22 січня 2026 року Організація Об’єднаних Націй закликала до масштабної фінансової реформи як найефективнішого способу переорієнтувати глобальні ринки на досягнення кращого майбутнього для людей і планети.
Такий заклик міститься у новій доповіді «State of Finance for Nature 2026». Її ключовий висновок: на кожен 1 долар США, інвестований у збереження природи, припадає 30 доларів США, спрямованих на діяльність, що завдає шкоди довкіллю.
За даними дослідження «State of Finance for Nature 2026», у 2023 році 7,3 трлн доларів США було спрямовано на види діяльності, що мають негативний вплив на природу. Натомість лише 220 млрд доларів США було витрачено на підтримку природоорієнтованих рішеннь, причому переважно за рахунок державного фінансування.
Найбільш проблемними з точки зору впливу на довкілля залишаються сектори енергетики, комунальних послуг та промисловості. Значну роль відіграють також екологічно шкідливі програми субсидіювання, передусім у сферах викопного палива, сільського господарства, водного господарства, транспорту та будівництва.
Виконавча директорка Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен наголосила, що аналіз фінансових потоків чітко демонструє масштаб проблеми: інвестиції у діяльність, яка шкодить природі, зростають значно швидше, ніж фінансування рішень із її відновлення.
Водночас автори цього дослідження окреслюють бачення так званого «великого природного розвороту». Мова йде про системну трансформацію фінансових потоків на користь рішень, що одночасно сприяють економічному розвитку та відновленню екосистем.
Серед прикладів ефективних і економічно доцільних рішень називають: озеленення міст для зменшення ефекту «теплових островів» і підвищення якості життя; інтеграцію природоорієнтованих підходів у дорожню та енергетичну інфраструктуру; виробництво будівельних матеріалів із від’ємним вуглецевим балансом. Доповідь пропонує поступову відмову від шкідливих субсидій і руйнівних інвестицій у виробничі системи та масштабування фінансування рішень, що є «позитивними для природи».
Попри загальний дисбаланс, певний позитивний поступ усе ж зафіксовано. У 2023 році фінансування заходів зі збереження біорізноманіття та ландшафтів зросло на 11% порівняно з 2022 роком. Міжнародне публічне фінансування природоорієнтованих рішень у 2023 році було на 22% більшим, ніж у 2022-му, і на 55% перевищило рівень 2015 року. Втім, автори дослідження наголошують, що без глибокої реформи глобальної фінансової системи та переорієнтації як державних, так і приватних інвестицій світ не зможе досягти кліматичних і природоохоронних цілей.
Доповідь фактично ставить питання про структурну зміну економічної моделі розвитку планети: від фінансування деградації довкілля до інвестування у відновлення природи як основи стійкої економіки. Наведені дані переконливо свідчать про глибокий структурний дисбаланс у глобальній фінансовій системі: попри декларації про сталий розвиток, переважна частина світових інвестицій і далі спрямовується на діяльність, що шкодить довкіллю.
