались на практиці, однак без належного правового регулювання. Втім, зберігається ризик зловживань — зокрема, шляхом фактичного розширення масштабів підготовчих рубок поза межами їх функціонального призначення.

Надано повноваження територіальним органам Державного агентства лісових ресурсів здійснювати виїзні обстеження лісових ділянок до моменту видачі лісорубних квитків.

Одним із найбільш суттєвих ризиків внесених змін є надання нормативної підстави для здійснення рубок дерев у межах геологічної розвідки та дослідно-промислового видобування корисних копалин на підставі відповідної угоди, що фактично розблоковує можливість втручання у лісові екосистеми з господарською метою. Такий підхід створює потенційні передумови для масового вилучення лісових земель без належного природоохоронного контролю.

НЕ СХВАЛЮЄМО: попри певні позитивні зміни, в основному прийняті зміни не гарантують екологічного балансу, послаблюють природоохоронний контроль і відкривають простір для зловживань.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін з питань управління відходами” № 704 від 18.06.2025 року

Постанова передбачає внесення змін до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614 “Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів” та назви Постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1328 “Про затвердження Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів” та у самому Порядку в частині заміни слова “анулювання” на слова “припинення дії”. А також заміну слів “адреса місця проживання” на слова “адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)”. Як бачимо зміни носять суто технічний характер і спрямовані на узгодження термінології та уточнення формулювань, зокрема у Порядку надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів цифри і слово “180 днів” замінено цифрами і словами “180 календарних днів”.

Окрім того Порядок видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та Порядок надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів, доповнено такими абзацами: «У разі подання заявником або уповноваженою ним особою заяви та документів до неї із порушенням вимог Порядку посадова особа Міндовкілля, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Міндовкілля надсилає заявникові письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви.»

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення транскордонних консультацій” № 752 від 25.06.2025 року

Черговим прийнятим підзаконним нормативно-правовим актом у сфері інтегрованого запобігання і контролю промислового забруднення став порядок проведення транскордонних консультацій. Цим порядком визначено основні вимоги до організації та проведення транскордонних консультацій у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу щодо ймовірного значного негативного впливу на довкілля іноземних держав внаслідок експлуатації установок, розташованих в Україні, а також транскордонних консультацій щодо ймовірного значного негативного впливу на довкілля України внаслідок експлуатації установок, розташованих в іноземних державах. Звертаємо увагу, що консультації проводитимуться не лише із органами влади зачеплених держав, але і з їхньою громадськістю.

СХВАЛЮЄМО