Історія питання
У 2021 році Нарада Сторін Оргуської конвенції1 офіційно схвалила рішення про порушення Україною положень конвенції за результатами розгляду Комітетом з дотримання справи2, поданої МБО «Екологія-Право-Людина» (надалі – ЕПЛ) у 2015 році.
Своїм рішенням VII/8r Нарада Сторін одноголосно постановила, що Україна порушила свої зобов’язання за Конвенцію а) не надавши на запит громадськості доступу до текстів угод про розподіл продукції на Юзівській та Олеській площах; б) не забезпечивши участь громадськості в процесі розробки та укладення угод про розподіл продукції на цих площах; в) затвердивши правові рамки, відповідно до яких участь громадськості забезпечується лише після того, як угода про розподіл продукції знаходиться на стадії виконання; г) відмовивши неурядовій організації у праві оскаржувати законність угод про розподіл продукції в суді; д) не забезпечивши розкриття запитуваної екологічної інформації негайно після того, як суд виніс рішення про її розкриття. |
У світлі цих висновків Нарада Сторін рекомендувала Україні вжити необхідних законодавчих, нормативних, адміністративних чи інших заходів для виправлення ситуації. До 1 липня 2022 року Україна повинна була надати план дій на виконання рішення, а до 1 жовтня 2023 року – перший докладний звіт про прогрес щодо вжитих заходів та результатів.
Прогрес, а радше його повна відсутність
Ось вже майже 3 роки Україна розробляє проєкт плану дій. Розробляє його, попри вказівки Комітету, за закритими дверима. Окрім ЕПЛ, як заявника у справі, із іншими представниками громадянського суспільства ніхто не консультується, проєкт плану назагал не обговорюється.
Далі гірше: заходи, включені Міндовкілля до проекту плану дій, на нашу думку, і близько не є достатніми для виконання рішення про недотримання. Що казати, коли замість напрацювання законодавчих змін із питання, щодо якого Комітет з дотримання чітко висловився, що українська система є неадекватною (висновок Комітету одноголосно схвалений усіма 47 Сторонами Конвенції, включаючи Україну!), Міндовкілля планує «надати додаткове обґрунтування», яким довести, що у нас все добре і змінювати нічого не потрібно. Кому і що, шановні, ви плануєте доводити? Рішення Наради Сторін є остаточним і перегляду не підлягає.
Більше того, більшість заходів, передбачених планом, заплановані на 2026 рік. Це при тому, що у 2025 році відбудеться чергова сесія Наради Сторін, де це питання буде розглядатися.
Наше бачення розвитку подій
Проєкти рішень Наради Сторін Оргуської конвенції починають готуватися приблизно за рік до чергової сесії. Тобто вже цього літа ЕПЛ напише в Секретаріат Конвенції листа про те, що Україна досі нічогісінько не зробила із вадами законодавства часів Януковича. 10 років бездіяльности – це вже навіть для України дуже довго. Який вступ в ЄС, якщо профільний заступник міністра Міндовкілля не розуміє і не сприймає базових демократичних цінностей і роками ігнорує міжнародні інституції, юрисдикцію яких визнає наша держава?
На жаль, наші прогнози з цього приводу песимістичні. Усе іде до того, що на наступній Нараді Сторін (2025 рік) Україна отримає міжнародну санкцію у формі caution (попередження), а далі не за горами і позбавлення нашої держави прав і привілеїв за Конвенцією.
1 Конвенція Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
