Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» провела спільну робочу нараду за участі представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державної екологічної інспекції України, керівників профільних департаментів обласних військових адміністрацій та представників об’єктів природно-заповідного фонду.
Під час зустрічі учасники обговорили актуальні проблеми фіксації та документування шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії РФ, зокрема шкоди територіям та об’єктам природно-заповідного фонду (ПЗФ). Окрему увагу приділили питанням збору доказової бази, уніфікації підходів до оцінки збитків, а також координації між різними державними органами, адміністраціями природоохоронних територій та представниками громадських організацій.
Юристи ЕПЛ наголосили на основних законодавчих прогалинах та проблемах фіксації шкоди об’єктам природно-заповідного фонду, а також на обмеженні доступу громадськості до інформації про розрахунки збитків та доступу до правосуддя у питаннях відшкодування шкоди, завданої об’єктам ПЗФ воєнними діями.
Зокрема юрист ЕПЛ Марта Панькевич серед основних проблем фіксації шкоди об’єктам ПЗФ виділила: відсутність єдиного підходу до роботи комісій, процедури фіксації шкоди, пасивну роль комісій; занадто велику кількість членів комісій; обов’язковий огляд території та необхідність додавати результати фотофіксації об’єкта; невикористання комісіями цифрових технологій, зокрема, даних космічної зйомки, аерозйомки пілотованими та безпілотними апаратами, даних дистанційного зондування землі; недостатнє фінансування та матеріально-технічне забезпечення роботи комісій; відсутність спеціалістів, які вміють використовувати цифрові технології фіксації шкоди тощо. Відтак юрист наголосила на необхідності розроблення єдиного підходу до порядку фіксації шкоди, вимог до складу комісій при місцевих державних адміністраціях, необхідність внесення змін до чинного нормативно-правового регулювання з метою усунення законодавчих перешкод у фіксації шкоди та вдосконаленні такої процедури.
Адвокат Олена Пелих, яка веде справи в суді за участі ЕПЛ по відшкодуванню шкоди, завданої воєнними діями об’єктам ПЗФ поділилася складнощами ведення таких справ, неготовністю судів застосовувати на практиці принцип actio popularis (лат. «популярний позов») — це юридична доктрина та різновид позову, який дозволяє будь-якій особі або громадській організації звернутися до суду для захисту публічних інтересів, навіть якщо права самого позивача безпосередньо не порушені. Також наголосила на відсутності таких позовів з боку Державної екологічної інспекції України, як належного позивача в цій категорії справ та важливість формування такої судової практики для її майбутнього використання в рамках Міжнародного компенсаційного механізму. Адвокатка акцентувала увагу на критичній ролі «Золотого стандарту доказування» під час документування та розрахунку шкоди довкіллю. За її словами, недотримання цих стандартів створює ризики для подальшого відшкодування збитків, зокрема може призвести до часткової або повної відмови у задоволенні вимог про компенсацію шкоди, заподіяної агресором.
Керівник юридичного відділу ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна наголосила на кумулятивному впливі негативних факторів на довкілля та закликала вживати заходи не лише для фіксації шкоди, але й для усунення та мінімізації негативного впливу на довкілля, зокрема забрудненні ґрунтів паливно-мастильними речовинами, радіоактивними матеріалами, елементами живлення, вибухонебезпечними предметами, тощо.
Учасники наради наголосили, що ефективна фіксація екологічної шкоди є важливою передумовою для подальшого відшкодування збитків, притягнення винних до відповідальності та використання міжнародних механізмів компенсації завданої довкіллю України шкоди з боку РФ.
Представники обласних державних адміністрацій також поділилися практичними викликами, з якими стикаються Комісії при ОВА під час документування наслідків бойових дій, зокрема щодо законодавчих перешкод, відсутності доступу до пошкоджених територій, потреби у технічній та експертній підтримці тощо.
Директор Департаменту екології Запорізької ОВА, Олександр Казанцев, повідомив, що в Комісію входить 24 особи, Комісія використовує фото та відеозйомку, і навіть аерозйомку, але не всюди це дозволено. Всі факти фіксації передають до правоохоронних органів. Частина області знаходиться в зоні можливих бойових дій, часто обстрілюється. Формат засідань комісій – офлайн та онлайн залежно від безпекової ситуації.
Заступник Директора Департаменту екології Донецької ОВА Олександр Лихач, повідомив, що були створені комісії в розрізі територіальних громад з метою забезпечення присутності на місцях. ОВА отримала 21 розрахунок збитків від ДЕІ на 2 трлн. гривень, значна частина яких стосується шкоди НПП «Святі Гори».
Заступник Директора Департаменту екології Харківської ОВА, зазначила, що обстежити територію більше 47 % заповідних територій області неможливо через безпекову ситуацію. Комісії при ОВА про факти завдання шкоди об’єктам ПЗФ не повідомляли.
Представник Херсонській ОВА зазначила що Комісія активно працює, хоча частина території області окупована. Збираються дистанційно дані з Біосферного заповідника «Асканія-Нова», Джарилгацього НПП, Азово-Сиваського НПП. Окремо звернули увагу на Порядок обліку пожеж, і те, що лише ДСНС може фіксувати пожежі. Відтак ті факти, що буди зафіксовані представниками адміністрації самих об’єктів ПЗФ до уваги не беруться.
Представниця Департаменту екології Дніпропетровської ОВА, зазначила, що департамент направляв пропозиції щодо зміни Методики з метою дозволити долучали до роботи комісії спеціалістів по роботі з аерокосмічними знімками.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити спільну роботу над удосконаленням механізмів фіксації шкоди довкіллю та посиленням взаємодії між усіма залученими інституціями.
Директор МБО «Екологія-Право-Людина» Кравченко Олена Валеріївна наголосила, на відкритості до співпраці та готовністю поділитися напрацюваннями ЕПЛ з метою вдосконалення існуючих процедур та підвищення шансів притягнення агресора до відповідальності за шкоду довкіллю.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
Сайт: www.irf.ua
Facebook: www.fb.com/irf.ukraine
