Раніше на інформаційних ресурсах ЕПЛ ми вже розповідали про ініціативи міжнародних органів, спрямовані на закріплення права на безпечне та чисте довкілля. Детальніше про це можна прочитати тут: http://surl.li/rodzr. Також ми розповідали про необхідність визнання такого права на рівні Ради Європи: http://surl.li/swohd , http://surl.li/swoia.
Ми раді інформувати, що 18 квітня 2024 року Парламентською асамблеєю Ради Європи (далі – ПАРЄ) було зроблено два вагомі кроки на зустріч визнанню права на безпечне, чисте та стале довкілля. Адже саме 18 квітня 2024 року ПАРЄ було прийнято Резолюцію № 2546 (2024) «До стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі» та Резолюцію № 2545 (2024) «Впровадження права людини на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля у рамках Процесу Рейк’явіка».
Що стосується Резолюції № 2546 (2024) «До стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі» варто зазначити таке. Цією резолюцією ПАРЄ заявила, що морські та океанічні простори нашої планети – “складні екосистеми, які є життєво важливими для збереження біорізноманіття та засобів існування людини, а також для регулювання клімату на глобальному рівні”. У цій резолюції вказано, що морські та океанічні природні екосистеми можуть бути нашими “союзниками” у пом’якшенні потрійної кризи (забруднення, зміни клімату, втрати біорізноманіття) та пов’язаних з нею загроз соціального, економічного та політичного характеру.
Приймаючи резолюцію на основі звіту народної депутатки України, кандидатки біологічних наук Юлії Овчинникової, ПАРЄ закликала країни-члени пріоритизувати зусилля з збереження морських екосистем у відповідності до Цілей сталого розвитку ООН, зокрема цілі №14, яка акцентує на збереженні та сталому використанні океанів, морів та морських ресурсів.
Наголошуючи на людському вимірі діяльності в морі, ПАРЄ закликала до ширшого застосування європейських стандартів для посилення захисту прав людини у сфері морського управління. Прийняття великих міжнародних договорів, таких як Договір Організації Об’єднаних Націй про відкриті морські простори, вітається як важливий крок у напрямку вирішення питань управління міжнародними водами.
У регіонах, які постраждали від війни, таких як Чорне море в Україні, ПАРЄ закликала країни-члени координувати свої зусилля та ефективніше боротися з екологічними наслідками війни. ПАРЄ закликала держави “збирати та аналізувати інформацію про міни та нерозірвані боєприпаси в Чорному морі, рівень забруднення води та інші наслідки війни на тваринний та морський світ та на біорізноманіття.”
ПАРЄ також закликала країни-члени ЄС “захищати та відновити 30% морських територій Європейського Союзу до 2030 року шляхом розширення морських охоронних територій з метою припинення відлову в цих районах” і закликала країни, що не є членами ЄС “використовувати ці заходи для поліпшення власного законодавства”.
Із повним текстом Резолюції № 2546 (2024) «До стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі» можна ознайомитись тут: http://surl.li/swoxc . Текст рекомендацій до цієї резолюції доступний за посиланням: http://surl.li/swozt. Відео-запис інтервʼю пані Юлії Овчинникової розміщено тут: http://surl.li/swpav. Із відео-записом дебатів щодо прийняття цієї резолюції можна ознайомитись тут: http://surl.li/swpct.
Що стосується Резолюції № 2545 (2024) «Впровадження права людини на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля у рамках Процесу Рейк’явіка» слід наголосити на такому. Разом із її прийняттям, ПАРЄ виразила стурбованість тим, що Рада Європи наразі не визнала офіційно право на здорове довкілля. Європейська регіональна система прав людини, станом на зараз, є єдиною, яка ще не здійснила такого визнання.
ПАРЄ здійснено нагадування про те, що під час 4-го Саміту Ради Європи в Рейк’явіку (16-17 травня 2023 року), голови держав і урядів визнали нагальність захисту довкілля та протидію впливу “потрійної планетарної кризи забруднення, зміни клімату та втрати біорізноманіття”.
Резолюція № 2545 (2024), прийнята ПАРЄ на підставі звіту представника від Бельгії, пана Саймона Муткіна, вітає створення в січні 2024 року Міжсекретаріатної робочої групи з питань довкілля, яка відповідає за проведення аналізу існуючої та запланованої діяльності та «пропонує елементи для розробки першої стратегії Ради Європи щодо довкілля».
ПАРЄ заявила, що майбутня стратегія повинна мати чітку мету щодо встановлення стандартів на рівні Європи і підкреслила важливість «розробки юридично обов’язкового інструменту, що визнає автономне право на здорове довкілля в рамках Ради Європи», із використанням існуючих стандартів Ради Європи.
У цьому контексті ПАРЄ закликала держави-члени розглянути на національному рівні характер і зміст права на здорове довкілля, щоб це право якнайшвидше було визнане на рівні їх національного законодавства як самостійне право людини. Прийнята резолюція заохочує створення спеціалізованих екологічних груп у всіх галузях управління, запровадження механізмів участі громадян на національному рівні для сприяння соціальному прийняттю екологічної політики, особливо молодими людьми та для них.
ПАРЄ рекомендувала Комітету міністрів надати першочергову увагу створенню «спеціального міжурядового комітету для організації, координації та керування впровадженням Стратегії та плану дій», а також розробці «обов’язкового правового документа якомога швидше».
Повний текст Резолюції № 2545 (2024) «Впровадження права людини на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля у рамках Процесу Рейк’явіка» розміщено за посиланням: http://surl.li/swpvh. Із текстом відповідних рекомендацій можна ознайомитись тут: https://pace.coe.int/en/files/33521/html. Відео-інтервʼю пана Саймона Муткіна за посиланям: http://surl.li/swpxd. Із відео-записом дебатів щодо прийняття цієї резолюції можна ознайомитись тут: http://surl.li/swpyj.
Підсумовуючи викладене, попри невизнання на регіональному рівні в Європі права на безпечне та чисте довкілля, робота у напрямку його визнання активно ведеться. Такі резолюції ПАРЄ, як одного із ключових органів на рівні Європи, свідчать про готовність до вжиття необхідних заходів із захисту довкілля. При цьому, важливим є лідерство у цих процесах України та її представників у ПАРЄ. Особливо така роль України важлива у світлі тої шкоди та збитків, що завдаються нашому довкіллю внаслідок російського вторгнення та бойових дій.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».