Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання ведення державного обліку рибогосподарських водних об’єктів (їх частин)” № 775 від 02.07.2024 року
Цей Порядок визначає механізм та процедуру ведення державного обліку рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України.
Відповідно до Порядку, державний облік рибогосподарських водних об’єктів ведеться Держрибагентством в електронній формі засобами компонента Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства – державний облік рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) (компонент Системи).
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: варто також передбачити взаємодію між компонентом системи та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Проєкт наказу Міндовкілля «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду» від 09.07.2024 року
Проєктом наказу передбачено затвердження проєкту Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, яку викладено за розділами: загальні положення; дані державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; порядок внесення даних до державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; користування інформацією державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; додатки.
Проєкт наказу Міндовкілля «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду» розроблений у відповідність із нормами законів України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: на сайті Міндовкілля за посиланням: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/INSTRUKTSIYA-DKPZF-3.2.1.pdf оприлюднено Інструкцію про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, яка, як вказано в цьому документі, затверджена наказом Міндовкілля від 03 травня 2023 року № 289.
Оприлюднений проєкт наказу «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду» передбачає визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 лютого 2005 року № 67 «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за № 298/10578, однак не передбачає визнання таким, що втратив чинність, наказу Міндовкілля від 03 травня 2023 року № 289, яким затверджена до обговорюваного проєкту Інструкція про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Така ситуація створює правову невизначеність щодо формування нормативно правової бази в питанні складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024—2030 роки” № 648-р від 12.07.2024 року
Було затверджено план дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024—2030 роки, який складається із 42 пунктів.
Заходи, передбачені планом дій, здійснюватимуться за рахунок інших, окрім державного та місцевих бюджетів, не заборонених законодавством джерел, зокрема міжнародних донорів, співфінансування з боку балансоутримувачів гідротехнічних споруд, із урахуванням видатків післявоєнного відновлення.
Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів потрібно забезпечити щороку до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, подання узагальненої інформації про стан виконання плану дій Кабінетові Міністрів України.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: cпеціалістами ЕПЛ не може бути повністю схвалено План дій, оскільки він не враховує всього комплексу проблем басейну річки Рось, вирішення яких могло б допомогти покращити стан водних екосистем. План також не підіймає питання щодо впливу на водні ресурси надмірного перетворення земель на сільськогосподарські угіддя, використання хімічних добрив та пестицидів. План не містить пункту щодо відновлення водно-болотних угідь в басейні річки Рось. Нами також поставлено під сумнів ефективність поглиблення базису ерозії для збільшення рівня води у річці, за відсутності доброго стану всього басейну. Басейн річки є взаємоповʼязаною системою, без відновлення лісистості та природної степової рослинності, зменшення площ сільськогосподарських угідь, відновлення боліт та малих річок, підвищення рівнів води у річці Рось є маловірогідним. У нас також викликає сумнів заселення у річку чужорідного виду білого товстолоба з метою меліорації водотоку та поїдання рослинності. На основі консультацій з іхтіологами ми отримали дані, що білий товстолоб не поїдає рослинність, він харчується фіто та зоопланктоном. Також нами не може бути схвалено переважання рибогосподарських інтересів над створенням та функціонуванням територій та обʼєктів природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі.
останова Кабінету Міністрів України “Про інформаційну взаємодію між автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі” № 815 від 12.07.2024 року
Цей Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії між автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі під час автоматизованого обміну інформацією для здійснення ними повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Інформаційну взаємодію відповідно до цього Порядку здійснюють органи державної влади, на які законом покладено повноваження щодо здійснення моніторингу довкілля, оприлюднення та забезпечення доступу до екологічної інформації, отриманої в результаті такого моніторингу, а також регіональні центри моніторингу довкілля (у разі їх створення).
СХВАЛЮЄМО
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Плану проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів на 2024 рік” № 837 від 15.07.2024 року
Відповідно до статті 16-1 Закону України “Про пестициди і агрохімікати”, пункту 11 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та переєрестрації пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 року № 295, підпункту 34 пункту 4 Положення про Міндовкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року № 614 було затверджено План проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів на 2024 рік.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Верховної Ради України “Про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди у результаті спалювання біопалива ” № 3864-IX від 16.07.2024 року
Було прийнято за основу проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива (реєстр. № 9596), поданий Кабінетом Міністрів України.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 р. № 10” № 830 від 18.07.2024 року
У Порядку змінено критерії уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій.
Для акредитованих лабораторій встановлено такі нові критерії:
1) включення до сфери акредитації видів (напрямів) та методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), за якими лабораторія має намір отримати уповноваження (було – наявність у штатному розписі посади відповідального за функціонування системи управління якістю);
2) наявність кваліфікованого персоналу з питань проведення лабораторних досліджень (випробувань) за видами (напрямами), за якими акредитована лабораторія має намір отримати уповноваження (було – призначення на посаду відповідального за функціонування системи управління якістю особи, яка має вищу освіту за напрямом підготовки у сфері досліджень (випробувань) або у сфері системи управління якістю та досвід роботи у відповідній сфері не менше двох років);
3) участь акредитованої лабораторії протягом двох років, що передують поданню до Держпродспоживслужби заяви про уповноваження, у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за видами (напрямами) та методами (методиками) лабораторних досліджень (випробувань), за якими лабораторія має намір отримати уповноваження, проведеному компетентним координатором (провайдером програм перевірки кваліфікації), акредитованим відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) або EN ISO/IEC 17043:2010, або інших стандартів, якими їх замінено, або участь в інших порівняльних лабораторних дослідженнях (випробуваннях), проведених референс-лабораторією за видами (напрямами) відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) або EN ISO/IEC 17043:2010, або інших стандартів, якими їх замінено, які завершилися успішним результатом (було – участь акредитованої лабораторії у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами (напрямами), за якими лабораторія має намір отримати уповноваження, яке завершилося успішним результатом та було проведено акредитованою лабораторією відповідно до стандартів ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 або EN ISO/IEC 17043:2010 особою (компетентним координатором) протягом двох років, що передують поданню до Держпродспоживслужби заяви про уповноваження такої лабораторії або застосування нею інших, передбачених пунктом 7.7 стандарту ISO/IEC 17025:2017 способів забезпечення достовірності результатів досліджень (випробувань));
Що стосується критеріїв для референс-лабораторій, то вони зводяться до таких, що стосуються видів (напрямів), за якими лабораторія має намір отримати уповноваження, а не до всіх можливих напрямів.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції” № 847 від 23.07.2024 року
Метою Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції є забезпечення високого рівня захисту здоровʼя людини та довкілля, вільного обігу хімічної продукції, сприяння використання альтернативних методів оцінки небезпечності хімічної продукції та інновацій з одночасним підвищенням конкурентоспроможності, визначення вимог щодо забезпечення хімічної безпеки під час виробництва, надання на ринку та використання хімічних речовин, у тому числі у складі сумішей та виробів.
Цей Технічний регламент розроблений на основі Регламенту (ЄС) N 1907/2006 Європейського парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, авторизації і обмеження хімічних речовин (REACH), створення Європейського хімічного агентства, внесення змін до Директиви 1999/45/ЄС та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) N 793/93 і Регламенту Комісії (ЄС) N 1488/94, а також Директиви Ради N 76/769/ЄЕС і Директив Комісії N 91/155 /ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС та 2000/21/€C. Дія цього Технічного регламенту поширюється на хімічну продукцію, яка імпортується, надається на ринку або виробляється на території України.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів” № 848 від 23.07.2024 року
Цей Порядок визначає механізм проведення моніторингу земель і ґрунтів з метою своєчасного виявлення зміни стану земель, забруднення і властивостей ґрунтів, оцінки здійснення заходів з охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів, попередження впливу негативних процесів і ліквідації наслідків такого впливу. Моніторинг земель і ґрунтів є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності і ґрунти.
Моніторинг земель і ґрунтів проводиться шляхом систематичних спостережень, спрямованих на оцінку стану земель і ґрунтів, та порівняння одержаних показників. Моніторинг земель щодо забруднення ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення включає: агрохімічне обстеження ґрунтів; контроль за змінами якісного стану ґрунтів; агрохімічну паспортизацію земельних ділянок.
Агрохімічна паспортизація орних земель проводиться один раз на пʼять років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень — один раз на пʼять — десять років. Суцільне ґрунтове обстеження земель сільськогосподарського призначення проводиться один раз на 20 років.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться дуже рідко, варто передбачити його частіше. Для прикладу, суцільне ґрунтове обстеження земель сільськогосподарського призначення варто проводити хоча б один раз на 10 років.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку визначення територій відновлення” № 858 від 25.07.2024 року
Відповідно до постанови, пункт 4 Порядку викладено в новій редакції, а саме: до територій відновлення належать територіальні громади, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
1) на території територіальної громади велися бойові дії;
2) територія територіальної громади або її частина була тимчасово окупована;
3) на території територіальної громади наявні руйнування об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, об’єктів житлового фонду внаслідок ведення бойових дій та/або обстрілів;
4) на території територіальної громади відбувається різке зниження рівня соціально-економічного розвитку та значне переміщення населення до інших регіонів та/або іноземних держав з такими показниками:
кількість осіб, що вибули з територіальної громади та зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, становить понад 10 відсотків загальної чисельності її населення станом на 1 січня 2022 р. (було 15%);
зменшення обсягу надходжень від сплати податків та зборів до загального фонду місцевого бюджету за попередній рік порівняно з 2021 роком (без урахування міжбюджетних трансфертів та податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами до місцевих бюджетів) становить не менш як 30 відсотків.” (було 15 %).
Також скасовано такий критерій як збільшення рівня безробіття порівняно із станом на 1 січня 2022 р. не менше ніж на 15 відсотків.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядків видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволів на використання отруйної хімічної речовини та особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку” № 870 від 02.08.2024 року
Цей Порядок встановлює процедуру видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на використання отруйної хімічної речовини. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, які виробляють або використовують отруйні хімічні речовини.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється Міндовкіллям відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” з урахуванням вимог статті 49 Закону України “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”. Заява про отримання (переоформлення, анулювання) дозволу подається до Міндовкілля у паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Інформаційну систему забезпечення хімічної безпеки. Дозвіл видається у паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Інформаційну систему забезпечення хімічної безпеки.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення моніторингу загроз хімічній безпеці та виявлення їх джерел” № 891 від 06.08.2024 року
Цей Порядок визначає процедуру проведення моніторингу загроз хімічній безпеці та виявлення їх джерел і ведення Реєстру загроз хімічній безпеці. Реєстр загроз призначений для збирання, зберігання, оброблення, обліку, захисту, відображення, використання, поширення та надання інформації про проведення моніторингу загроз хімічній безпеці та виявлення їх джерел.
Моніторинг загроз хімічній безпеці проводиться з метою оперативного виявлення загроз хімічній безпеці, перевірки рівня загроз хімічній безпеці з відомих джерел, здійснення відповідних заходів щодо мінімізації таких загроз і ризиків, а також з метою перевірки ефективності здійснених заходів щодо мінімізації загроз хімічній безпеці та контролю ризиків і поширюється на інформацію про небезпечні властивості хімічних речовин, обсяги їх виробництва, імпорт та надання на ринку, результати оцінки ризиків, фактичний або потенційний негативний вплив хімічної продукції на здоров’я людини та навколишнє природне середовище, офіційну державну статистичну інформацію, а також на іншу інформацію стосовно загроз хімічній безпеці, що міститься в Інформаційній системі забезпечення хімічної безпеки.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні” № 909 від 09.08.2024 року
Цей Порядок визначає механізм та особливості реалізації експериментального проєкту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні. Метою експериментального проекту є формування єдиного підходу до державного регулювання планування територій в Україні, спрощення механізму, забезпечення доступності та прозорості прийняття рішень державними органами та органами місцевого самоврядування щодо створення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у тому числі шляхом запровадження інтегрованої інформаційної системи Містобудівного кадастру на державному рівні.
Завданням експериментального про’кту є цифровізація процедур розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації за єдиними вимогами, приведення містобудівної документації у відповідінсть з уніфікованими базами геопросторових даних (геоданих) за допомогою програмних засобів Містобудівного кадастру.
СХВАЛЮЄМО
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів “Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2043-2025 років та встановлення Норм використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2024-2025 років” від 15.08.2024 року
Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 13 Закону України “Про тваринний світ”, абзацу шостого частини першої статті 6 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, зокрема з метою запобігання спалахів епізоотичних хвороб тварин, недопущення їх поширення та зменшення ризику для здоров’я тварин та/або людей було затверджено Ліміти використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2024 – 2025 років.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами» від 15.08.2024 року
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами» розроблений з метою реалізації положень Закону України «Про управління відходами» та запровадження кримінальної відповідальності за порушення вимог, встановлених законодавством у сфері управління відходами.
Проєктом акта пропонується затвердити зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, доповнити Основну частину Кримінального кодексу України статтею 1942 «Пошкодження об’єктів управління відходами», статтею 2393 «Порушення встановленого законом порядку управління відходами» та внести зміни до інших статтей Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності у сфері управління відходами.
Проєктом акта запропоновано доповнити Загальну частину Кримінального кодексу України змінами стосовно заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ: пропонована нова стаття 194-2 Кримінального кодексу України має своїм об’єктом посягання – об’єкти управління відходами, проте законодавство не дає визначення об’єктів управління відходами, тому не зрозуміло, що дана стаття буде охороняти, які саме об’єкти. Закон «Про управління відходами» лише містить визначення об’єкта оброблення відходів, а не управління відходами, що ймовірно є вужчим поняттям і охоплює установки, інженерні споруди або інші об’єкти, що використовуються для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів. Тому, суб’єкту законоадвчої ініціативи слід уточнити термінологію пропонованої статті 194-2. Такий ж термін пропонуєтсья у новій редакції статті 236 ККУ, проте термін об’єкти управління відходами не є коректний.
У новій редакції статті 2393 Кримінального кодексу України – порушення встановленого законом порядку управління відходами, яка передбачає: здійснення операцій з оброблення відходів, діяльність з управління небезпечними відходами, які здійснюються з порушенням встановленого законом порядку, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля або здійснення операцій з оброблення відходів, діяльність з управління небезпечними відходами без дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів/ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, – слід замінити словосполучення встановленого законом порядку – на умов виданих дозволів та лцензій на такі операції. Тобто важливо криміналізувати порушення умов дозволів та ліцензій, у результаті яких було створено небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру хімічних речовині” № 946 від 20.08.2024 року
Цей Порядок визначає механізм ведення Державного реєстру хімічних речовин. Реєстр входить до підсистеми переліків та реєстрів Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема”. Держателем та адміністратором Реєстру є Міндовкілля.
СХВАЛЮЄМО
Проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття» від 20.08.2024 року
Метою прийняття проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття» є реалізація положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2973-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» у частині створення підсистеми моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття державної системи моніторингу довкілля. Враховуючи це, прийняття такої постанови є обґрунтованим кроком, що покликаний забезпечити повноцінне функціонування системи моніторингу довкілля. Проєктом акта пропонується затвердити Порядок здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття.
Моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття дозволяє забезпечити збереження унікальних природних ресурсів, що є критично важливим для сталого розвитку України. Систематичний збір даних і аналіз про стан біорізноманіття є основою, зокрема, для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та розробки екологічних політик.
Механізми, що пропонуються аналізованим проєктом постанови можуть сприяти кращій організації процесу збору та використання екологічної інформації, позитивно впливати на інформаційне забезпечення управління у сфері довкілля. Це може допомогти забезпечити прозорість та відкритість даних для широкого загалу, що відповідає принципам сучасного управління довкіллям.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт» від 21.08.2024 року
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт» розроблений з метою виключення з під дії застосування норм наказу Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 22 жовтня 2008 року № 541 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1110/15801, газопоршневих та газотурбінних установок, блочно-модульних котелень, бензинових/дизельних і газових генераторів, що використовуються для виробництва електричної та теплової енергії з природного газу до 31 грудня 2026 року та у період дії воєнного стану.
НЕ СХВАЛЮЄМО, оскільки дані зміни спрямовані на забезпечення енергетичної, а не екологічної безпеки держави у важкий період воєнного стану та аварійних заходів енергетичної безпеки. Ці зміни призведуть до збільшення викидів від теплосилових установок, що використовуються для виробництва електричної та теплової енергії через невстановлення відповідного обладнання по очистці викидів.
Проєкту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації» від 27.08.2024 року
Метою проєкту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації» є встановлення єдиних правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації.
Проєктом наказу пропонується врегулювати діяльність, пов’язану з експлуатацією полігонів, припиненням їх експлуатації, рекультивацією та доглядом за полігонами після припинення їх експлуатації, шляхом встановлення вимог, щодо:
організаційно-технічного забезпечення експлуатації полігонів;
критеріїв та процедур приймання відходів на полігони;
процедури розміщення і складування відходів з метою захоронення відходів;
припинення експлуатації полігона та проведення рекультивації;
подальшого догляду за полігонами після припинення експлуатації;
охорони праці, пожежної безпеки, запобігання аварій;
контролю та моніторингу протягом життєвого циклу полігона;
процедури зберігання металевої ртуті на полігонах;
підземного постійного зберігання відходів.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні. Тобто дія цих Правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації розпочнеться лише після припинення режиму воєнного стану, що значно відтермінує налагодження системи безпечного захоронення відходів.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів” № 1003 від 30.08.2024 року
Цей Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів суб’єктами господарювання в сфері управління відходами, які мають намір здійснювати операції з оброблення відходів.
Метою експериментального проекту є спрощення умов та порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів через Інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема”.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989 і 1026” № 1034 від 06.09.2024 року
Вказана вище Постанова внесла зміни до:
постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989 “Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля”
і постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 “Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля”.
Зокрема передбачено, що громадські слухання проводяться під час громадського обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля, але не раніше ніж на десятий робочий день з дня внесення відомостей до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Реєстр функціонує у цілодобовому режимі, крім випадків проведення планових та позапланових профілактичних та/або технічних робіт, пов’язаних з усуненням технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі, тривалість проведення яких визначається технічним адміністратором Реєстру за умови згоди держателя Реєстру.
Інформація про проведення профілактичних та/або технічних робіт з підтримки Реєстру оприлюднюється на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу за три календарних дні до дати проведення таких робіт, крім випадків, коли через терміновість проведення таких робіт своєчасне попередження неможливе, про що надсилається відповідне повідомлення.
Функціонування Реєстру забезпечує сумісність та електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу відповідно до частини десятої статті 4 Закону, а також інтеграцію із системою електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” та іншими інформаційними системами.
Рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля (у разі його прийняття) оформлюється у паперовій або електронній формі.
У разі оформлення рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля в електронній формі його підписання здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 і від 21 липня 2023 р.” № 1063 від 06.09.2024 року
Вказаною вище Постановою вносяться зміни до:
І постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. N 763 “Про реалізацію експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів”.
Зокрема, у постанову № 1010 внесено доповнення, згідно якого ОВД не підлягає планована діяльність суб’єктів господарювання, включених до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763.
Вочевидь, у активно воюючій країні є потреба обмежити доступ широкого загалу до інформації про місця, обсяги і технології виробництва боєприпасів. Вагомі аргументи і на користь того, аби для таких потреб тимчасово відмовитися і від ОВД у цілому. Разом з тим, те, яким чином уряд вводить обумовлені війною відступи від ОВД, викликає суттєві застереження. Більше читати тут (https://epl.org.ua/announces/uryad-vchergove-rozshyryv-perelik-vidstupiv-vid-ovd/).
Змінами до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів суттєво розширено сферу його охоплення і відповідно сферу застосування спеціальних (спрощених) правил ведення відповідної господарської діяльності.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАЗНАЧЕНИМИ ВИЩЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 5 Порядку реалізації експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі” № 1061 від 13.09.2024 року
Постанова вносить зміни до пункту 5 Порядку реалізації експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483.
Відповідно до нової редакції, лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим за місцем розташування лісової ділянки, де буде здійснюватися заготівля деревини, незалежно від місцезнаходження (місця проживання) заявника.
Розподіл заяв на видачу лісорубного квитка між територіальними органами Держлісагентства здійснюється з урахуванням місця розташування лісової ділянки засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” автоматично під час формування заяв.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 823” № 1065 від 17.09.2024 року
Вказана вище постанова КМУ передбачає створення реєстру біометану, а також затверджує Порядок його функціонування.
Реєстр біометану є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, реєстрації скрапленого або стисненого біометану, а також для формування гарантій походження біометану (зокрема скрапленого або стисненого), їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану (зокрема скрапленого або стисненого).
Держенергоефективності є держателем та адміністратором реєстру. Володільцем реєстру та виключних майнових прав на програмне забезпечення реєстру є держава в особі Держенергоефективності. Користувачем реєстру (створювачем інформації) є фізична особа – підприємець або юридична особа, для якої створено обліковий запис у реєстрі, а саме виробник/покупець біометану, оператор газотранспортної/ газорозподільної системи.
Користувачі реєстру, що мають намір здійснювати операції в реєстрі, мають право після подання відповідних відомостей отримати власний обліковий запис, який створюється з використанням електронних засобів реєстру. Отримання облікового запису, здійснення операцій та перегляд загальної інформації, що міститься в реєстрі, є безоплатними.
Користувач реєстру може мати лише один обліковий запис.
З метою внесення до реєстру інформації про об’єкти виробництва біометану користувач реєстру – виробник біометану подає з використанням електронних засобів реєстру адміністратору реєстру такі відомості:
1) місцезнаходження об’єкта виробництва біометану, його GPS-координати;
2) тип, потужність об’єкта виробництва біометану (МВт) та дата введення в експлуатацію об’єкта виробництва біометану з додаванням копії сертифіката про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкта;
3) EIC-код суб’єкта ринку природного газу та EIC-коди відповідних точок комерційного обліку (крім виробників скрапленого або стисненого біометану);
4) номер сертифіката відповідності критеріям сталості за міжнародною схемою сертифікації, дата видачі та строк дії такого сертифіката, сировина, на яку виданий сертифікат, з додаванням сканованої копії у форматі PDF такого сертифіката та додатків до нього.
Виробник біометану додатково надсилає на поштову адресу адміністратора реєстру нотаріально засвідчені копії сертифіката відповідності критеріям сталості та додатків до нього. Також
Також користувач реєстру подає відомості про право проведення незалежного аудиту діяльності, пов’язаної з виробництвом біометану, а також посилання на відкриті джерела інформації міжнародних схем сертифікації, в яких міститься інформація про таке право.
Для кожного успішного незалежного аудиту незалежний аудитор разом із сертифікатом відповідності критеріям сталості готує та подає підсумковий звіт про аудит на основі інформації, зібраної під час незалежного аудиту.
Сертифікат відповідності критеріям сталості та підсумковий звіт про проведений аудит повинні бути доступні на веб-сайті відповідної міжнародної схеми сертифікації.
Після анулювання у реєстрі гарантії походження біометану (зокрема скрапленого або стисненого) її передача, розподіл або інше використання не допускається.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів” № 1067 від 17.09.2024 року
Цей порядок визначає процедуру видачі, відмови у видачі, анулювання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів.
Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, що планують здійснювати транскордонне перевезення відходів відповідно до Закону України “Про управління відходами”.
Суб’єкт господарювання створює обліковий запис в інформаційній системі управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” після проходження електронної ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа або інших засобів електронної ідентифікації, що забезпечують аналогічний рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
СХВАЛЮЄТЬСЯ ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ: у Постанові немає посилання про те, що вона також розроблена на впровадження Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, стороною якої є Україна. Також Порядок не містить тих положень, які є в Базельській конвенції, а саме щодо заборони експорту небезпечних або інших відходів у державу, яка не є Стороною, або їх імпорту із держави, яка не є Стороною конвенції, а також щодо заборони експорту небезпечних або інших відходів для видалення у межах району на південь від 60 градусів південної широти, незалежно від того, чи є такі відходи об’єктом транскордонного перевезення чи ні.
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року” № 884-р від 17.09.2024 року
Розпорядженням затверджено Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року. Державне агентство водних ресурсів до 31 грудня 2024 р. має розробити та затвердити методику оцінки ефективності виконання Програми з урахуванням її специфіки та кінцевих результатів.
Метою цієї Програми є підвищення рівня гарантування доступу населення до відновлюваних, безпечних та економічно доступних джерел води на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Херсонської областей.
Виконання пріоритетних завдань, визначених цією Програмою, здійснюється шляхом:
будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) водозабірних споруд, у тому числі із підземних джерел, із застосуванням новітніх технологій, призначених для задоволення потреб споживачів у питній воді;
дорозвідки та введення в експлуатацію безпечних для здоров’я людей підземних вод, що можуть слугувати джерелами централізованого водопостачання;
впровадження станцій (установок) доочищення питної води із застосуванням новітніх технологій;
застосування новітніх підходів та обладнання щодо обліку вод та забезпечення моніторингу їх якості;
будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) водопровідних мереж;
створення альтернативних резервуарів для накопичення запасів води;
реконструкції водосховищ та гідротехнічних споруд із застосуванням інноваційних рішень щодо зниження втрат води;
модернізації насосних станцій у результаті впровадження енергоефективних заходів;
застосування нових інноваційних підходів та гідроізоляційних матеріалів і методів до запобігання втратам води під час її транспортування каналами та водогонами;
налагодження дієвої співпраці з міжнародними державними та громадськими організаціями, вивчення досвіду інших країн щодо водозабезпечення, зокрема в частині диверсифікації джерел забору води, принципів циркулярної економіки та застосування сучасних енерго- та ресурсоощадних технологій і матеріалів;
залучення відновлюваних джерел енергії (сонячна та вітрова генерація) для енергонезалежності об’єктів водного господарства.
Моніторинг та оцінювання ефективності виконання Програми проводиться щороку за результатами її виконання.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про звернення громадян” щодо порядку розгляду звернень громадян № 12059 від 24.09.2024 року
Проєкт законодавчого акту спрямований на забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян при їх зверненні до органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо. Його прийняття сприятиме гарантуванню права на розгляд звернень громадян, що мають особливі заслуги перед Україною.
Зазначеним проєктом Закону пропонується внести зміни до ряду статей Закону України «Про звернення громадян» з метою розширення переліку прав та вимог на законодавчому рівні до звернень громадян – Героїв України та членів їх сім’ї, кавалерів ордену Свободи, кавалерів ордену «За заслуги», кавалерів ордену княгині Ольги, кавалерів ордену Богдана Хмельницького, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива № 12058 від 24.09.2024 року
Законопроєктом передбачається стимулювання використання деградованих та малопродуктивних земель, зокрема які стали такими внаслідок ведення воєнних дій, шляхом встановлення строку оренди земельної ділянки для деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь, у разі вирощування на них енергетичних рослин не менше як 10 років, встановлення за деградовані і малопродуктивні сільськогосподарські угіддя державної та комунальної власності граничного розміру орендної плати, а також виділення додаткових бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь для деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь (в тому числі тих, щодо яких прийнято рішення про консервацію) при умові вирощування на них енергетичних рослин;
Під поняттям енергетичні рослини розуміють – багаторічні рослини, коренева система яких залишається у ґрунті після збору врожаю та продовжує процес вегетації, що вирощуються у плантаційний спосіб з періодичністю збору врожаю від 1 до 5 років з метою отримання біомаси (у вигляді продуктів рослинництва) для виробництва енергії з них. До енергетичних рослин прирівнюються однорічні олійні рослини, що в подальшому використовуються для виробництва біопалива або біокомпонентів.
НЕ СХВАЛЮЄМО
