Співробітниками ЕПЛ Катериною Полянською та Оленою Кравченко спільно з фахівцями сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайлом Муленко та Іриною Міхіною було здійснено виїзд до моніторингових ділянок, закладених у 2024 році з метою дослідження змін в природних екосистемах загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» внаслідок впливу воєнних дій. Дослідження охоплюють території, що зазнали змін гідрологічного режиму після катастрофи на колишньому Каховському водосховищі, місця пожеж та обстрілів.
Дослідження проводяться щорічно з 2024 року на території колишніх озер Осокорове та Качаче, а також на осушеній ділянці дна річки Дніпро на південному-сході острова біля селища Овочівників, утвореній через падіння рівня води. В цій частині острова почали утворюватися водно-болотні угіддя, збільшилося біорізноманіття, порівняно з 2023 роком. Ділянки з нижчим рівнем грунтових вод, ближче до берегової зони, яка існувала ще до катастрофи, заняті тополевими формаціями, ділянки, розташовані ближче до русла – вербовими.
Результатом обстеження в травні 2026 року стало формування мозаїчності природних комплексів, причинами якої стали нерівномірна зміна гідрологічного режиму територій, пожежі та вибухи. Через поступове падіння рівня води в озерах Качаче та Осокорове частина території у 2024 та 2025 роках була вкрита водою, що стримало процеси заростання та поширення верб та тополь, однак у 2026 році моніторингові ділянки повністю розташовані на суходолі. Відмічено продовження поступового всихання дерев старшої вікової групи віком понад 50 років на колишніх прибережних територіях через падіння рівня грунтових вод, а також всихання частини вербових деревостанів на території колишнього озера Качаче, які зростали на мілині, сформованій піщано-мушлевими відкладами.
У 2025 році внаслідок обстрілів території острова Хортиця ворожими БПЛА та снарядами РСЗВ «Торнадо-С» в декілька етапів з серпня по жовтень тривала пожежа, зокрема на прилеглих територіях до моніторингових ділянок. Площа пожежі орієнтовно склала 329 га. На території колишнього озера Осокорове молоді дерева верби та тополі зазнали теплового впливу та опіків й втратили крону, однак стовбурова частина та коренева система не постраждали й відбувається поступове відновлення шляхом формування нових пагонів і листя на нижній частині стовбурів.
Обстрілами було знищено рослинний та грунтовий покрив. Було проведено роботу з фіксації утворення вирви через падіння орієнтовно 2-3 травня 2026 року безпілотного літального апарату «Герань-2». На місці падіння та вибуху було знайдено уламки з вказаною датою виробництва БПЛА 15 березня 2026 року. Діаметри вирви 4,70 м та 4,90 м. Глибин 60 см. Площа засмічення уламками БПЛА орієнтовно 600 метрів квадратних. Знищено вербово-тополеві формації на місці колишньої озерної екосистеми. Спеціалістами ЕПЛ відібрано зразки грунту та відходів воєнних дій для подальшого дослідження в лабораторії. Зроблено фото та відеофіксацію. Варто зазначити що процеси відновлення на різних ділянках мають різний часовий масштаб, тому мозаїчність є динамічною та змінюється, залежно від тривалості природних процесів.
Досліджувані території потребують проведення постійного моніторингу. Зібрані дані будуть внесені в базу даних ЕПЛ впливу воєнних дій на природні комплекси України.
ЕПЛ висловлює щиру подяку співробітникам Національного заповідника «Хортиця» за спільні дослідження.
