У період з 2 по 6 грудня представники МБО “Екологія-Право-Людина” здійснили адвокаційну поїздку до глобального центру правосуддя м. Гааги (Нідерланди), яка мала на меті посилити міжнародну увагу до питань юридичного визначення екоциду, відшкодування шкоди завданої українському довкіллю російською агресією та забезпечення довкіллєвої справедливості для України.
У межах запланованих заходів представники ЕПЛ провели зустрічі з міжнародними експертами та правниками, зокрема з представниками Інституту екологічної безпеки. Особлива увага приділялася просуванню ідеї визнання екоциду міжнародним злочином, викликам та способам їх подолання у застосуванні статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду та розробці юридичних інструментів для захисту довкілля в умовах війни в рамках міжнародних правових і політичних інституцій.
Крім того, 2 грудня 2024 року в Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочалися публічні слухання щодо консультативного висновку з питань зобов’язань держав у контексті зміни клімату. Ці слухання триватимуть до 13 грудня 2024 року. До розгляду залучено представників держав, міжнародних організацій та громадських організацій, які представляють свої позиції з питань відповідальності за кліматичну кризу. Питання, порушені на слуханнях, охоплюють правові аспекти відповідальності держав за вплив на клімат, визначення зобов’язань держав у контексті боротьби зі зміною клімату. Ця справа є важливим кроком до розширення правової основи для забезпечення кліматичної справедливості на глобальному рівні.
Питання визначення екоциду у міжнародному праві, критерії екоциду, застосування статті 8 (2)(b)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, документування шкоди довкіллю внаслідок війни стали центральними в обговореннях під час зустрічі в офісі організації PAX, яка займається питаннями миру та справедливості. Представники PAX та ЕПЛ обговорили, серед іншого: 1) критерії, які можуть лягти в основу юридичного визначення екоциду, бути корисними для застосування статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду у контексті шкоди довкіллю; 2)механізми притягнення до відповідальності за екологічні злочини, зокрема в умовах війни; 3) виклики збору належних доказів у справах, що стосуються нищення довкілля внаслідок війни.
Мова йшла і про практичні виклики у подоланні проблеми відходів війни та руйнації, пошук інноваційних підходів до їх утилізації. Зокрема, обговорювалися питання створення ефективної інфраструктури для збору та переробки таких відходів, оцінки їхнього впливу на довкілля та здоров’я людей, залучення міжнародної технічної допомоги для впровадження сучасних екологічних технологій, нормативно-правове регулювання цієї сфери.
Окрему увагу приділили обговоренню реформування системи державного екологічного контролю в Україні. Наголошувалося на критичній важливості створення ефективного, прозорого та незалежного механізму контролю, здатного оперативно виявляти порушення. Обговорювалися такі аспекти, як модернізація технічної бази, підвищення кваліфікації інспекторів та впровадження цифрових інструментів для моніторингу довкілля.
Завдяки поїздці до Гааги експерти ЕПЛ змогли долучитися до процесу розгляду концепції екоциду як потенційного п’ятого злочину, який може бути включений до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Саме ця тема стала центральною на заході в межах 23 Асамблеї держав-членів Римського статуту МКС “Екоцид як п’ятий міжнародний злочин: вступні міркування”, організованому міжнародним рухом «Stop Ecocide» 3 грудня 2024 р. Учасники обговорили: важливість створення чітких юридичних рамок для визнання екоциду міжнародним злочином; роль держав, міжнародних організацій та громадянського суспільства у формуванні нових правових норм; стратегічні кроки для досягнення глобального консенсусу щодо боротьби з екоцидом.
На зустрічі з виконавчим директором чилійської організації FIMA також піднімалися питання перспективи ухвалення і наслідки консультативного висновку Міжнародного суду ООН щодо зобов’язань держав у контексті змін клімату та відповідальності за їх невиконання, міжнародно-правових аспектів екоциду та воєнних злочинів проти довкілля.
У рамках Асамблеї країн-членів Римського статуту представники ЕПЛ взяли участь у додатковому заході, організованому Інститутом екологічної безпеки та партнерів, на тему “Екоцид в умовах війни і миру: роль Міжнародного кримінального суду”, присвяченому обговоренню можливості визнання екоциду окремим міжнародним злочином і ролі МКС у переслідуванні за його вчинення. Представниці ЕПЛ наголосили на перспективах та складнощах застосування статті 441 КК України «Екоцид», необхідності затвердження та визнання на офіційному рівні науково обґрунтованих критеріїв екоциду, складнощах збору доказів і доказування у таких справах, перспективах визнання екоциду пʼятим злочином за Римським статутом МКС, шансах та викликах застосування статті 8(2)(b)(4), ролі громадянського суспільства у цих процесах, співвідношенні та значенні позицій Міжнародного суду ООН та Міжнародного кримінального суду.
Ці питання також стали центральними на зустрічі із прокурором Міжнародного кримінального суду, який наголосив на важливості інституційної спроможності водночас і національних, і міжнародних органів у розслідуванні таких злочинів, а також підкреслив критичну роль експертної громадськості у документуванні доказів та ініціюванні процесів притягнення до відповідальності. Зустріч стала платформою для обговорення викликів і перспектив збору доказів нищення довкілля, спричиненого російським вторгненням в Україну, можливостей співпраці з міжнародними партнерами у цьому напрямку. Візит до МКС підтвердив важливість об’єднання зусиль громадських організацій, державних інституцій та міжнародної спільноти для досягнення справедливості та притягнення до відповідальності винних у злочинах проти довкілля, зокрема в частині збору доказів.
Зустріч із представниками Інспекції довкілля та транспорту у Нідерландах розкрила специфіку здійснення екоконтролю в Нідерландах та практичні аспекти діяльності інспекції як ефективного контролюючого органу. Цей досвід є цінним для проведення паралелей з реформою державного екологічного контролю в Україні.
Документування екологічних злочинів в Україні є вкрай важливою темою і зустріч з юридичним радником Реєстру збитків для України пані Іриною Кірєєвою дала можливість обговорити подальші кроки розвитку роботи Реєстру збитків для України, важливість відображення шкоди довкіллю в цьому Реєстрі та можливості громадянського суспільства щодо допомоги в ефективній роботі та наповненні даних цього реєстру.
Отже, адвокаційна поїздка до Нідерландів включала низку зустрічей на високому рівні і дала можливість встановити прямі контакти на майбутнє, роз’яснити певні аспекти перспектив подачі справ до МКС, участі в розробці і наповненні Міжнародного реєстру збитків. Ці зустрічі вкотре підкреслили важливість міжнародного діалогу та обміну досвідом для вирішення глобальних та регіональних екологічних проблем. Міжнародне партнерство задля захисту довкілля та прав людини має зміцнюватися і розвиватися, бо воно є запорукою прогресу та успішних рішень та дій.
