У середу, 10 червня, відбувся Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України», організований Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки ПРООН в Україні та фінансування урядів Японії, Республіки Кореї та Швеції.
Зі вступними словами на форумі виступили представники уряду України, представники Європейського Союзу, міжнародних організацій, дипломатичні представники інших країн. У своєму вітальному слові міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв зазначив, що тема довкілля є невідʼємною складовою безпеки нашої держави. Шкода довкіллю, завдана країною-агресором, становить близько 6,7 млрд грн. Масштаб відходів від руйнувань становить понад 10 млн тонн, а для очищення країни від забруднення та відновлення потрібні десятиліття. Пізніше, у своїй доповіді на панелі «Зелена відбудова України: економічна стійкість та відновлення довкілля», міністр зазначив, що основними пріоритетами у роботі міністерства наразі є євроінтеграція, допомога бізнесу у переході під час новацій, ризик-орієнтований екологічний контроль, забруднення сміттям, а також довкіллєві стратегії, такі як запровадження системи торгівлі викидами, основні засади державної кліматичної політики, а також стратегія збереження біорізноманіття.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова поділилася своїм досвідом роботи в Україні щодо просування ідеї енергоефективності будівництва, а також наголосила на важливості принципу “building back better” у контексті відбудови. Пані Катаріна також зазначила, що незважаючи на всю складність імплементації Розділу 27 переговорного блоку, вона налаштована позитивно щодо майбутніх змін в Україні.
На відкритті виступив і постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма, зазначивши, що важливими у контексті є не тільки зміни у законодавстві та регуляція, а й практичні рішення. Завдяки дослідженню ПРООН, наприклад, було виявлено, що близько 70 % відходів руйнації можуть бути повторно використані1. Після того, як шановний постійний представник ПРООН під час вітального слова акцент у назві Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, акцент зробив на економічній складовій, у деяких учасників Форуму виник сумнів, чи усвідомив постійний представник, на який форум його запросили, яка мета даного заходу.
Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Японії в Україні Масаші Накаґоме презентував досвід і знання Японії, які могли б допомогти Україні у контексті зеленої відбудови. Візія Японії щодо циркулярної економіки полягає у рівнозначності та звʼязку охорони довкілля та економічного зростання. Основоположним є принцип 3R: reduce, reuse, recycle.
У своїй промові заступник міністра клімату та довкілля Польщі Кшиштоф Болеста звернув увагу на те, що розвиток довкіллєвого питання полягає не лише у вступі до Європейського Союзу, а й є досить прагматичним шляхом для покращення життя українців загалом. Важливо мати міцне управління та інституції у цій сфері. Більше того, дані, отримані в результаті моніторингу довкілля, важливі для того, щоб знати, коли потрібно втрутитися. «Зелена» політика є безпекою кожної держави.
Директор секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський наголосив на важливості захисту українського енергетичного сектору та його екологічного розвитку, а також поділився результатами проєкту співтовариства щодо відновлювальної енергетики у лікарнях України. Директор Департаменту міжнародних справ у Міністерстві клімату Естонії Керлі Кійлі, у свою чергу, висловила підтримку Україні зі сторони Естонії та зазначила, що Україна належить до Європейського Союзу.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка звернув увагу на те, що довкілля має бути наскрізною темою у країні. Однак варто зазначити, що у своїй доповіді віце премʼєр говорив про ефективність обʼєднаного міністерства та «сучасності» такого рішення, оскільки, наприклад, у Данії існує Міністерство довкілля та гендерної рівності. Його вітальне слово звучало більше як виправдання непріоритетності довкіллєвих реформ та належної інституційної спроможності, ніж підтримка якісного виконання вимог за Розділом 27.
Зі своєї сторони, ЕПЛ дозволить собі не погодитися з твердженнями пана віце прем’єра, оскільки наразі спостерігається лише деградація управління у довкіллєвій сфері, про що ми неодноразово наголошували у своїх публікаціях та на публічних заходах. Більше того, на заході команда організації була присутня у тематичних футболках із гаслами «Бобру потрібен дім, Міндовкілля! Поверніть Міндовкілля! Поверніть будівлю Міндовкіллю!». До акції долучилися представники громадської ініціативи «Голка», деякі інші учасники форуму.
Виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко взяла участь у круглому столі під назвою «Виклики екологічного врядування як основи зеленого відновлення та євроінтеграції в умовах воєнного стану», окресливши виклики та перспективи інституційної спроможності у сфері збереження довкілля. У сфері збереження довкілля інституційна спроможність включає наявність спеціалізованих органів, розподіл повноважень, доступ до ресурсів, кадрове забезпечення та спроможність до міжвідомчої і міжрівневої взаємодії. При цьому у всіх агентствах, службах та інспекціях у тій чи іншій мірі спостерігаються проблеми, як, наприклад, кадровий дефіцит, перевага економічних інтересів над екологічними, фрагментовані функції та конфлікт інтересів, обмежена взаємодія з іншими органами тощо. На міністерство, у свою чергу, покладено забагато завдань, які Департамент екологічної оцінки просто не в змозі виконати через критично низьку кількість фахівців. Натомість у Чехії, площа якої менша у 8 разів, є приблизно у 7 разів більше фахівців для збереження біорізноманіття. Отже, для відновлення ефективності системи необхідні структурні зміни, такі як розділення функцій, збільшення кількості вузькопрофільних спеціалістів, повернення сфері ОНПС профільного міністерства.
На дискусійній панелі «Перспективи відновлення та розширення природоохоронних територій в контексті євроінтеграції України» еколог ЕПЛ Катерина Полянська наголосила на важливості охорони високогірʼя, зокрема Свидовецького хребта, полонини Руни, Гострої, Пікуя тощо, зокрема в умовах, коли площа Українських Карпат становить лише 4% від площі країни. Високогірні екосистеми є унікальними реліктовими комплексами, що формувалися протягом тисяч років, і наразі вони перебувають під загрозою повного зникнення. Після втручань, таких як зведення вітряків чи побудова гірськолижних курортів, їх неможливо буде відновити до того вигляду, яким ми їх знаємо зараз. Екологиня також зазначила, що значна частина таких унікальних ділянок в Карпатах або входить до Смарагдової мережі або є проєктованими територіями, а тому питання їх збереження постає ключовим у контексті зобовʼязань України для вступу до ЄС. Важливим для цього кроком стане мораторій на будівництво ВЕС та малих ГЕС у високогірʼї Карпат.
На запитання щодо того, чи став форум «Довкілля для України» справді діалоговим майданчиком, важко відповісти ствердно. Питання, власне, збереження довкілля були розглянуті у самому кінці, де присутніми залишились майже виключно науковці, працівники природоохоронних обʼєктів та представники громадських організацій, хоча участь підприємців та урядовців у дискусії була б дуже важливою та корисною. Відсутнє порозуміння щодо важливості відновлення діяльності профільного міністерства, а також щодо пріоритетів та болючих питань. Натомість чим форум точно став, так це можливістю однодумцям обʼєднатися та поділитися своїм досвідом, що, так чи інакше, є важливим для зміцнення зусиль у сфері збереження довкілля.
