24–25 квітня 2026 року голова правління – Джон Бонайн та керівниця інформаційно-аналітичного відділу МБО “Екологія-Право-Людина” – Єлизавета Алексєєва взяли участь у Конференції з екологічного права в суспільних інтересах (Public Interest Environmental Law Conference), яка відбувалася у столиці Таїланду.
Конференція з екологічного права в суспільних інтересах (PIELC) є глобальною платформою для екологічних юристів, науковців, дослідників, активістів і представників громад для обміну досвідом, правовими стратегіями та зміцнення міжнародної співпраці. Цього року конференція була організована і проведена спільними зусиллями Всесвітнього альянсу екологічного права (ELAW), Ресурсним центром для громад (CRC, Таїланд), юридичним факультетом Університетом Чулалонгкорн (Бангкок), Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP), та Азійським форумом з прав людини та розвитку (Forum-Asia)
Конференція об’єднала 200 учасників – екологічних юристів, науковців, захисників довкілля, академіків і лідерів громадянського суспільства з Азійсько-Тихоокеанського регіону, Африки, Європи, Північної та Латинської Америки для обміну знаннями та зміцнення співпраці заради екологічної справедливості.
Конференція була організована у формі тематичних сесій, кожна з яких була представлена представниками різних регіонів, що сприяло міжрегіональному обміну та порівняльному аналізу екологічного врядування й екологічної справедливості. Конференцію відкрили дискусією про Транскордонну екологічну шкоду в регіоні ріки Меконг. Ця сесія зосередилася на зростаючому масштабі транскордонної екологічної шкоди, спричиненої видобувними компаніями та інфраструктурними проєктами. Учасники розглядали прогалини в правових рамках, бар’єри доступу до правового захисту та нові стратегії забезпечення відповідальності між юрисдикціями, зокрема з точки зору постраждалих громад.
Єлизавета Алексєєва взяла участь у сесії, присвяченій Регіональним інструментам екологічного врядування. Учасники сесії критично оцінили ефективність регіональних механізмів, зокрема, Оргуської конвенції, Угоди Ескасу, процесів ASEAN та інших механізмів, особливості їхнього впровадження, обмеження в застосуванні та стратегічне використання для забезпечення прозорості, участі громадськості в процесі прийняття екологічно важливих рішень та доступу до правосуддя. Українська учасниця, зокрема, поділилася досвідом МБО “Екологія-Право-Людина” у використанні Комітету з дотримання Оргуської конвенції для стимулювання змін національного законодавства та практики застосування з метою їхнього наближення до стандартів конвенції, а також надала свою експертну оцінку щодо ефективності цього механізму, окремих обмежень у його застосуванні та важливості використання механізму з дотримання виключно у стратегічних справах.
Ще одна сесія була присвячена питанням енергетичного переходу, критичним мінералам та справедливості у “зеленій” економіці, під час якої юристи з Аргентини, Зімбабве, Пакистану та Індонезії обговорили зростання попиту на критичні мінерали, що створює ризик екологічної шкоди та нерівності. Дискусія розгорнулися навколо ефективності застосування механізмів корпоративної відповідальності та процедур належної перевірки з дотримання прав людини (Human Rights Due Diligence) для зменшення ризиків у ланцюгах постачання та забезпечення справедливого енергетичного переходу.
Кліматичні судові процеси та кліматична справедливість – тема, без якої сьогодні не обходиться жодна екологічно-правова дискусія. Ця сесія дослідила роль кліматичних судових процесів у забезпеченні відповідальності за шкоду клімату. Було висвітлено нові правові стратегії, знакові справи та роль судів у просуванні кліматичної справедливості, включаючи питання переміщення населення та нерівності, зокрема в Австралії, Південній Кореї, Індії та Таїланді.
Не оминули учасники увагою і дуже актуальну на сьогодні тему захисту захисників довкілля, які стикаються із загрозами, які стають все більшими і включають криміналізацію та стратегічні позови проти участі громадськості (SLAPP). Учасники з Панами, Індії, Індонезії та Південної Африки детально проаналізували і виклали ці виклики та окреслили можливі правові й інституційні відповіді.
На полях конференції учасники зміцнили співпрацю між екологічними юристами, науковцями та рухами за екологічну справедливість з найрізноманітніших куточків світу, обмінялися правовими стратегіями між регіонами, підвищили свою обізнаність про нові тенденції в екологічному праві та суттєво розвинули діалог між юристами-практиками, науковцями та представниками громадянського суспільства у сфері захисту довкілля та прав людини.
На тлі розвалу міжнародного правопорядку та інституцій подібний захід, проведений представниками громадянського суспільства, багатьом повернув надію в те, що здоровий глузд і фундаментальні цінності – права людина, верховенство права та захист довкілля – все ще залишаються релевантними і досі багато юристів-практиків та науковців готові їх захищати в своїх країнах по всьому світу.
