Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства” від 09.01.2026 року
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України має за мету встановлення єдиних критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, їх показники, кількість балів за кожним показником, ризики настання негативних наслідків, відповідно до критеріїв, а також кількості та частоти проведення перевірок, що дасть змогу чітко окреслити коло субʼєктів господарювання, які належать до високого, середнього та незначного ступенів ризику.
Відповідно до проєкту Постанови, критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, є: вид операцій з управління небезпечними відходами; кількість операцій з управління небезпечними відходами; кількість видів небезпечних відходів, щодо яких здійснюються операції з управління небезпечними відходами; впровадження суб’єктом господарювання у своїй діяльності системи управління якістю, що відповідає національним або міжнародним стандартам; наявність виявлених порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (за період не менш як п’ять років); включення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері провадження суб’єктами господарювання діяльності з управління небезпечними відходами здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 13.01.2026 року
Проєктом акта пропонується термінологію, яка використовується в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2023 р. № 1278, привести у відповідність до законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про адміністративну процедуру».
Також відповідні зміни пропонується внести в підпункти 329, 330 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. N 903.
Крім того, пункт 14 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609, потребує внесення змін у звʼязку з утворенням Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та ліквідацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 445 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України».
З метою дерегуляції проєктом акта передбачено визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1221 «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)». Також пропонується внести зміни до пунктів 22, 23, 24 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2023 р. № 1278, оскільки пунктом 6 Змін щодо діяльності Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2025 р. № 1465 помилково слово “Міндовкілля” замінено словом “Мінекономіки”.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощеного порядку здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» від 21.01.2026 року
Проєкт акта розроблено з метою спрощення здійснення процедури оцінки впливу на довкілля на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно Переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 березня 2025 року за № 380/43786.
Проєктом акта пропонується спростити порядку здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, який передбачає скасування 1) необхідності внесення суб’єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, 2) громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, 3) та плати за таке обговорення.
Варто зазначити, що законодавство України дозволяє Кабінету Міністрів України проведення експериментів виключно з питань, що потребують законодавчого врегулювання (пункт 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища» від 22.03.2018 № 2362-VIII). Натомість процедура оцінки впливу на довкілля належно врегульована відповідним законом і цілою низкою підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, пропозиція проведення експерименту у даній сфері виходить за межі повноважень Кабінету Міністрів України і відтак є незаконною.
Крім того, аналізований проєкт передбачає суттєве звуження прав громадськості на участь у процедурі оцінки впливу на довкілля у порівнянні із положеннями чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Така ситуація є неприпустимою, адже жоден підзаконний акт не може суперечити закону, який регулює відповідні правовідносини та обмежувати або скасовувати права, передбачені ним. Більше того, звуження прав громадськості у порівнянні із чинними нормами суперечить міжнародним зобов’язанням України, зокрема, за Орхуською конвенцією, яка зобов’язує держави-члени усе більше розширювати процедурні екологічні права громадськості, а не скорочувати їх.
НЕ СХВАЛЮЄМО категорично заперечуємо проти проведення експериментального проєкту щодо спрощеного порядку здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії та пропонуємо Мінекономіки відмовитися від такої ідеї.
Наказ Мінекономіки від 22.01.2026 р. № 992 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам».
Наказ прийнятий для врегулювання Порядку проведення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії, після того, як за рішенням ДРС втратив чинність попередній Порядок здійснення такої перевірки, що був затверджений наказом Міндовкілля від 31.10.2023 № 729.
На відміну від попереднього, чинний Порядок деталізує деякі визначення, такі як здобувач ліцензії, керівник перевірки, письмова вимога, акт про відмову у проведені перевірки МТБ.
Перевірка, як і раніше проводиться на підставі заяви здобувача ліцензії протягом не більше ніж 20 робочих днів з дня отримання відповідної заяви, а її тривалість не може перевищувати два робочих дні.
Сам Порядок значно проведення перевірки МТБ значно деталізовано, порівняно з попереднім. Зокрема встановлено підстави для відмови у прийнятті заяви до розгляду та підстави для винесення письмового повідомлення про залишення заяви без руху. Чітко зазначається, що перевірка МТБ не проводиться на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих РФ. Детально прописано права посадових осіб Мінекономіки, які проводять перевірку МТБ, а також права та обов’язки здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи.
Строк дії акта перевірки значно збільшився, порівняно з попереднім, і становить вісімнадцять місяців (замість шести) за умови, що на дату подачі заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами перевірена матеріально-технічна база здобувача ліцензії не зазнала змін.
Вся комунікація та листування між здобувачем ліцензії та органом ліцензування ведеться у електронній формі шляхом використання інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема».
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування” № 14412 від 30.01.2026
Законопроєкт визначає нормативні засади та джерела правового регулювання у сфері розподілу компетенції між органами публічної влади, встановлює основоположні принципи такого розподілу, окреслює систему рівнів публічного врядування та коло органів, на які поширюється його дія. Систематизує види повноважень органів публічного врядування та формує підходи до їх правової класифікації.
Окрім цього, ним визначаються підстави та порядок передачі державних повноважень органам місцевого самоврядування, критерії відмежування власної і делегованої компетенції, а також розподілу повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування. Законопроєкт врегульовує особливості здійснення повноважень у період воєнного чи надзвичайного стану, засади фінансового та іншого забезпечення їх виконання, межі самостійності органів місцевого самоврядування під час ухвалення рішень і питання їх відповідальності за реалізацію покладених функцій.
СХВАЛЮЄМО, оскільки він формує системну рамку розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування, закріплює принципи субсидіарності, недопущення дублювання та належного ресурсного забезпечення. Водночас, маємо ЗАСТЕРЕЖЕННЯ, оскільки окремі положення потребують уточнення з метою підвищення правової визначеності, зокрема у частині конкретизації критеріїв визначення рівня реалізації повноважень, методики їх фінансового забезпечення та процедур повернення делегованих повноважень.
Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації статті 13 Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” № 128 від 05.02.2026 року
Постановою затверджено Вимоги до розроблення, форми та змісту оцінки відступу, показники критерію непропорційно високої вартості досягнення установкою гранично допустимих викидів, визначених у висновках НДТМ, порівняно з перевагами для довкілля та методику розрахунку вартості досягнення установкою гранично допустимих викидів, визначених у висновках НДТМ, у співвідношенні з перевагами для довкілля.
Постанова визначає процедурні та змістовні вимоги до підготовки «оцінки відступу» -спеціального документа, який оператор установки подає разом із заявою на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу у випадку необхідності тимчасового встановлення менш жорстких нормативів гранично допустимих викидів, ніж передбачено висновками НДТМ, а також методику, на підставі якої оператор наводить розрахунки непропорційно високої вартості досягнення показників НДТМ порівняно з очікуваними екологічними вигодами, що і є підставою для надання відступу.
Структура оцінки відступу чітко формалізована та включає інформаційні, технічні, екологічні й економічні блоки: від опису установки і відповідності НДТМ до детального аналізу впливу на довкілля, технічних альтернатив та розрахунку вартості досягнення нормативів. Особливе значення має розділ економічної оцінки, де визначаються показники непропорційності витрат і формується рекомендований строк відступу, що фактично є ключовим обґрунтуванням для прийняття дозвільним органом рішення.
Разом з тим, недоліки цього акта, ідентифіковані на етапі громадського обговорення, не були виправлені. У затвердженому акті “показниками критерію непропорційності” Кабінет Міністрів України називає обставини (особливості географічного та технологічного характеру), які впливають на збільшення вартості досягнення конкретною установкою гранично допустимих викидів, визначених у висновках НДТМ. При цьому, всупереч задуму законодавця, викладеному у статті 13 (Відступ) та прикінцевих положеннях до Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, документ взагалі не визначає числові параметри (або показники) критерію непропорційності. Умовно кажучи, на скільки (20%, 50% чи 120% або 200%) витрати з досягнення потрібних ГДВ мають перевищувати переваги для довкілля, оцінені у грошовому еквіваленті, для того аби вважатися непропорційними і бути підставою для розгляду питання про надання відступу. Відповіді на це запитання документ не дає, і таким чином залишає широчезне поле для дискреції чиновника та закладає значні корупційні ризики. Вважаємо недоречним прийняття такого акта без законодавчого врегулювання показників критерію непропорційно високої вартості досягнення установкою гранично допустимих викидів, визначених у висновках найкращих доступних технологій та методів управління, порівняно з перевагами для довкілля.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання цільових показників щодо підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, рециклінгу, іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення” № 144 від 05.02.2026 року
Порядок встановлює нормативну модель організації досягнення цільових показників підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, рециклінгу та іншого матеріального відновлення, включаючи зворотне заповнення, і спрямований на практичне впровадження ієрархії управління відходами на рівні суб’єктів господарювання.
Документ визначає коло суб’єктів, на яких поширюється його дія (власники відходів, що подають декларацію про відходи), встановлює обов’язок класифікації відходів за Національним переліком відходів, передбачає організаційні заходи щодо запобігання утворенню відходів, їх роздільного збирання та передачі для операцій відновлення, а також визначає підхід до розрахунку планових і фактичних показників на основі співвідношення обсягів підготовлених до відновлення відходів до загального обсягу їх утворення.
Водночас Порядок формує механізм регулярного моніторингу та оцінки результативності виконання встановлених показників, передбачаючи щорічний розрахунок фактичних значень, їх документування у межах планів управління відходами підприємств та оприлюднення результатів. Така конструкція забезпечує поєднання планувального, облікового та контрольного інструментарію, спрямованого на поступове досягнення національних цільових показників управління відходами будівництва та знесення, визначених Національним планом управління відходами до 2033 року.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 7 порядку подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин» від 23.02.2026 року
Проєктом постанови пропонується доповнити пункт 7 Порядку новим абзацом шістнадцятим такого змісту: основна частина звіту подається суб’єктом господарювання, об’єкт якого належить до третьої групи згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря», у довільній формі. У такому звіті зазначаються результати виробничого контролю за дотриманням установлених у дозволі на викиди гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних та інших джерел викидів (за їх наявності). У разі якщо дозволом не встановлено гранично допустимі викиди, суб’єкт господарювання зазначає відповідну інформацію про їх відсутність.
Запропоновані зміни передбачають можливість подання основної частини звіту суб’єктами господарювання третьої групи у довільній формі. Такий підхід створює ризик зниження рівня екологічних гарантій, оскільки звітність є ключовим інструментом контролю за дотриманням умов дозволу на викиди відповідно до Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Відсутність уніфікованих вимог до змісту звіту ускладнить перевірку повноти інформації та її аналітичну обробку.
Крім того, довільна форма звітування може негативно вплинути на забезпечення принципу прозорості та доступу до екологічної інформації. Нестандартизований формат ускладнить порівнянність даних між суб’єктами господарювання та зменшить ефективність громадського контролю, що суперечить вимогам відкритості екологічної інформації.
З огляду на це, якщо і передбачати певне спрощення, то більш доцільною є не повна дерегуляція змісту звіту, а запровадження спрощеної, але стандартизованої форми з визначенням мінімального переліку обов’язкових показників. Це дозволило б зменшити адміністративне навантаження на бізнес без послаблення механізмів державного та громадського контролю у сфері охорони атмосферного повітря.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами” № 289 від 04.03.2026 року
Проєкт змін до постанов Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами прямований на приведення чинних підзаконних актів у відповідність до змін у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема передбачено заміну згадок про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на Міністерство економіки України, а також Міністерство інфраструктури України на Міністерство розвитку громад та територій України.
Крім того, проєктом уточнюються окремі процедурні питання функціонування інформаційної системи управління відходами, подання декларації про відходи, розроблення регіональних планів управління відходами та здійснення транскордонних перевезень відходів відповідно до вимог Закон України «Про управління відходами». Водночас позитивним є врегулювання процедури видачі висновку на транскордонне перевезення відходів шляхом затвердження відповідних форм документів (висновку та відмови у його видачі), що сприятиме більшій правовій визначеності та прозорості адміністративних процедур.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Мінекономіки «Про внесення змін до форми Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря» від 04.03.2026 року
Пропонуються зміни до форми програми, якими передбачається її спрощення, що у свою чергу дозволить органам управління якістю атмосферного повітря скоротити час та ресурси на підготовку, погодження та затвердження програм.
Має бути приведено термінологію форми програми у відповідність до вимог Порядку № 827 “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” та Наказу № 300 “Про затвердження Порядку розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях”, що сприятиме більш чіткому та однаковому застосуванню визначень, що використовуються у відповідних документах.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Мінекономіки «Про затвердження Порядку державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» від 16.03.2026 року
Проєктом акта передбачається визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03 лютого 2021 р. № 75 «Про затвердження Порядку державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2021 р. за № 428/36050, та прийняти оновлену версію порядку реєстрації, що враховує вимоги чинного законодавства.
Проєктом акта пропонується: реєстраційну дію здійснювати в електронній формі автоматично програмними засобами Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» подавати відомості до Єдиного реєстру через електронний кабінет користувача ЕкоСистеми; автоматично отримувати оператором виписку з Єдиного реєстру про проведення реєстраційної дії; встановити вичерпний перелік підстав скасування державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі; змінити уповноважений орган з Міндовкілля на Мінекономіки.
СХВАЛЮЄМО
