Згідно із даними системи «Прозорро», 29 жовтня відбулося засідання тендерного комітету Державного закладу “Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління” (скорочено – ДЕА) щодо тендеру на «Запровадження геоінформаційної системи (ГІС) територій та об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Одеської, Хмельницької та Івано-Франківської областей».
Під час засідання комітетом, під керівництвом колишнього багаторічного працівника Мінприроди Миколи Мовчана, були відхилені пропозиції ФОП Грачов Андрій Петрович та ТОВ “КОМПАНІЯ ГЕОНІКС”. До аукціону, який планується провести 5 листопада, вирішили допустити ПрАТ «НВК «КУРС» та ТОВ «Експертцентр». Обидві ці фірми протягом тривалого часу займаються розробками в сфері природно-заповідного фонду. Щоправда, їх діяльність викликає низку запитань. Зокрема, ПрАТ «НВК «КУРС» не завжди якісно виконував роботу із розроблення проектів організації територій установ ПЗФ, а ТОВ «Експертцентр» вже було залучено до сумнівних схем Державної екологічної академії у 2016 році.
Більше того, саме ТОВ «Експертцентр» є розробником методики відновлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на основі якої проводиться закупівля.
На розробку та апробацію ГІС-системи Мінприроди виділило ДЕА 5 800 000 гривень за рахунок коштів державного бюджету України.
Сама ідея встановлення меж заповідних територій на основі матеріалів проекту створення з подальшим відображенням на Публічній кадастровій карті України є непоганою. Проте, реалізація викликає низку запитань. Зокрема:
Інтеграція ГІС територій та об’єктів природно-заповідного фонду України та ГІС Держгеокадастру повинна бути закріплена відповідними нормативно-правовими актами. Без їхньої наявності оновлені картографічні матеріали з проектів створення ПЗФ будуть мати юридичну силу не більше, аніж існуючі картографічні матеріали. Існують негативні приклади РЛП «Мальованка», НПП «Гуцульщина», заповідного урочища «Дністровські плавні», НПП «Голосіївський», заказника «Тарутинський степ» та інших територій ПЗФ, де землекористувачі та суди не визнають у повній мірі межі територій ПЗФ згідно з картами з проектів створення.
Згідно із технічним завданням, у переліку об’єктів та територій ПЗФ, які планують опрацювати в рамках реалізації вищезгаданого заходу, наявні території, стосовно яких вже розроблені проекти землеустрою в минулі роки. Наприклад, згідно з даними системи «Прозоро», лише в 2017 році в межах Хмельницької області були проведені тендери на розроблення проектів землеустрою щодо 81 території ПЗФ. В Івано-Франківській та Одеській областях теж наявні численні території та об’єкти ПЗФ, щодо яких розроблені та затверджені проекти землеустрою. Тому є незрозумілим, навіщо щодо таких територій та об’єктів проводити оновлення картографічних матеріалів, оскільки вже наявні розроблені та затверджені матеріали відповідно до вимог земельного законодавства, які мають юридичну силу.
НПП «Верховинський» вже має затверджену земельну документацію і його межі відображаються на кадастровій карті. Проте, Державна екологічна академія планує ще раз витратити кошти на встановлення його меж
3. Згідно із технічним завданням, планується друкувати по кожному об’єкту та території ПЗФ нові паперові карти у великому масштабі. На нашу думку, в час широкого поширення геоінформаційних технологій такий друк є зайвою витратою бюджетних коштів.
4. ДЕА має сумнівну репутацію, особливо в частині ефективності використання коштів під час публічних закупівель. Наприклад, у 2017 році ЕПЛ виявила сумнівні закупівлі з боку Державної екологічної академії на розроблення інформаційно-навчальної системи та на друк книжок. А нещодавня перевірка Рахункової Палати України підтвердила факти порушень при проведенні закупівель.
Фрагмент із новини на сайті Рахункової палати щодо перевірки ДЕА
Тому ЕПЛ, в цілому підтримуючи ідею впровадження ГІС територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, вважає недоцільним виділяти зараз 5,8 млн гривень Державній екологічній академії на реалізацію заходу «Запровадження геоінформаційної системи (ГІС) територій та об’єктів природно-заповідного фонду України (на прикладі Одеської, Хмельницької та Івано-Франківської областей).
Спочатку варто апробувати роботу системи на невеликій кількості об’єктів, а значні обсяги коштів виділяти вже після підтвердження успішності її роботи і затвердження нормативно-правових актів, які регламентують її роботу. Тим більше, що за кошти «Проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який фінансується Урядом Німеччини, якраз проводиться апробація даної технології на базі НПП «Синевир».
Скріншот сторінки «Першочергові заходи» Проекту
«Підтримка природно-заповідних територій в Україні»
Тому ми закликаємо Міністерство екології та природних ресурсів України не повторювати минулі помилки з Державною екологічною академією і вжити дій для відміни тендеру на розробку ГІС вартістю 5.8 млн гривень. А зекономлені кошти варто витратити на інші природоохоронні заходи – наприклад, на поліпшення матеріально-технічної бази установ природно-заповідного фонду, наукові відділи яких не мають навіть елементарних речей (мікроскопів, висотомірів тощо), або на підтримку установ природно-заповідного фонду Донецької та Луганської областей.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, аналітик ЕПЛ
e-mail: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
