Літня школа для слухачів курсу з екологічного права “Роль регіонів у повоєнній відбудові: довкіллєві аспекти”, відбувалася 6-8 липня 2022 року в с. Коротище, Дрогобицького району, Львівської області.
Слухачі курсу працювали з юристами практиками екологічного права, вчилися застосовувати набутий досвід у рольових іграх, мозкових штурмах та в інших завданнях. Студенти також ознайомились з кращими практиками щодо вирішення конкретних екологічних проблем.
День 1
Темою першого блоку була екологічна оцінка. Першим спікером цього блоку була адвокат, керівник юридичного відділу МБО “ЕПЛ”, Ольга Мелень-Забрамна, яка доповіла про СЕО- процедуру оцінки впливу на довкілля на стратегічному рівні. Отож, поняття СЕО процедури- це визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, визначення опису та оцінювання виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення, пом’якшення можливих негативних наслідків. Зазначила, що метою є: сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування. Виділила етапи СЕО: визначення обсягу СЕО, складання звіту про СЕО, проведення громадського обговорення та консультацій (транскордонних), врахування у документі державного планування звіту про СЕО, результатівгромадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження ДДП, моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. СЕО здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. І окреслила основні аспекти моніторингу, що замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання ДПП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про СЕО негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення, згідно із Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення” від 16 грудня 2020 року № 1272.
Останнім доповідачем першого блоку була провідний юрисконсульт, керівник інформаційно-аналітичного відділу Єлизавета Алексєєва, розповіла про оцінку впливу на довкілля як ефективний механізм попередження шкоди довкіллю. А саме, що ОВД- це процедура, в рамках якої уповноважений природоохоронний орган приймає рішення про допустимість (чи недопустимість) провадження планової діяльності та визначає екологічні умови її провадження, а орган, що приймає рішення про провадження планової діяльності, враховує результати ОВД при прийнятті такого рішення (дозвіл на будівництво, дозвіл на спеціальне надрокористування і тд.) та переносить до нього екологічні умови провадження планової діяльності.
Концептуальні засади ОВД: здійснення ОВД є обов’язковим у процесі прийняття рішення про провадження планової діяльності, що можуть мати значний вплив на довкілля, не поширюється на поточну діяльність (окрім розширення, перепрофілювання, продовження строків експлуатації), планова діяльність підлягає ОВД до прийняття рішення про провадження планової діяльності, провадження господарської діяльності заборонено, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планової діяльності та проектній документації, розгляд виправданих альтернатив, участь громадськості на ранньому етапі, відкритість звіту з ОВД, висновку з ОВД та будь-якої іншої інформації, що створюється в процесі ОВД, ефективне інформування – реєстр з ОВД, друковані ЗМІ, дошки оголошень, покладення обов’язку по забезпеченню участі громадськості та врахуванню результатів такої участі на уповноважений орган (окрім окремих обов’язків).
Тож, готуючи висновок з ОВД УО розглядає та бере до уваги- звіт з ОВД, звіт про громадське обговорення. Виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу, характеру, інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи). Передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля. УО визначає допустимість чи обгрунтовує недопустимість провадження планової діяльності (позитивний/негативний) та визначає екологічні умови її провадження.
Другий блок був присвячений збереженні водних ресурсів та управління ними. Першим спікером був Михайло Хорєв – колишній заступник Міндовкілля, який розповів про басейновий принцип управління водними ресурсами-передумова продуманих рішень.
Він вказав, що план управління річковим басейном – основа управління річкою. В ЄС водна політика -це вертикальна і горизонтальна політика, яка зачіпає інтереси всіх сфер. Водне тіло – такий термін є в рамковій директиві, це живе тіло, яке у випадку хворіб – треба діагностувати і скласти протокол лікувнаня. Україна побудувала непогану мережу моніторингу поверхневих вод, є 4 лабораторії європейського зразка. Зауважив, що по водоканалам динаміка погіршується. Водоканали не прагнуть якісної лабораторної бази, а Державна екологічна інспекція не міряє всі речовини (ртуть, важка хімія), яка вимагає дорогого обладнання. Також, цінність плану управління річковим басейном – заходи, які треба зробити щоб покращити якість вод (будівництво, реконструкція очисних споруд, ревіталізація, роздабмування старих гідротехнічних споруд, і т.д).
Наступним спікером була Катерина Полянська, яка доповіла про участь громадськості в питаннях управління та захисту водних ресурсів. Вона розробила, так званий, алгоритм дій для громадськості по аналізі плану управління водним об’єктом: аналіз місця розташування, дані моніторингу, антропогенні впливи; детальна характеристика водних ресурсів території та факторів, які на них впливають; розгляд загальної ситуації в басейні річки, план управління річковим басейном, басейнова рада, управління водних ресурсів; природоохоронні території, рідкісні види флори та фауни, оселища; розроблення проекту природоохоронного менеджменту території; проект з відновлення природних комплексів, відновлення меандр; правило урбаністичного лісу.
Останнім спікером був Олексій Василюк, який розповів про проблеми розорювання природних екосистем у долинах річок. Зауважив, що Україна є абсолютним лідером у Європі як за часткою сільськогосподарських угідь в загальному балансі земель по країні (58%), так і за часткою ріллі в загальному балансі сільськогосподарських земель (78%). З них 85% земель станом на 2021 рік були передані у приватну власність або розпайовані і ще 14% – на цей час перебувають у комунальній власності ( в тому числі активно передаються в оренду або приватну власність). В Україні відсутня окрема категорія земель, що була б передбачена для трав’яних екосистем (степи, луки) і тому (на відміну від лісів, що мають окрему категорію земель), всі інші екосистеми віднесені до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті, пасовища, угіддя). Більше того, до категорії земель “сільськогосподарське призначення” віднесені також і території природоохоронного призначення (заповідні території, смарагдова мережа, прибережні захисні смуги, ліси і землі, що потребують консервації). Всі ці категорії земель мають обмеження природоохоронного законодавства щодо їх сільськогосподарського освоєння і використання. Розорювання таких територій є порушенням природоохоронного законодавства, але одночасно- дозволене земельним законодавством. Вказав, що Закон 5650 вводить деякі зміни, що стосуються консервації земель. Тепер консервації підлягають деградовані землі, а також землі, які використовуються з порушенням законодавства. Наприклад, розорані схили крутизною 7 градусів. Але консервація проводиться лише за бажанням власника чи розпорядника земель.
Земельна реформа останніх років значно активізувала процеси передачі земель у оренду, а також оформлення приватної власності на них. Новоутворені ОТГ, в яких немає спеціалістів-екологів, не розуміють, а подекуди не знають, що на їхній території є об’єкти ПЗФ і інші обмеження природоохоронного законодавства. Пайщики також не знають про це, адже до винесення меж ПЗФ в натуру на них ще ні разу не оформляли охоронних зобов’язань. А департаменти екології обласних адміністрацій практично не приділяють цьому питанню уваги, адже подекуди не мають навіть окремих спеціалістів на тематику ПЗФ та охорони біорізноманіття. В результаті, на рівні ОТГ та землекористувачів ПЗФ, прибережні захисні смуги річок і інших водойм, місць поширення рідкісних видів і оселищ, а також території, що мають бути резервом для створення ПЗФ у майбутньому-передаються у оренду аграрним компаніям. Не знаючи про природоохоронний статус територій або ігноруючи його, вони змінюють тип угідь з “пасовища” на “рілля”, результатом цього стає те, що території важливі для охорони природи- передаються в оренду аграрних компаній для орного землеробства. Аграрні компанії також недостатньо обізнані в природоохоронних питаннях і починають розорювати орендовані землі, не усвідомлюючи, що стають порушниками ( в тому числі порушниками Кримінального кодексу України). Усі випадки розорювання ділянок, зайнятих природними степами й луками, можна поділити на умовно законні й повністю незаконні.
І виділив типи порушень законодавства під час сільськогосподарського освоєння і використання природних територій: розорювання територій природно-заповідного фонду, розорювання прибережних захисних сміг річок і водойм, розорювання територій крутизною понад 5 градусів, розорювання територій, передбачених для виведення з обробітку та консервації, розорювання територій Смарагдової мережі.
Отож, степи та луки є екосистемами, що порівняно легко відновлюються, якщо поряд з порушеними ділянками (наприклад, розораними) знаходяться ділянки, вкриті природньою рослинністю. Відновлення протягом кількох років відбувається природним чином. Крім того, значно прискорити відновлення природної рослинності стерів або луків можна шляхом спеціальних агротехнічних заходів ( наприклад, здійснених коштом порушника). Для здійснення таких заходів необхідно розробляти проекти відновлення для кожного з випадків. У разі, якщо агротехнічні заходи не вживатимуться, відновлення також відбуватиметься, але потребуватиме більшого часу для поновлення природної цінності.
Передбачена законодавством консервація деградованих земель, а саме її різновид-залуження, по суті є тим самим природним відновленням степів і луків. Таким чином, зупиняючи викоритсання степової або лучної ділянки на схилі як ріллі, ми запускаємо процес відновлення на ній природної рослинності та технологічних показників як сіножаті або пасовища. Тож, навіть якщо ділянка вже розорана, варто боротись за її збереження. Пройде не так багато часу і природна рослинність відновиться (хоча з великою вірогідністю не відновляться рідкісні та вразливі види).
День 2
7 липня продовжився другий день літньої школи в серці Карпат. Темою третього блоку було зелене відновлення України, першим доповідачем був провідний юрисконсульт, еколог Анатолій Павелко, який поділився своїм досвідом щодо сталого управління земельними ресурсами в повоєнний період. Виділив основні екологічні і правові негаразди: деградація земель, нецільове використання земель, низька якість управління землями, відсутність системи збереження цінних грунтів, неефективне законодавство, неефективна система контролю, а також і про негаразди, пов’язані із війною: високий рівень замінованості території (найвищий показник у світі), забруднення земель внаслідок бойових дій ( забруднення внаслідок аварій, пряме забруднення боєприпасами), руйнування систем забезпечення сільськогосподарського виробництва (меліоративні системи), вилучення значних масивів земель із господарського обороту у зоні бойових дій, особливо на сході і півдні України, руйнування системи управління і контролю земельних ресурсів на окупованих територіях, руйнування системи цільового використання земельних ділянок на окупованих територіях, незаконне використанння, незаконна забудова, порушення права власності, брак інвестиційних ресурсів для ефективного використання земель. Зауважив і про основні принципи повоєнного розвитку: не повторюйте помилок минулого!, повна оцінка і відшкодування шкоди, завданої країнами-агресорами (росія, білорусь) земельним ресурсам України, створення ефективної системи управління і контролю земельних ресурсів, довгострокове планування і прогнозування, використання підходів і принципів “зеленої економіки”, широке використання найкращого міжнародного досвіду, підтримка інвестицій, що відповідають принципам екологічності, ефективності, спрямування програм розвитку на оптимізацію структури земельного фонду України, чіткі критерії для повоєнної підтримки проектів землекористувачів щодо відновлення і розвитку господарювання на землях, створення ефективної системи охорони земель, збереження еталонних грунтів.
Другим спікером була адвокат, керівник юридичного відділу Ольга Мелень-Забрамна. Доповіла про поводження з відходами в повоєнний період: основні виклики і вказала, що після повоєнного періоду залишиться дуже багато відходів, тому потрібно правильно сортувати їх, адже більшість з них становлять серйозну небезпеку, як для людей так і для довкілля. Міжнародний досвід вказує, що є великі, мобільні дробильні установки для утилізації відходів, і як альтернатива ці відходи можна використовувати для нового будівництва. Тому все це спричиняє масштабні виклики для органів місцевого самоврядування, а саме: виділяти ділянку для утилізації відходів, купівля навіть тих самих баків для сміття, машин, які перевозять відходи.
Третьою представляла свою доповідь еколог МБО “ЕПЛ” Катерина Полянська, яка поділилась досвідом збереження біорізноманіття після війни, зауважила, що Європейський зелений курс є ключовою наскрізною секторальною політикою з охорони довкілля в Європі. Метою ЄЗК є досягнення статусу нейтрального до змін клімату континенту до 2050 року та відповідність поставленій меті всіх галузей економіки.
Тож, цілі: юридично захистити щонайменше 30% сухопутної території ЄС та 30% морської акваторії ЄС та інтегрувати екологічні коридори, як частину справжньої Транс-європейської екомережі, здійснювати ефективний менеджмент всіма територіями, що знаходяться під охороною, визначаючи чіткі цілі та заходи щодо збереження, а також відслідковувати їх належним чином, юридичні обов’язки цілі ЄС з відновлення природи, які мають бути запропоновані у 2021 році, підлягають проведенню оцінки впливу. До 2030 року будуть відновлені значні території деградованих екосистем та екосистем, які депонують вуглець; природні оселища та види не демонструватимуть погіршення тенденцій та статусу збереження; і принаймні 30% видів матимуть сприятливий статус збереження або, принаймні, будуть демонструвати позитивну тенденцію, щонайменше 10% сільськогосподарських територій вкриті ландшафтами з високим біорізноманіттям, жодні хімічні пестициди не використовувати у чутливих районах, таких як міські зелені зони ЄС, побічний прилов видів ліквідувати або зменшувати до рівня, який дозволяє відновити і зберегти популяції.
Запропонувала внести зміни до Закону України “Про пестициди і агрохімікати” та до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року № 881 “Про затвердження порядку державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів” в частині врегулювання забезпечення постійного моніторингу та контролю за використанням пестицидів. Держпродспоживслужбі Україні та Держекоінспекції України забезпечити контроль за використанням пестицидів, що входять до переліку дозволених в Україні та забезпечити належний контроль за використанням пестицидів. Внести зміни до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а саме включити Держекоінспекцію України та Держпродспоживслужбу України та їхні територіальні підрозділи до переліку ЦОВВ, на які не поширюється дія цього закону у частині контролю за використанням пестицидів і агрохімікатів.
Наступним відповідачем цього блоку була юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина” Соломія Баран, яка розповіла про відновлення промисловості та економіки: зелені орієнтири. Окреслила головні принципи повоєнної відбудови України: наскрізність екологічної політики та розвиток країни на засадах Європейського зеленого курсу, відновлення має слугувати потребам українців і сприяти сталому розвитку України, екологічні стандарти на всіх рівнях формування і реалізації політики у сфері охорони довкілля, дотримання європейських екологічних інструментів планування у розбудові України, ефективне функціонування і використання цільових/донорських фондів для післявоєнного відновлення і розбудови зеленої економіки. Також доповіла про необхідні реформи для створення інституційної бази з відновлення довкілля до природного стану, горизонтальні реформи: створити незалежний орган екологічного контролю з одночасно зміною процедури здійснення екологічного контролю, забезпечити його необхідною матеріально-технічною базою та змінити мету контролю, а реформа моніторингу стану довкілля: зміни дозволять ефективно захистити екологічні права. Розповіла про секторальні реформи: реформування ПЗФ, запровадження Національного плану дій для реалізації Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, реформування землекористування, реформування надрокористування, зміни у водокористуванні, реалізація положень Закону України ”Про управління відходами”.
День 3
8 липня на завершальний день літньої школи слухачі курсу з екологічного права отримали сертифікати, які засвідчували, що вони прослухали 4 тематичних модуля (загалом 144 години): стратегічне планування, містобудування та охорона довкілля на рівні ТГ, збереження природних ресурсів в межах ТГ, екологічні аспекти управління та охорони земель в межах ТГ, збереження та використання лісових ресурсів в межах ТГ.
Отож, ми впевнені в тому, що літня школа ЕПЛ допоможе підготувати відданих, вмотивованих захисників довкілля, адже наша організація ділиться досвідом і допомагає оволодіти інструментами екологічного права як дієвого захисту нашої планети.
Захід проводився за фінансової підтримки Фонду демократії ООН
