8 жовтня 2024р.парламент підтримав законопроєкт «Про основні засади державної кліматичної політики» (Реєстраційний № 11310), що необхідний Україні для виконання своїх міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань.
ЕПЛ розуміє важливість та нагальність прийняття вказаного проєкту закону, за який треба буде відзвітувати незабаром до ЄС, та хоче наголосити, що важливо приймати діючі та ефективні законодавчі конструкції, які будуть працювати після прийняття закону парламентом. Тому, в світлі цього слід вказати на вади цього закону, що можуть підірвати його ефективність на етапі його впровадження.
Недоліком вказаного закону є ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ, які передбачають, що цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту першого частини четвертої розділу VIIІ, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та статті 21, яка набирає чинності через 12 місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану. Ст. 21 стосується фінансування досягнення цілей державної кліматичної політики, яке може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, надходжень від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законом джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства або енергосервісу. Отож, законодавці пропонують дану статтю не вводити в дію через рік, а набагато пізніше. Це відкладе впровадження заходів з адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату на невизначений термін, що значно сповільнить виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань в сфері зміни клімату. Більше того, не всі фінансові асигнування вимагають витрат із державного чи місцевих бюджетів, а можуть бути допомогою від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, міжнародної технічної допомоги, тощо. Тому, Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту слід змінити і виключити відтермінування вступу в силу статті 21 закону на невизначений час.
Також дуже важливий принцип державної кліматичної політики – інтеграція та наскрізність кліматичних питань – слід підкріпити ефективними механізмами моніторингу виконання галузевих політик, стратегій та планів на державному та місцевому рівнях, із чіткими індикаторами оцінки їхньої ефективності та індикаторами оцінки на відповідність галузевих програмам (планів) та програм (планів) нижчного рівня на відповідність цілям та принципам державної кліматичної політики.
ЕПЛ загалом схвально оцінює закон, який спрямований на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також встановлює засади для вибудовування системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Закон також закладає базові засади для впровадження циркулярної економіки та побудови централізованої державної кліматичної політики та встановлює цілі такої політики.
Закон встановлює цілі державної кліматичної політики, а саме: проміжна ціль зі скорочення викидів парникових газів щонайменше на 65 % до 2030 року відповідно до рівня 1990 року. Довгострокова ціль полягає у досягненні кліматичної нейтральності шляхом соціально справедливого та економічно ефективного переходу для сприяння стриманню зростання глобальної середньої температури значно нижче 2° С понад доіндустріальні рівні і докладання зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5° С понад доіндустріальні рівні шляхом скорочення викидів парникових газів та збільшення поглинання поглиначами парникових газів відповідно до статті 2 Паризької угоди. Державна кліматична політика має бути спрямована на досягнення кліматичної нейтральності, на послідовне та систематичне зменшення викидів парникових газів та збільшення поглинання поглиначами парникових газів у всіх секторах економіки та/або сферах державної політики. Такі встановлені цілі є важливими, оскільки державна кліматична політика вже не може містити відступів від цих цілей, що встановлені законодавчо.
Закон вводить термін природоорієнтовані рішення – дії, спрямовані на захист, збереження, відновлення та стале використання екосистем та управління ними для адаптації до зміни клімату, збереження біорізноманіття та забезпечення сталих засобів до його існування. А також вводить термін: циркулярна економіка – це підхід до управління економічними ресурсами, який спрямований на зменшення відходів, продовження терміну служби виробів та ефективне використання ресурсів для досягнення стану справедливої, кліматично-нейтральної, ресурсо-ефективної та конкурентної економіки. Це є важливо, адже Україна на політичному рівні давно декларує слідування засадам циркулярної економіки, проте визначення цього терміну так і не надано, як і немає єдиного підходу до перекладу терміну: “circular economy” на рівні законодавства .
Отож, вдячні парламенту за прийняття Закону «Про основні засади державної кліматичної політики», адже в Україні вже давно назріла потреба прийняття ефективної кліматичної політики, та закликаємо врахувати наші зауваження на етапі розробки відповідних підзаконних актів.
