У передвиборчій програмі Президента України Володимира Зеленського передбачалось запровадження економічного паспорта українця. Ідея полягала в тому, що кожна дитина має право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних надр. Отримати гроші можна лише після досягнення повноліття. Відповідний законопроєкт був зареєстрований у січні 2020 року.1 Чи обмежуються права людини у сфері надрокористування лише майновим правом? Які екологічні аспекти такого користування?
Яке місце займають права людини у сфері надрокористування? Ст. 13 Конституції України вказує, що надра є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Сюди можна віднести і питання охорони довкілля. Отже, управління надрами повинно відбуватися у такий спосіб, щоб можна було гарантувати виконання правових, економічних та соціальних основ організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
ЕПЛ проаналізувало проєкти законів 4187 та 4187-1 та вважає, що ці проєкти потребують доопрацювання, з огляду на таке. Питання щодо економічного паспорта українці необхідно пропрацювати із бюджетними та фінансовими комісіями, адже станом на сьогодні рентні платежі, які потрапляють у відповідні бюджети, у тому числі, направляються на освіту, медичне забезпечення тощо.
Щодо створення ресурсів для гарантування доступу до інформації, яка міститься у Державному фонді надр та корисних копалин, то доцільним є передбачення створення Інтерактивної карти корисних копалин України, проте порядок її створення та наповнення доцільно винести у підзаконні акти, оскільки це не норми права, які повинні бути розміщенні у ст. 5 Кодексу про надра.
Негативними є зміни щодо припинення повноважень обласних рад у частині позбавлення їх права надавати надра у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; розподілу між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами; розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення; припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом; здійснення контролю за використанням та охороною надр; вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.
Негативними є зміни щодо припинення повноважень сільських, селищних, міських і районних рад, і рад об’єднаних територіальних громад у сфері регулювання гірничих відносин у яких забрали повноваження щодо погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; реалізації місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр; обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом; здійснення контролю за використанням та охороною надр; вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.
Ст. 13 Кодексу про надра не відповідає нормам юридичної техніки, оскільки кілька разів прописує одні і ті самі норми у різних абзацах, а також дозволяє здійснення користування надрами іноземцям та юридичним особам на загальних підставах, що є неприпустимим, та суперечить ст. 13 Конституції України.
Зміни у статтю 14 Кодексу про надра свідчать про легалізацію діяльності, яка відбувається на сьогодні, коли під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки відбувається фактичне видобування корисних копалин (промислова розробка), без належної оцінки наслідків реалізації такої діяльності.
Відбувають зміни і щодо строків користування надрами. Так постійного користування надрами більше не буде, що мабуть і добре. А ось тимчасове користування надрами пропонується здійснювати короткостроковою до 20 років (було 5) та довгостроково до 50 років.
Дещо дивними виглядають зміни у ст. 15-1 щодо оцінки впливу на довкілля, який відсилає до проєкту постанови КМУ2 України «Про затвердження Переліку та Координат ділянок бурштиноносних надр, що розміщені на порушених земельних ділянках», адже проекти землеустрою у поєднанні із охороною довкілля це сфера дії Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
Позитивною є норма проєкту закону 4187 щодо погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування запропонованих на аукціон ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або обґрунтовані пропозиції (із зазначенням шляхів їх усунення) щодо неможливості надрокористування на запропонованих ділянках надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Проте не зрозуміло в рамках якої процедури буде відбуватися таке погодження? Якщо це стратегічна екологічна оцінка (СЕО), тоді про це доцільно зазначити. Відповідно строк надання таких умов буде не три робочі дні, як зазначається, а буде охоплювати усю процедуру СЕО, що як мінімум становить 45 днів з огляду на терміни консультування, без врахування підготовки звіту із СЕО.
Законопроєкти запроваджують проєкти 4187 та 4187-1, якими визначають перелік випадків, коли дозволи надаються без проведення аукціону, а також передбачають запровадження програмного забезпечення WGS 84. Ця система координат запроваджена в Україні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2359-99-%D0%BF#Text постановою від 22 грудня 1999 р. N 2359 м. Київ Про впровадження на території України Світової геодезичної системи координат WGS-84.
Без аукціону надаватиметься дозвіл на спецнадрокористування для
1) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням корисних копалин місцевого значення (промисловою розробкою), якщо заявник є власником земельної ділянки, на яку надається спеціальний дозвіл на площі до 25 га.
2) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;
3) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;
4) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
5) експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
6) виконання угод про розподіл продукції;
7) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промислову розробку) корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка), якщо у заявника є дійсний спеціальний дозвіл на користування надрами, наданий з метою геологічного вивчення, геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки або після закінчення терміну дії такого дозволу протягом шести місяців.
Законопроєкт 4187-1 передбачає продаж спеціального дозволу на користування надрами за результатами електронного аукціону Порядок проведення електронного аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами визначається Кабінетом Міністрів України. Також передбачено, що будь-яких погоджень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на електронний аукціон, не вимагаються.
Враховуючи положення закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», те, що СЕО це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, зокрема, у сфері промисловості, логічно припустити, що планування виставлення певних ділянок на аукціон передбачає прийняття документу державного планування у частині розвитку надродобувної промисловості, а отже, тут мала б бути проведена попередня оцінка впливів на довкілля, зокрема, СЕО, адже наслідки надровидобутку будуть відчутними на певній території, проте згоду таких територій не будуть запитувати, а відповідно інтереси не будуть враховуватися, хоча мали б бути врахованими, зокрема, під час процедур оцінки.
Окремо слід врегулювати питання СЕО під час розробки проектів землеустрою щодо робочих проектів із землеустрою щодо рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу. Станом на сьогодні такі робочі проекти можуть розроблятися на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України “Про землеустрій” такі проекти повинні проходити процедуру СЕО.3 Підтверджується це і тим, що відомості щодо ділянки надр стосовно якої заплановано проведення електронного аукціону на продаж спеціального дозволу на користування надрами відображаються на Інтерактивній карті корисних копалин та в системі електронних торгів з продажу дозволів.
Передбачений проектами законів 20 денний строк для складення списку та затвердити наказом переліку ділянок, що виносяться на електронний аукціон та прийняти рішення про його проведення з передачею відповідної інформації до системи електронних торгів з продажу дозволів свідчить, що жодної оцінки впливу на довкілля ніхто не планує проводити. Що суперечить положення ст. 16 Конституції України про екологічну безпеку та ст. 50,51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Детально прописувати алгоритм проведення аукціону доречно на рівні підзаконного акту, а не закону.
Міняється процедура надання гірничих відводів. Територіальні органи не будуть надавати гірничі відводи для корисних копалин місцевого значення. Гірничий відвід – це етап чергової оцінки як запасів корисних копалин, так і безпечності їхнього видобутку, проте не має жодної згадки про формування будь-яких екологічних умов здійснення такої діяльності.
Дещо неузгодженими також залишаються питання відведення земельних ділянок для потреб надрокористування. Виходячи з того, що територія – це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси, а отже це певна частина землі, яка стане земельної ділянкою після належного її оформлення. Проте, розпорядники землі позбавляються права погоджувати надання надр в користування в межах закріплених за ними територій. Може виникнути ситуація, коли надра надані, а земельну ділянку не надаються. Не має потреби ділити цю процедуру на декілька етапів. Тут на допомогу приходить процедура стратегічної екологічної оцінки, яка під час її проведення може одночасно оцінювати документи із землеустрою в межах яких планується надання дозволів на спецнадрокористування. Погодження проектів землеустрою органами місцевого самоврядування фактично і є погодженням здійснення діяльності із промислового надрокористування.
Оформлення гірничого відводу актом пропонується виключити, проте незрозуміло тоді яким чином буде видаватися цей документ. Надання надр для геологічного вивчення взагалі пропонується виключити проєктом 4187-1, а проєкт 4187 залишає лише визначення мети дослідно-промислової розробки. Слід наголосити, що без здійснення такої процедури як геологічне вивчення корисних копалин не можливо будо формувати інформацію про місця знаходження корисних копалин та виставляти території на аукціон. Фактично держава втратить процес керування цим процесом, оскільки лише ті підприємства, які станом на сьогодні володіють інформацією про надра, мають відповідне обладнання та можливості здійснення видобутку, зможуть формувати пакети документів для отримання дозволів на спеціальне користування надрами. Таким чином, держава грубо порушує ст. 13 Конституції України, відповідно до якої власність на надра належить народу України, а від його імені розпоряджаються надрами відповідні державні органи влади. Також без геологічного вивчення надр втрачається важлива функція держави – моніторинг щодо збору важливої екологічної інформації, до якої належить і інформації про надра. Зокрема саме на держгеонадра покладається функція з попередження про виникнення або загрозу виникнення екзогенних та ендогенних геологічних процесів, оцінювання їх розвитку.4
Незрозумілою є зміна про виключення статті, якою дозволяється надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. Це загально прийнятна практика використання утворених пустот під час надрокористування для захоронення відходів. Більше того, у ст. 48 положення про проектування будівництва гірничодобувних об’єктів або підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають оцінці впливу на довкілля, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України збережено.
Доцільно було у ст. 23 внести зміни щодо виключення абзацу другого “Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.” Адже саме виробники сільськогосподарської продукції здійснюють негативний вплив на довкілля через неконтрольоване використання води без сплати рентних платежів.
Ось, абзац третій варто повернути. Адже, видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, доцільно погоджувати з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Таке погодження узгоджується із природоохоронним законодавством, оскільки є інструментом реалізації питань охорони довкілля.
Станом на сьогодні свердловини можна продавати та купувати.5 Закріплення цього права у ст. 24 дозволить запровадити єдині правила врегулювати цього питання та передбачити наповнення бюджету через сплату відповідних митних зборів при переоформленні права власності. Власника також можна буде притягнути до відповідальності у разі спричинення шкоди довкіллю під час експлуатації такої свердловини.
Позитивною є зміна, щодо доповнення Кодексу законів про надра ст. 25-1 “Стаття 251. Ця стаття передбачає підстави для зупинення права користування за рішенням суду у разі:
1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення;
3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;
4) наявності підстав, передбачених Законом України “Про санкції”;
5) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;
6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин.
Доцільно було б до переліку додати п. 7) невиконання умов передбачених робочими проектами землеустрою та ненадання щорічно інформації необхідної для підготовки моніторингових звітів документів, що пройшли стратегічну екологічно оцінку.
Стаття 26 про припинення права користування надрами отримала чіткіші формулювання проте, втратила, таку підставу припинення як вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр, а також не містить згадок, що не поширюється на закон про розподіл продукції.
Детально прописано питання плати за користування надрами. Недоцільними є зміни, які вносяться до статті 37 Кодексу законів про надра щодо зміни суб’єктного складу виконавців робіт по геологічному вивченню надр. Якщо станом на зараз за проведення робіт по геологічному вивченню надр організовується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил, то станом на зараз – ці роботи передаються приватним суб’єктам, що є не вірним. Такі зміни суперечать ст. 13 Конституції України, яка визначає, що лише держава має право розпоряджатися надрами як власністю народу України. Крім того, таке вивчення надр є гарантією доступу до екологічної інформації, гарантією прийняття зважених екологічних рішень, гарантією гарантування екологічної безпеки. Випливає це із чинної на сьогодні мети геологічного вивчення надр, яка здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Геологічне вивчення надр, станом на сьогодні передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів. Крім того, місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.
Змінюється система державної реєстрації та обліку робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, геологічна інформація, яка також належить до екологічної інформації, яка має увійти та входить у єдину систему моніторингу за станом довкілля. Планована деталізація вітається. Проте, акцент потрібно робити не на включення у такий реєстр інформації, що зібрана за державні кошти, а передбачати, що отримана інформація за кошти інші, ніж бюджетні теж повинна попадати у єдиний реєстр, оскільки така інформація стосуються стану надр України. Запровадження плати за отримання інформації із реєстру теж вітається. Проте, доцільно передбачити обмін не лише інформацією комерційного характеру, яка важлива для прийняття рішення бізнесом – брати участь в аукціоні дозволів на спецнадрокористування чи ні, але і іншу інформацію, яка утворюється під час геологічного вивчення надр, зокрема, даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Така інформація важлива для підготовки звіті із стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.
Також, недоречним є пропоноване положення про те, що користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Ця норма не узгоджується із логікою законодавця проте, що вся інформація про надра є державною інформацією. Окремими питання необхідно вирішити, що маються на увазі під продажем екологічної інформації, яка оформляється митним кодексом. Доцільно передбачити постанову КМУ, яка б детально врегулювала порядок та підстави продажу геологічної інформації за кордон. Внести відпвоідні зміни у Митний кодекс.
Щодо ст. 45 Кодексу законів про надра, то дивною є позиція законодавця, який під час порядку розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах не передбачив необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки. Наприклад, п.3.5 однойменного порядку6 передбачає, що вивченість родовищ (ділянок) корисних копалин, для яких розробляється ТЕО постійних кондицій, має відповідати вимогам Класифікації ( 432-97-п ) до родовищ, підготовлених до промислової розробки та містити інформацію, якою визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення або утилізації виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи. Така оцінка може бути проведена на етапі стратегічної екологічної оцінки та в подальшому на етапі оцінки впливу на довкілля. Доцільно відмітити, що саме екологічні та природоохоронні фактори визначають розміри майбутніх потужностей щодо видобутку надр.
Враховуючи те, що залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин7 державна експертиза може завершуватися:
апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;
затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств, тобто документом органу державної влади, так звані екологічні висновку та оцінки на цьому етапі повинні проходити за процедурою стратегічної екологічної оцінки, що не відображається у запропонованих змінах до ст. 45.
У статті 48 Кодексу законів про надра – вилучають положення про те, що проектування гірничодобувних об’єктів провадиться після попереднього погодження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.
Недоцільно скорочувати статтю 51 у частині ліквідації абзаців про відсутність погодження, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра. Адже станом на сьогодні саме цей орган захищає мешканців навколишніх сіл, коли останні потерпають від порушень під час надровидобутку.
Статтю 58 доповнюють змінами у частині підстав щодо обмежень, тимчасової заборони (зупинення) користування надрами, зокрема, передбачено чіткі підстави здійснення такої діяльності, а також суб’єктний склад заявників, де непередбачено представників громадськості.
Суттєво змінюється порядок розгляду спорів, звужується суттєво суб’єктний склад органів що розглядають спори, зокрема, повністю забирається повноваження органів місцевого самоврядування.
Окрему увагу законопроєкти 4187 та 4187-1 присвячує земельним питанням. Зокрема, проєкти пропонують доповнити Земельний кодекс України окремими статтями, наприклад, ст. 66-2 щодо сервітутів необхідних для використання земельних ділянок для надр. Вважаю, що не залежно від полегшення користування надрами їхніми користувачами, все ж доцільно перед наданням дозволу на надрокористування передбачити те, яким чином вони будуть вивозитися, чи облаштовані дороги, якщо ні, то де і як їх облаштувати тощо. Яскравий приклад будівництва дороги у Страдчі Яворівського району для потреб кар’єру з піском. Дорогу прокладають через ліс.
Пропоновані зміни змінюють всю суть сервітуту. Запроваджують таке поняття як сервітутна земельна ділянка, що є не припустимими, оскільки сервітут це певне обмеження на певній території яка входить у земельну ділянку. Формування нової сервітутної земельної ділянки зумовлює втручання у право власності особи, якій нав’язують пені обмеження через необхідні надровидобутку. Більше того, передбачають право забудови таких ділянок, що є не припустим. Проєктами лісові ділянки можна виділяти під потреби надровидобутку без погодження із користувачами таких ділянок, що свідчить про незабезпечення балансу інтересів між різними напрямками економіки, більше того законодавець втручається через пропоновані зміни у господарську діяльність усіх власників земельних ділянок в інтересах надрокористувачів.
З огляду на вищенаведена, вважаєм, що ці закони не можуть бути прийнятими.
Більше Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, адвокат
Кодекс законів про надра | Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування» проєкт 4187 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надрокористуванняПроєкт 4187-1 | Пропозиція змін |
Стаття 4. Власність на надра Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади. | у статті 4: доповнити новою частиною: “З метою безпосередньої реалізації права власності Українського народу на надра та для забезпечення економічних та соціальних інтересів громадян щодо прозорого використання та справедливого розподілу надр, громадянам України надається право на отримання частини доходу держави від оподаткування надрокористування у порядку встановленому законом про економічний паспорт українця”; | Запроваджувати поняття економічного паспорта громадянина України не доцільно, до прийняття відповідного закону та обґрунтування механізмів формування накопичувального фонду. | |
Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин – це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин – резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. | у статті 5: у частині сьомій слова «разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці» виключити; доповнити новими частинами восьмою — одинадцятою такого змісту: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр створює та забезпечує функціонування Інтерактивної карти корисних копалин України – інформаційного ресурсу, розміщеного на офіційному веб-сайті зазначеного органу в мережі Інтернет, що відображає відомості про Державний фонд надр України, у тому числі про Державний фонд родовищ корисних копалин на основі Державного кадастру родовищ корисних копалин та їх проявів та відомості про межі земельних ділянок з використанням інформації Державного земельного кадастру. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр забезпечує функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу, Державного реєстру артезіанських свердловин та Державного реєстру нафтових і газових свердловин відповідно до порядків затверджених Кабінетом Міністрів України. Інтерактивна карта корисних копалин України містить картографічну інформацію (межі земельних ділянок із зазначенням форм власності, контури підрахунку запасів корисних копалин, межі спеціальних дозволів на користування надрами) та іншу геологічну інформацію про надра (дані про запаси з державного балансу запасів корисних копалин України, інформацію про роботи і дослідження з геологічного вивчення надр, інформацію про розміщення артезіанських, нафтових та газових свердловин), відомості про спеціальні дозволи на користування надрами та заяв, відомості про об’єкти надрокористування, які запропоновані для продажу шляхом електронних торгів та інформацію про ділянки надр щодо яких оголошено конкурс на укладення угоди про розподіл продукції та іншу інформацію відповідно до вимог цього Кодексу. Технічний адміністратор Інтерактивної карти корисних копалин України, Державного реєстру артезіанських свердловин та Державного реєстру нафтових і газових свердловин – державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Інтерактивної карти корисних копалин України, Державного реєстру артезіанських свердловин та Державного реєстру нафтових і газових свердловин, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, які розміщені на цих ресурсах.» | у статті 5: частину сьому викласти в такій редакції: “Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр”; доповнити новими частинами: “Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр створює та забезпечує функціонування Інтерактивної карти корисних копалин України – інформаційного ресурсу, розміщеного на офіційному веб-сайті зазначеного органу в мережі Інтернет, що відображає відомості про Державний фонд надр України, у тому числі про Державний фонд родовищ корисних копалин на основі Державного кадастру родовищ корисних копалин та їх проявів та відомості про межі земельних ділянок з використанням інформації Державного земельного кадастру. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр забезпечує функціонування Державного реєстру артезіанських свердловин, Державного реєстру нафтових і газових свердловин та Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу відповідно до порядків затверджених Кабінетом Міністрів України. Інтерактивна карта корисних копалин України містить картографічну інформацію (межі земельних ділянок із зазначенням форм власності, контури підрахунку запасів корисних копалин, межі спеціальних дозволів на користування надрами) та іншу геологічну інформацію про надра (дані про запаси з державного балансу запасів корисних копалин України, інформацію про роботи і дослідження з геологічного вивчення надр, інформацію про розміщення артезіанських, нафтових та газових свердловин), відомості про спеціальні дозволи на користування надрами та заяв, відомості про об’єкти надрокористування, які запропоновані для продажу шляхом електронних торгів та інформацію про ділянки надр щодо яких оголошено конкурс на укладення угоди про розподіл продукції та іншу інформацію відповідно до вимог цього Кодексу. Технічний адміністратор Інтерактивної карти корисних копалин України, Державного реєстру артезіанських свердловин, Державного реєстру нафтових і газових свердловин та Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу – державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Інтерактивної карти корисних копалин України, Державного реєстру артезіанських свердловин, Державного реєстру нафтових і газових свердловин та Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, які розміщені на цих ресурсах.”; | Порядок ведення Інтерактивної карти корисних копалин слід винести у підзаконні нормативно правові акти. |
Стаття 9-1. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: 1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; 4) розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами; 5) розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; 6) оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення; 7) припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом; 8) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 9) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом. | 2) пункт 1 статті 91 виключити; | у статті 91: пункт перший виключити; пункт сьомий виключити; пункт восьмий виключити; | Обласні ради мають повноваження у сфері регулювання гірничих відносин і повністю позбавляти |
Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних рад, і рад об’єднаних територіальних громад у сфері регулювання гірничих відносин До відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об’єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: 1) погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; 2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр; 3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом; 4) здійснення контролю за використанням та охороною надр; 5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції. | 3) пункт 1 статті 10 виключити; | у статті 10: пункт перший виключити; пункт третій виключити; пункт четвертий виключити; | |
Стаття 13. Користувачі надр Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об’єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об’єднання несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції. | статтю 13 викласти у такій редакції: «Стаття 13. Користувачі надр Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, крім фізичних та/або юридичних осіб, кінцевих бенефіціарів таких осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції». Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об’єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України, крім фізичних та/або юридичних осіб, кінцевих бенефіціарів таких осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».. Об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об’єднання несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачами надр не можуть бути: юридичні особи, фізичні особи, об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»; юридичні особи до кінцевих бенефіціарів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».»; | у статті 13: частину першу викласти у такій редакції: “Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, крім громадян держави-агресора або юридичних осіб, які зареєстровані на території держави-агресора, юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є громадяни держави-агресора, фізичних та юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».” частину другу викласти у такій редакції: «Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об’єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України, крім громадян держави-агресора або юридичних осіб, які зареєстровані на території держави-агресора, юридичних осіб кінцевим бенефіціаром яких є громадяни держави-агресора, фізичних та юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції». Об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об’єднання несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.» доповнити новою частиною: «Користувачами надр не можуть бути: юридичні особи, фізичні особи, об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, які зареєстровані на території держави-агресора, кінцевим бенефіціаром яких є громадяни держави-агресора; юридичні особи, фізичні особи, об’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»; юридичні особи, які зареєстровані на території держави-агресора, кінцевим бенефіціаром яких є громадяни держави-агресора; юридичні особи до кінцевих бенефіціарів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції». | |
Стаття 14. Види користування надрами Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); | у частині першій статті 14: абзац другий викласти в такій редакції: «геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою);»; абзаци сьомий — восьмий виключити; | у статті 14: абзац другий викласти у такій редакції: “геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою)”; абзац сьомий виключити; абзац восьмий виключити. | |
Стаття 15. Строки користування надрами Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п’ять років. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції – з дня, зазначеного в такій угоді. | статтю 15 викласти у такій редакції: «Стаття 15. Строки користування надрами Надра надаються у строкове платне користування. Користування надрами може бути короткостроковим (до 20 років) і довгостроковим (до 50 років). За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено на умовах визначених цим Кодексом. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк визначений заявником, але не більш як на: 20 років – геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка), видобування корисних копалин; 50 років – інші види користування надрами. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції – з дня, зазначеного в такій угоді.»; | у статті 15: частину другу виключити; частину третю викласти в такій редакції: “Користування надрами може бути короткостроковим (до 20 років) і довгостроковим (до 50 років). За звернення користувача надр строк тимчасового користування надрами може бути продовжено на умовах, визначених цим Кодексом”; у частині п’ятій слово “(ліцензії)” виключити; доповнити новою частиною : “Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк визначений заявником, але не більш як на: 20 років – геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка), видобування корисних копалин; 50 років – інші види користування надрами”; | |
Стаття 15-1. Оцінка впливу на довкілля Якщо користування надрами пов’язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. Провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, передбаченої Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, на ділянках бурштиноносних надр, що розміщені на порушених земельних ділянках відповідно до переліку та координат, визначених Кабінетом Міністрів України, підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля з обов’язковим затвердженням проектної документації щодо проведення рекультивації відповідної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. | 7) частину другу статті 15¹ викласти в такій редакції: «Провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, передбаченої Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, на ділянках бурштиноносних надр, що розміщені на порушених земельних ділянках відповідно до переліку та координат, визначених Кабінетом Міністрів України передбачає затвердження проектної документації щодо проведення рекультивації відповідної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку та не підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля.»; | статтю 151: доповнити частиною першою : “Надрокористування має здійснюватися екологічно безпечними способами із вжиттям заходів, спрямованих на запобігання забрудненню надр і зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище”; | |
Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами Аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону. Подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. Площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), не може перевищувати 10 гектарів. Інформація та документи, що подаються заявниками через електронний кабінет, є відкритими і публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”, здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб’єкт, що отримав спеціальний дозвіл. Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України. Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність. Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Законом України “Про угоди про розподіл продукції”. Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування надрами можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов’язків за угодою про розподіл продукції та з обов’язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Закону України “Про угоди про розподіл продукції”. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб’єкту господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс державного вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, здійснюється шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, виданих вугледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, на ім’я суб’єкта господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення конкурсу (аукціону). Під час оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства на період отримання орендарем чи концесіонером спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бурого вугілля) на об’єкті, переданому в оренду чи концесію, на підставі чинного спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу державного вугледобувного підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії. Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб’єкту господарювання, який приватизував державне вугледобувне підприємство відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств”, здійснюється шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, наданих зазначеному вугледобувному підприємству, на ім’я суб’єкта господарювання, який його приватизував, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення аукціону. Продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом. | у статті 16: частину другу викласти в такій редакції: «Подання заяви разом з документами на отримання, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до угоди про умови користування надрами) здійснюються заявником в електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.»; частину третю виключити. У зв’язку з цим частини четверту — п’ятнадцяту вважати відповідно частинами третьою — чотирнадцятою; частину четверту викласти в такій редакції: «Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям електронних аукціонів, крім випадків, визначених цим Кодексом, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами встановлюються Кабінетом Міністрів України.»; після частини четвертої доповнити новими частинами п’ятою – шостою такого змісту: «Ділянки надр, які пропонуються для виставлення на аукціон з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою) погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або обґрунтовані пропозиції (із зазначенням шляхів їх усунення) щодо неможливості надрокористування на запропонованих ділянках надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Зазначені погодження публікуються на офіційному вебсайті протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. При повторному погодженні не допускається надання пропозицій щодо неможливості надрокористування на запропонованих ділянках надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства з причин що, раніше не були зазначені у письмовому повідомленні.». У зв’язку з цим частину п’яту – чотирнадцяту вважати відповідно частинами сьомою – шістнадцятою; частину сьому виключити. У зв’язку з цим частини восьму — шістнадцяту вважати відповідно частинами сьомою — п’ятнадцятою; частину дев’яту викласти в такій редакції: «Власник спеціального дозволу на користування надрами (крім суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків. Такі власники спеціальних дозволів на користування надрами можуть відчужувати права, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами виключно юридичній особі, у статутному капіталі якої не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків) може продавати, використовувати у вигляді застави або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність. У такому разі всі права та обов’язки надрокористувача в повному обсязі переходять до нового власника з дати видачі нового бланку спеціального дозволу на користування надрами.»; частину одинадцяту викласти у такій редакції: «Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому цим Кодексом порядку.»; у частині дванадцятій слова «конкурсу (аукціону)» замінити словами «електронного аукціону»; доповнити статтю частинами шістнадцятою — сімнадцятою такого змісту: «Надрокористувач, який в процесі діяльності, пов’язаної із геологічним вивченням або видобуванням корисних копалин, виявив іншу корисну копалину не зазначену у спеціальному дозволі на користування надрами, зобов’язаний протягом року повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр вносить зміни до діючого спеціального дозволу на користування надрами після затвердження запасів такої корисної копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин та сплати надрокористувачем розрахованої початкової ціни продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування такої нововиявленої корисної копалини.»; | у статті 16: частину першу: після слів “продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться” доповнити словом “виключно”; після слів “учасникам і організатору” доповнити словом “електронного”; після слів “процедури проведення” доповнити словом “електронного”; частину другу викласти у такій редакції: “Подання заяви разом з документами на отримання, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до угоди про умови користування надрами) здійснюються заявником у електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет”; частину п’яту: після слів “надаються переможцям” доповнити словом “електронних”; слова “крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України” замінити словами “крім випадків, визначених цим Кодексом”; слова “Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України” замінити словами “Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами встановлюються Кабінетом Міністрів України”; частину шосту виключити; частину дев’яту викласти в такій редакції: “Власник спеціального дозволу на користування надрами може продавати частково або в повному обсязі, або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність, використовувати у вигляді застави. У такому разі всі права та обов’язки надрокористувача в повному обсязі покладаються на нового власника з дати видачі нового бланку спеціального дозволу на користування надрами. У договорі купівлі-продажу дозволу зазначається вид користування надрами, відомості про ділянку надр, вид корисної копалини, також вказуються реквізити дозволу: його реєстраційний номер, дату видачі, строк дії тощо. Користувач надр, який здійснив відчуження наданих йому дозволом прав іншій особі, повинен повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та надати необхідні відомості про особу, якій відчужені відповідні права для внесення змін до дозволу. У разі невиконання цього обов’язку, користувач надр, який здійснив відчуження прав іншій особі, несе відповідальність за її дії як за свої власні. У разі продажу частини наданих дозволом прав, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр видає новий дозвіл на ім’я/найменування особи, якій відчужені ці права”; частину одинадцяту викласти у такій редакції: “Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, зупинення їх дії або анулювання, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому цим Кодексом та Законами порядку”; доповнити новою частиною: “Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки), передбачає право на одноразове розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр (за умови, якщо просторові межі перспективних покладів, виявлених у процесі геологічного вивчення, виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин), розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування та/або не виставлено на аукціон.”; в частині дванадцятій слова “без проведення конкурсу (аукціону)” замінити словами “без проведення конкурсу (електронного аукціону)”; в частині чотирнадцятій слова “проведення аукціону” замінити словами “проведення електронного аукціону”; частину п’ятнадцяту виключити; доповнити новими частинами : “Продовження строку дії спеціальних дозволів здійснюється виключно для дозволів на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки) та може здійснюватися не більше одного разу на строк не більший, ніж строк дії дозволу, за умови, що право на таке продовження було передбачено на момент проведення електронного аукціону, на якому було надано такий дозвіл. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на видобування всіх корисних копалин загальнодержавного значення (крім підземних вод), щодо яких у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, наявна геологічна інформація про залягання в межах ділянки надр, стосовно якої передбачається надання спеціального дозволу. Надрокористувач, який в процесі діяльності пов’язаної із видобуванням корисних копалин виявив інший вид корисної копалини, не визначений у спеціальному дозволі, зобов’язаний невідкладно повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі отриманої інформації вносить зміни до діючого спеціального дозволу на користування надрами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”; | |
доповнити статтею 16¹ такого змісту: «Стаття 16¹. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами 1. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: 1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр та геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідної ділянки надр не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів корисних копалин; 2) одноразове розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням (включаючи ділянки надр, надані з метою видобування, геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка) за умови, що просторові межі перспективних покладів, виявлених у процесі геологічного вивчення, виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами ДКЗ), розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування та/або не виставлено на аукціон; 3) геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин місцевого значення (промисловою розробкою), якщо заявник є власником земельної ділянки на яку надається спеціальний дозвіл. Площа такої ділянки надр, що надається у користування, не може перевищувати 25 гектарів. 4) геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу; 5) геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру; 6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 7) експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; 8) виконання угод про розподіл продукції; 9) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо у заявника є дійсний спеціальний дозвіл на користування надрами наданий з метою геологічного вивчення, геологічного вивчення у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин загальнодержавного значення або у разі подання заяви після закінчення терміну дії такого дозволу протягом шести місяців. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Раді міністрів Автономної Республіки Крим заяву разом з: копією паспорта або інший документ, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця (фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку у паспорті, – копію паспорта із відміткою) або даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесених до паспорта громадянина України; пояснювальною запискою; ситуаційним планом з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (в системі WGS 84 з точністю до однієї десятої секунди) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод – ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; До зазначених документів у разі надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин: завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр, а для підземних вод – з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами (в системі WGS 84 з точністю до однієї десятої секунди), а також з лініями геологічних розрізів; характерні геологічні розрізи з межами категорії запасів та умовними позначеннями; реєстраційні дані висновку з оцінки впливу на довкілля. У разі розширення меж відповідно до пункту 2 частини першої статті 16¹ результати проведення геологорозвідувальних робіт, які підтверджують факт, що родовище/ділянка (площа) виходить за межі ділянки надр, наданої в користування для геологічного вивчення або видобування родовища/ділянки (площі). У разі виявлення в поданих документах не достовірної інформації або документів чи інформації, що не узгоджуються між собою, зазначені документи повертаються заявнику. 2. Невід’ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим і надрокористувачем та містить характеристику ділянки надр та програму робіт, які оформляються як невід’ємні додатки, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр. Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після їх підписання. Форма спеціального дозволу на користування надрами, примірні угоди про умови користування надрами та форми заяв затверджуються центральним органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим та підлягають публікації на офіційному веб-сайті. Рішення про надання, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами приймається центральним органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим протягом 25 робочих днів з моменту отримання заяви разом з документами. У разі надання або продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами примірник дозволу надається протягом 5 робочих днів після сплати збору передбаченого статтями 34 та 39 цього Кодексу та підписання угоди про умови користування надрами. У разі несплати збору у повному обсязі за надання, продовження стоку дії спеціального дозволу протягом 30 робочих днів з дати надіслання рекомендованого повідомлення про розмір такого збору за надання, продовження строку дії дозволу (крім продовження строку дії дозволу на користування нафтогазоносними надрами) на адресу заявника, що вказана в заяві, надрокористувач, щодо якого прийнято рішення про надання, продовження строку дії дозволу, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. 3. Підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам цього Кодексу; наявність обмежень щодо можливості заявника бути надрокористувачем у відповідності до статті 13 цього кодексу; 4. У разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю), або про усуненні надрокористувачем таких порушень до дати звернення із заявою про продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач не пізніше ніж за три місяці до дати його закінчення подає заяву, а також документи, що передбачені для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Заява розглядається у строки і порядку, передбачені частинами першою — третьою цієї статті. Надрокориствач, що не подав заяву у встановлений строк втрачає право на продовження строку дії такого дозволу. 5. Внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі: 1) зміни особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на строк його незаконного (безпідставного) зупинення та/або анулювання відповідно до рішення суду, що набрало законної сили; 2) зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів; 3) виявлення під час коритування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів; 4) виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок; 5) продажу, використання у вигляді застави або в інший спосіб відчуження прав, наданих йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передачі їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також внесення як вклад у спільну діяльність. У такому разі всі права та обов’язки надрокористувача в повному обсязі переходять до нового власника з дати видачі нового бланку спеціального дозволу на користування надрами. Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, разом з: копією паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця (фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку у паспорті, – копію паспорта із відміткою) або даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесених до паспорта громадянина України; інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування ділянкою надр; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу. У випадку, передбаченому підпунктом 5 частини 4 цієї статті документами подаються протягом шести місяців з дня відповідних змін та додатково заявник додає: Засвідчені заявником копії установчих документів; лист-згоду надрокористувача на внесення змін до дозволу. Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим без внесення змін до спеціального дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, або про усунення надрокористувачем таких порушень до дати звернення із заявою про внесення змін до угоди про умови користування надрами.»; | доповнити статтею 161 : “Стаття 161. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами 1. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: 1) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням корисних копалин місцевого значення (промисловою розробкою), якщо заявник є власником земельної ділянки, на яку надається спеціальний дозвіл. Площа такої ділянки надр, що надається у користування, не може перевищувати 25 гектарів. 2) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу; 3) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру; 4) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 5) експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; 6) виконання угод про розподіл продукції; 7) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промислову розробку) корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка), якщо у заявника є дійсний спеціальний дозвіл на користування надрами, наданий з метою геологічного вивчення, геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки або після закінчення терміну дії такого дозволу протягом шести місяців. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Раді міністрів Автономної Республіки Крим заяву із зазначеннями координат в системі WGS 84 в десяткових градусах з точністю до однієї сотої секунди разом з: копією паспорта або іншим документом, що посвідчує особу та ІНН (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ІНН та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальною запискою; ситуаційним планом з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (в системі WGS 84 в десяткових градусах з точністю до однієї сотої секунди) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод; ситуаційним планом з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами. До зазначених документів у разі видобування корисних копалин додаються: засвідчений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр, а для підземних вод – з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами (в системі WGS 84 в десяткових градусах з точністю до однієї сотої секунди), а також з лініями геологічних розрізів; характерні геологічні розрізи з межами категорії запасів та умовними позначеннями. 2. Невід’ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим і надрокористувачем та містить характеристику ділянки надр та програму робіт, які оформляються як невід’ємні додатки, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр. Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після їх підписання. Форма спеціального дозволу на користування надрами, примірні угоди про умови користування надрами та форми заяв затверджуються центральним органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим та підлягають публікації на офіційному веб-сайті. Рішення про надання, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами приймається центральним органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим протягом 25 робочих днів з моменту отримання заяви разом з документами. У разі надання або продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами примірник дозволу надається протягом 5 робочих днів після сплати збору передбаченого статтями 34 та 39 цього Кодексу та підписання угоди про умови користування надрами. У разі несплати збору у повному обсязі за надання, продовження строку дії спеціального дозволу протягом 30 робочих днів з дати надіслання рекомендованого повідомлення про розмір такого збору за надання, продовження строку дії дозволу (крім продовження строку дії дозволу на користування нафтогазоносними надрами) на адресу заявника, що вказана в заяві, надрокористувач, щодо якого прийнято рішення про надання, продовження строку дії дозволу, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. 3. Підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам цього Кодексу; наявність обмежень щодо можливості заявника бути надрокористувачем у відповідності до статті 13 цього кодексу; порушення вимог природоохоронного законодавства. 4. У разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю), або про усуненні надрокористувачем таких порушень до дати звернення із заявою про продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач не пізніше ніж за три місяці до дати його закінчення подає заяву, а також документи, що передбачені для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Заява розглядається у строки і порядку передбачені частиною 1-3 цієї статті. Надрокористувач, що не подав заяву у встановлений строк втрачає право на продовження строку дії такого дозволу. 5. Внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі: 1) зміни особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на строк його незаконного (безпідставного) зупинення та/або анулювання відповідно до рішення суду, що набрало законної сили; 2) зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів; 3) виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів; 4) виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок; 5) продажу, використання у вигляді застави або в інший спосіб відчуження прав, наданих йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передачі їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також внесення як вклад у спільну діяльність. У такому разі всі права та обов’язки надрокористувача в повному обсязі покладаються на нового власника з дати видачі нового бланку спеціального дозволу на користування надрами; 6) за ініціативою надрокористувача на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки за результатами оцінки впливу на довкілля. Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, разом з: копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою); інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування ділянкою надр; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу. У випадку, передбаченому підпунктом 5 частини 4 цієї статті, документи подаються протягом шести місяців з дня відповідних змін та додатково заявник додає: засвідчені заявником копії установчих документів; лист-згоду надрокористувача на внесення змін до дозволу. Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим без внесення змін до спеціального дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, або про усунення надрокористувачем таких порушень до дати звернення із заявою про внесення змін до угоди про умови користування надрами.“; | ||
доповнити статтею 162: “Стаття 162. Продаж спеціального дозволу на користування надрами за результатами електронного аукціону. Порядок проведення електронного аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами визначається Кабінетом Міністрів України. Електронний аукціон з продажу дозволу проводиться шляхом: електронних торгів (електронний аукціон); аукціон за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій. Організатором електронного аукціону є державний орган, уповноважений на видачу спеціального дозволу на користування надрами. Будь-які погодження від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на електронний аукціон не вимагаються. Об’єктом продажу на електронному аукціоні є спеціальний дозвіл на користування надрами на визначеній ділянці надр. Відомості щодо ділянки надр стосовно якої заплановано проведення електронного аукціону на продаж спеціального дозволу на користування надрами відображаються на Інтерактивній карті корисних копалин та в системі електронних торгів з продажу дозволів. Продаж спеціального дозволу на користування надрами щодо ділянки надр, відомості про яку не відображено на Інтерактивній карті корисних копалин, забороняється. Ініціювати виставлення ділянок надр на електронний аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами можуть: фізичні та юридичні особи, які відповідно до цього Кодексу можуть бути користувачами надр; орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний орган, уповноважений на видачу спеціального дозволу на користування надрами зобов’язаний протягом 20 днів з дня отримання першої заяви на проведення електронного аукціону скласти та затвердити наказом перелік ділянок що виносяться на електронний аукціон та прийняти рішення про його проведення з передачею відповідної інформації до системи електронних торгів з продажу дозволів. Електронний аукціон вважається таким, що розпочався з моменту внесення до системи електронних торгів з продажу дозволів відомостей про спеціальний дозвіл. Якщо з підстав, передбачених законодавством, спеціальний дозвіл не буде наданий, відповідна інформація поновлюється на Інтерактивній карті корисних копалин. Початкову ціну об’єкту електронного аукціону та розмір гарантійного внеску визначає організатор електронного аукціону за Методикою визначення початкової ціни лоту, виду та розміру гарантійного забезпечення, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір гарантійного внеску не може бути меншим ніж 10 відсодків від початкової ціни лота. У разі якщо електронний аукціо н був визнаний таким що не відбувся на підставі невнесення переможцем електронного аукціону протягом 30 робочих днів після укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною різниці між ціною реалізації лота та гарантійним внеском, та/або вартістю пакета аукціонної документації, та/або винагородою оператору, через якого переможець електронного аукціону набув право на участь в аукціоні, при проведенні повторного аукціону розмір гарантійного внеску не може бути меншим ніж 50 відсотків від початкової ціни лота. Строк між датою розміщення оголошення і проведенням електронного аукціону становить: 30 календарних днів для продажу спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення ділянок надр, з подальшим видобуванням корисних копалин або на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо ціна лота є меншою ніж 25 мільйонів гривень; 50 календарних днів для продажу спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення ділянок надр, з подальшим видобуванням корисних копалин або на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо ціна лота становить 25 мільйонів гривень або більше; 30 календарних днів для продажу спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення ділянок надр, з подальшим видобуванням корисних копалин або видобування корисних копалин місцевого значення, та інших видів користування надрами. Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті. Учасник електронного аукціону, що запропонував найвищу цінову пропозицію за результатами його проведення вважається переможцем електронного аукціону. Електронний аукціон вважається таким, що відбувся, якщо на участь у ньому подано заяву хоча б від одного учасника. У такому випадку єдиний учасник має сплатити початкову ціну аукціону та зробити один крок аукціону у розмірі 10 відсотків від початкової ціни лоту, після чого вважається таким, що подав найвищу цінову пропозицію та вважається переможцем електронного аукціону. Протокол про результати електронного аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше наступного робочого дня розміщується в такій системі. Переможець електронного аукціону, ініційованого органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення сплачує вартість пакету аукціонної документації та відшкодовує інші витрати, пов’язані з підготовкою електронного аукціону. У разі коли переможець позбавляється права на отримання дозволу автоматично формується новий протокол, в якому переможцем визначається учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій кількох учасників – той, що подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє система електронних торгів з продажу дозволів, або учасник, який зробив ставку за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування або натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті. У разі відсутності такого учасника вважається, що аукціон не відбувся, про що зазначається в системі електронних торгів з продажу дозволів. У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, проводиться повторний електронний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків. У разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, дозвіл підлягає виставленню на аукціон за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій. Примітка. Терміни “електронний аукціон”, “електронний майданчик”, “електронна торгова система” у цій статті вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про приватизацію державного і комунального майна”.»; | |||
Стаття 17. Гірничий відвід Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються територіальними управліннями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища. Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції шляхом оформлення відповідного акта, форма і зміст якого визначаються законодавством України. Не потребують гірничого відводу користувачі нафтогазоносними та бурштиноносними надрами, які отримали спеціальний дозвіл на користування такими надрами. | статтю 17 викласти у такій редакції: «Стаття 17. Гірничий відвід Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Гірничий відвід для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища. Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цього Кодексу. Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції шляхом оформлення відповідного акту, форма і зміст якого визначаються законодавством України. Не потребують гірничого відводу користувачі нафтогазоносними та бурштиноносними надрами, які отримали спеціальний дозвіл на користування такими надрами; | у статті 17: у частині першій слова “Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється” виключити; доповнити новою частиною : “Гірничий відвід для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці”; частину другу виключити; частину третю виключити; частину п’яту викласти у такій редакції: “Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цього Кодексу”; | |
Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. | у статті 18: у частині другій слова “чи гірничих відводів” виключити; частину третю виключити; | ||
Стаття 18-1. Надання земельних ділянок для потреб надрокористування У разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об’єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями: 1) строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин; 2) земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд); 3) земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр; 4) земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр; 5) на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування. Обтяження речових прав на земельну ділянку, розташовану в межах ділянки надр, яка передається в користування переможцю аукціону (конкурсу), визначені цією статтею: діють протягом строку, визначеного рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, але не більше п’яти років; підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження такими земельними ділянками. | у статті 181: частину першу: після слів “на момент проведення” доповнити словами “електронного”; після слів “передається в користування переможцю” доповнити словами “електронного”; доповнити новою частиною : “Тимчасово забороняється вилучення і надання у користування земельних ділянок державної та комунальної власності з метою, не пов’язаною з розробкою надр, що перебувають в межах ділянок надр, що виставляються на аукціон чи конкурс, з моменту прийняття офіційного рішення про їх проведення. Тимчасова заборона діє до набрання чинності рішенням щодо скасування проведення відповідних аукціонів чи конкурсів або до визначення їх переможцем переліку земельних ділянок для проведення першочергових робіт, передбачених спеціальним дозволом чи угодою про розподіл продукції. Ця заборона діє протягом не більше одного року з моменту надання спеціального дозволу чи укладення угоди про розподіл продукції.”; | ||
Стаття 19. Надання надр у користування Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом. | друге речення частини першої статті 19 виключити; | у статті 19: у частині першій слова “Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу” виключити; | |
Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр. Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку. | частину першу статті 20 виключити. У зв’язку з цим частину другу вважати відповідно частиною першою; | 16) статтю 20 виключити; | |
Стаття 21. Надання надр у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. | статтю 21 виключити; | 17) статтю 21 виключити; | |
Стаття 22. Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19 цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій. | статтю 22 виключити; | ||
Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. | у статті 23: частину першу викласти в такій редакції: «Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб не пов’язаних з виробництвом продукції корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів, а також для всіх потреб торф глибиною розробки до двох метрів та підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.»; частину третю виключити | 18) у статті 23: частину першу викласти у такій редакції: “Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб не пов’язаних з виробництвом продукції корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів, а також для всіх потреб торф глибиною розробки до двох метрів та підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу”; частину третю виключити; | |
Стаття 24. Права та обов’язки користувачів надр 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов’язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції – з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов’язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою. У разі отримання інвестором за угодою про розподіл продукції відмови від користувача надр у наданні згоди на проведення робіт у межах гірничого відводу, наданого такому користувачу надр для видобутку корисних копалин, крім гірничих відводів для видобутку кам’яного та бурого вугілля, антрациту та залізних металічних руд, незалежно від підстав для такої відмови, таку згоду може бути надано спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, за умови, що одночасне користування надрами кількома надрокористувачами в межах одного гірничого відводу не створить загрози життю і здоров’ю людей і не завдасть шкоди надрам та/або промисловим об’єктам, розміщеним у межах зазначеного гірничого відводу. | частину першу статті 24 після пункту 5 доповнити новими пунктами 6 — 8 такого змісту: «6) на договірних засадах залучати третіх осіб для виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами; 7) продавати, використовувати у вигляді застави або в інший спосіб відчужувати права, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами; 8) набувати право власності чи право користування свердловинами (гірничими виробками), що знаходяться в межах спеціального дозволу. Про передачу права власності або права користування артезіанською, нафтовою чи газовою свердловиною власник такої гірничої виробки повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр протягом шести місяців після такої передачі, а новий користувач або власник свердловини передає належним чином оформлений паспорт свердловини для обліку та відображення у відповідному державному реєстрі. У разі відсутності власника прав власності на свердловини (гірничі виробки) власник спеціального дозволу на користування надрами має право розробити або поновити та передати належним чином оформлений паспорт свердловини (гірничої виробки), що розташована у межах спеціального дозволу, для обліку та відображення у відповідному реєстрі.»; | у статті 24: у частині першій: пункт четвертий виключити; доповнити новими пунктами : “6) на договірних засадах залучати відповідних осіб для виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами; 7) продавати, використовувати у вигляді застави або в інший спосіб відчужувати права, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами. 8) набувати право власності чи право користування свердловинами (гірничими виробками), що знаходяться в межах спеціального дозволу”; доповнити новою частиною : “Про передачу права власності або права користування артезіанською, нафтовою чи газовою свердловиною власник такої гірничої виробки повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр протягом шести місяців після такої передачі, а новий користувач або власник свердловини передає належним чином оформлений паспорт свердловини для обліку та відображення у відповідному державному реєстрі”; у частині четвертій: слова “двадцяти календарних днів” замінити словами “десяти робочих днів”; | |
Стаття 25. Захист прав користувачів надр Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України. | статтю 25 доповнити статтею 251 : “Стаття 251. Зупинення права користування надрами Право користування надрами зупиняється органом з питань надання дозволу за рішенням суду у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення; 3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 4) наявності підстав, передбачених Законом України “Про санкції”; 5) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов’язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов’язку проводити на ділянці надр роботи, пов’язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків. Право користування надрами може бути зупинено виключно після закінчення термінів наданих у приписі на усунення порушень. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії та інформування про це органу з питань надання дозволу. У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання.”; | Доповнити абзац перший п. 7) невиконання умов передбачених робочими проектами землеустрою та ненадання щорічно інформації необхідної для підготовки моніторингових звітів документів, що пройшли стратегічну екологічно оцінку. | |
Стаття 26. Припинення права користування надрами Право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, – у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі: 1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою; 2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю. Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України “Про угоди про розподіл продукції”. | статтю 26 викласти в такій редакції: «Стаття 26. Припинення права користування надрами Право користування надрами припиняється шляхом закінчення встановленого строку користування надрами або анулювання спеціального дозволу на користування надрами. Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі: 1) звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами; 2) якщо відпала потреба у користуванні надрами (для корисних копалин місцевого значення); 3) ліквідації юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи надрокористувача; 4) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю людей або істотного забруднення навколишнього природного середовища; 5) не виконання, за винятком наявності незалежних від надрокористувача обставин, затвердженої програми робіт з порушенням строків на понад один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт; 6) невнесення, несвоєчасне внесення або внесення у неповному обсязі плати за користування ділянками надр протягом трьох податкових (звітних) періодів. Право користування надрами припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів надр, – у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законами України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.»; | статтю 26 викласти у такій редакції: “Стаття 26. Припинення права користування надрами Право користування надрами припиняється шляхом закінчення встановленого строку користування надрами або анулювання спеціального дозволу на користування надрами. Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі: 1) звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами; 2) якщо відпала потреба у користуванні надрами (для корисних копалин місцевого значення); 3) ліквідації юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи надрокористувача; 4) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю людей або істотного забруднення навколишнього природного середовища; 5) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 6) невнесення, несвоєчасне внесення або внесення у неповному обсязі плати за користування ділянками надр протягом трьох податкових (звітних) періодів. Право користування надрами припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів надр, – у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законами України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами”; | |
Стаття 28. Плата за користування надрами Користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до угоди про розподіл продукції справляється відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”. | у статті 28: у першому реченні частини першої слова «крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу» виключити; частину другу доповнити новим пунктом 3 такого змісту: «3) плати за користування ділянками надр. За надання та/або продовження спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.». в) частину четверту викласти в такій редакції: «Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин, рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин та плата за користування ділянками надр, встановлюються Податковим кодексом України.»; | у статті 28: частину першу викласти у такій редакції: “Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони”; частину другу доповнити пунктом третім: “3) плати за користування ділянкою надр”; частину четверту після слів “не пов’язаних з видобуванням корисних копалин” доповнити словами “та плата за користування ділянкою надр”; | |
Стаття 34. Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукціоні розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виходячи з вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. Початкова ціна продажу на аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), становить дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр, що надається на умовах економічного ризику (нерівномірність залягання бурштину, недостатність геологічної інформації та неможливість проведення підрахунку ресурсів та запасів корисних копалин без проведення попередніх розвідувальних та/або видобувних робіт на певних територіях), з обов’язковим подальшим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку. Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території. | статтю 34 викласти в такій редакції: «Стаття 34. Плата (збір) за видачу та продовження спеціальних дозволів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами електронного аукціону. У разі надання дозволу без проведення електронного аукціону та/або продовження його дії справляється збір, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на електронному аукціоні. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення ділянок надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ), на ділянках надр де відсутні затверджені у встановленому порядку запаси корисних копалин становить: п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин місцевого значення за рік користування;сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин загальнодержавного значення за рік користування за винятком корисних копалин загальнодержавного значення, визначених в наступній частині; сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для кольорових, благородних, рідкіснометалевих, рідкісноземельних, розсіяних, радіоактивних металів, сировини ювелірної (крім бурштину) та сировини ювелірно-виробної за рік користування; п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для горючих газоподібних та рідких корисних копалин, за 1 гектар відповідної ділянки надр за рік користування; один неоподаткований мінімум доходів громадян для горючих газоподібних та рідких корисних копалин в межах континентального шельфу та виключної морської економічної зони, за 1 гектар відповідної ділянки надр за рік користування. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування корисних копалин, запаси яких затверджені в установленому порядку, розраховується відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) на користування питних, технічних, промислових, теплоенергетичних, мінеральних вод розраховується відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. За надання дозволів без проведення аукціону з метою виконання угод про розподіл продукції справляється збір у розмірі одного відсотка початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. У разі внесення змін до спеціального дозволу у зв’язку з виявленням інших корисних копалин не визначених у спеціальному дозволі, запаси яких були виявлені та затверджені у результаті проведення геологорозвідувальних робіт, власник такого спеціального дозволу додатково сплачує початкову ціну продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування відповідних нововиявлених корисних копалин. У випадку розширення меж спеціального дозволу на користування надрами, власник такого спеціального дозволу додатково сплачує початкову ціну продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування корисних копалин, що увійшли в межі ділянки розширення відповідного спеціального дозволу (за виключенням меж існуючого спеціального дозволу). Переможець аукціону має право укласти з організатором аукціону договір купівлі-продажу дозволу з умовою про розстрочення платежу, якщо вартість лоту складає більше ніж 25 мільйонів гривень на підставі примірного договору, затвердженого організатором електронного аукціону, що має враховувати наступні вимоги: за умови якщо вартість лоту складає від 25 мільйонів гривень до 125 мільйонів гривень переможець електронного аукціону сплачує 60% від вартості лоту після вирахування вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 2 роки після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу; за умови якщо вартість лоту складає від 125 мільйонів гривень до 800 мільйонів гривень переможець електронного аукціону сплачує 50% від вартості лоту після вирахування вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 4 роки після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу; за умови якщо вартість лоту складає від 800 мільйонів гривень переможець електронного аукціону сплачує 30% від вартості лоту після вирахуванням вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 7 років після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу.»; | статтю 34 викласти у такій редакції: “Стаття 34. Плата (збір) за видачу та продовження спеціальних дозволів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами електронного аукціону. У разі надання дозволу без проведення електронного аукціону та/або продовження його дії справляється збір, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на електронному аукціоні. Початкова ціна продажу на аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), становить дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр, що надається на умовах економічного ризику (нерівномірність залягання бурштину, недостатність геологічної інформації та неможливість проведення підрахунку ресурсів та запасів корисних копалин без проведення попередніх розвідувальних та/або видобувних робіт на певних територіях), з обов’язковим подальшим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення ділянок надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою), на ділянках надр, де відсутні затверджені у встановленому порядку запаси корисних копалин, становить: – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин місцевого значення за рік користування; – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин загальнодержавного значення за рік користування за винятком корисних копалин загальнодержавного значення, визначених в наступній частині; – сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для кольорових, благородних, рідкіснометалевих, рідкісноземельних, розсіяних, радіоактивних металів, сировини ювелірної (крім бурштину) та сировини ювелірно-виробної за рік користування. – п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для горючих газоподібних та рідких корисних копалин, за 1 гектар відповідної ділянки надр за рік користування. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування корисних копалин, запаси яких затверджені в установленому порядку, розраховується відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. Початкова ціна продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) на користування питних, технічних, промислових, теплоенергетичних, мінеральних вод розраховується відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. За надання дозволів без проведення аукціону з метою виконання угод про розподіл продукції справляється збір у розмірі одного відсотка початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. У разі внесення змін до спеціального дозволу у зв’язку з виявленням інших корисних копалин не визначених у спеціальному дозволі, запаси яких були виявлені та затверджені у результаті проведення геологорозвідувальних робіт, власник такого спеціального дозволу додатково сплачує початкову ціну продажу на електронному аукціоні спеціального дозволу на видобування відповідних нових корисних копалин. Переможець аукціону має право укласти з організатором аукціону договір купівлі-продажу дозволу з умовою про розстрочення платежу, якщо вартість лоту складає більше ніж 25 мільйонів гривень, на підставі примірного договору, затвердженого організатором електронного аукціону, що має враховувати наступні вимоги: за умови, якщо вартість лоту складає від 25 мільйонів гривень до 125 мільйонів гривень, переможець електронного аукціону сплачує 60% від вартості лоту після вирахування вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 2 роки після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу; за умови, якщо вартість лоту складає від 125 мільйонів гривень до 800 мільйонів гривень, переможець електронного аукціону сплачує 50% від вартості лоту після вирахування вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 4 роки після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу; за умови, якщо вартість лоту складає від 800 мільйонів гривень, переможець електронного аукціону сплачує 30% від вартості лоту після вирахуванням вартості гарантійного платежу протягом 30 робочих днів з дня укладення договору про купівлю-продаж дозволу з умовою про розстрочення платежу, а решту суми до кінця строку дії спеціального дозволу але не більше ніж 7 років після укладання такого договору купівлі-продажу, рівними частинами щорічно з компенсацією середньозваженої річної облікової ставки НБУ за рік сплати платежу.”; | |
Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил. Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів. Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми. | статтю 37 викласти в такій редакції: “Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, можуть здійснювати геологічне вивчення надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Геологічне вивчення надр може здійснюватися за державним замовленням суб’єктами господарювання без отримання спеціального дозволу на користування надрами в рамках державної програми розвитку мінерально-сировинної бази. Затвердження запасів корисних копалин і здійснення геолого-економічної оцінки родовища в рамках державної програми розвитку мінерально-сировинної бази не дає права виконавцям таких робіт отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без аукціону. Проведення робіт по геологічному вивченню надр організовується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил. Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами розвитку мінерально-сировинної бази України, здійснюється за рахунок коштів, що є частиною сплачених рентних платежів за попередній рік. Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.”; | статтю 37: після частини першої доповнити новими частинами : “Суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, можуть здійснювати геологічне вивчення надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Геологічне вивчення надр може здійснюватися за державним замовленням суб’єктами господарювання без отримання спеціального дозволу на користування надрами в рамках державної програми розвитку мінерально-сировинної бази. Затвердження запасів корисних копалин і здійснення геолого-економічної оцінки родовища не дає права виконавцям таких робіт отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без аукціону”; частину третю викласти у такій редакції: “Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами розвитку мінерально-сировинної бази України, здійснюється за рахунок коштів, що є частиною сплачених рентних платежів за попередній рік”; | |
Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, геологічна інформація Роботи і дослідження, пов’язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України. Користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Про передачу права власності або права користування геологічною інформацією власник геологічної інформації повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. | статтю 39 викласти в такій редакції: «Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, геологічна інформація Роботи і дослідження, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету пов’язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України. Інформація про реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр відображається на Інтерактивній карті корисних копалин України Доступ до всієї геологічної інформації, що є у державній власності є відкритим, окрім випадків встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Користування вторинною (обробленою) геологічною інформацією, що є державною власністю, є безоплатним. Така геологічна інформація повинна бути розміщена у відкритому он-лайн доступі та/або надаватися у вигляді копій в електронній формі. Компенсація витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи справляється виключно у випадку отримання спеціального дозволу на користування надрами, як плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію. Розмір такої компенсації залежить від розміру плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на електронному аукціоні чи розміру плати (збору) при наданні спеціального дозволу без проведення аукціону у встановлених цим Кодексом випадках: на рівні 10 відсотків від ціни дозволу вартістю до 25 мільйонів гривень на рівні 5 відсотків від ціни дозволу вартістю від 25 до 125 мільйонів гривень, але не менше 2,5 мільйонів гривень. на рівні 3 відсотків від ціни дозволу вартістю від 125 до 800 мільйонів гривень, але не менше 6,25 мільйонів гривень. на рівні 1 відсотка від ціни дозволу вартістю понад 800 мільйонів гривень, але не менше 24 мільйонів гривень. Первинна (необроблена) геологічна інформація, що є державною власністю, надається для ознайомлення в місцях її зберігання безоплатно з одночасним інформуванням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. За власний кошт заявник має право виготовити цифрову копію такої геологічної інформації для проведення її самостійної обробки чи інтерпретації. Цифровий образ, створений в результаті виготовлення такої копії, є власністю держави, а право користування (невиключне) копією належить заявнику. Первинна геологічна інформація, що є державною власністю яка руйнується в процесі проведення обробки внаслідок її фізичних властивостей (кам’яний матеріал) надається заявнику для дослідження після завчасної компенсації ним витрат держави з її отримання, визначеної відповідно до кількості, виду та розміру зразка, виходячи з таких фіксованих значень: 1) за зразок керну, довжиною до 10 см: отриманий з глибини до 500 м – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отриманий з глибини більше 500 м до 1000 м – 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отриманий з глибини більше 1000 м до 2000 м – 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отриманий з глибини понад 2000 м – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за пробу з подрібненого керну (залишки проби, дублікат проби чи лабораторна наважка проба) – 25 відсотків від ціни зразка довжиною до 10 см з відповідної глибини. Копія звіту з описом вторинної (оброблена) геологічної інформація отриманої в результаті аналізу первинної (необробленої) геологічної інформації, що є державною власністю яка руйнується в процесі проведення обробки внаслідок її фізичних властивостей (кам’яний матеріал), передається на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Відомості про первинну та вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною та приватною власністю підлягають обліку у Каталозі відомостей про геологічну інформацію. Про передачу права власності або права користування геологічною інформацією власник геологічної інформації повідомляє у шестимісячний строк центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. У разі припинення права користування надрами спеціального дозволу на користування надрами вторинна (оброблена) геологічна інформація, що була власністю надрокористувача та стосується ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами, що анульований (строк дії якого закінчився), підлягає розміщенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у відкритому доступі через три роки з дати анулювання (закінчення строку дії) дозволу (якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, не встановлено інше). Експорт геологічної інформації здійснюється згідно із законодавством про зовнішньоекономічну діяльність. Митне оформлення геологічної інформації здійснюється відповідно до вимог Митного кодексу України.»; | статтю 39 викласти у такій редакції: “Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, геологічна інформація Роботи і дослідження, пов’язані з геологічним вивченням надр, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Інформація про реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр відображається на Інтерактивній карті корисних копалин України Доступ до всієї геологічної інформації, що є у державній власності є відкритим, окрім випадків встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Користування вторинною (обробленою) геологічною інформацією, що є державною власністю, є безоплатним. Така геологічна інформація повинна бути розміщена у відкритому он-лайн доступі та/або надаватися у вигляді копій в електронній формі. Компенсація витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи справляється виключно у випадку отримання спеціального дозволу на користування надрами, як плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію. Розмір такої компенсації залежить від розміру плати (збору) за надання спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на електронному аукціоні чи розміру плати (збору) при наданні спеціального дозволу без проведення аукціону у встановлених цим Кодексом випадках: на рівні 10 відсотків від ціни дозволу вартістю до 25 мільйонів гривень на рівні 5 відсотків від ціни дозволу вартістю від 25 до 125 мільйонів гривень на рівні 3 відсотків від ціни дозволу вартістю від 125 до 800 мільйонів гривень на рівні 1 відсотка від ціни дозволу вартістю понад 800 мільйонів гривень Первинна (необроблена) геологічна інформація, що є державною власністю, надається для ознайомлення в місцях її зберігання безоплатно з одночасним інформуванням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. За власний кошт заявник має право виготовити цифрову копію такої геологічної інформації для проведення її самостійної обробки чи інтерпретації. Цифровий образ, створений в результаті виготовлення такої копії, є власністю держави, а право користування (невиключне) копією належить заявнику. Первинна геологічна інформація, що є державною власністю яка руйнується в процесі проведення обробки внаслідок її фізичних властивостей (кам’яний матеріал) надається заявнику для дослідження після завчасної компенсації ним витрат держави з її отримання, визначеної відповідно до кількості, виду та розміру зразка, виходячи з таких фіксованих значень: 1) за зразок керну, довжиною до 10 см: отриманий з глибини до 500 м – 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; отриманий з глибини більше 500 м до 1000 м – 5-10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отриманий з глибини більше 1000 м до 2000 м – 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отриманий з глибини понад 2000 м – 200-250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за пробу з подрібленого керну (залишки проби, дублікат проби чи лабораторна наважка проба) – 25 відсотків від ціни зразка довжиною до 10 см з відповідної глибини. Копія звіту з описом вторинної (оброблена) геологічної інформація отриманої в результаті аналізу первинної (необробленої) геологічної інформації, що є державною власністю яка руйнується в процесі проведення обробки внаслідок її фізичних властивостей (кам’яний матеріал), передається на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Користувач надр має право розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”. Відомості про первинну та вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною та приватною власністю підлягають обліку у Каталозі відомостей про геологічну інформацію. Про передачу права власності або права користування геологічною інформацією власник геологічної інформації повідомляє у шестимісячний строк центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. У разі припинення права користування надрами спеціального дозволу на користування надрами вторинна (оброблена) геологічна інформація, що була власністю надрокористувача та стосується ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами, що анульований (строк дії якого закінчився), підлягає розміщенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у відкритому доступі через три роки з дати анулювання (закінчення строку дії) дозволу (якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, не встановлено інше). Експорт геологічної інформації здійснюється згідно із законодавством про зовнішньоекономічну діяльність. Митне оформлення геологічної інформації здійснюється відповідно до вимог Митного кодексу України”; | |
Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. {Частина друга статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012} | у статті 42: частину першу доповнити реченням другим такого змісту: «Інформація, що міститься у такому кадастрі та балансі розміщується на Інтерактивній карті корисних копалин України.»; доповнити новою частиною третьою такого змісту: «Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин відображається на основі відомостей отриманих з Державного земельного кадастру.»; | у статті 42: частину першу доповнити словами “Інформація, що міститься у такому кадастрі та балансі розміщується на Інтерактивній карті корисних копалин України”; після частини другої доповнити новою частиною : “Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться на основі Державного земельного кадастру”; | |
Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями. Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | статтю 45 викласти в такій редакції: «Стаття 45. Державна експертиза та оцінка ресурсів та запасів корисних копалин Для визначення промислової цінності ділянок надр і оцінки ресурсів та запасів корисних копалин по кожній ділянці надр встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянками надр. Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України по запасах корисних копалин з визначенням раціональної мети використання корисних копалин. Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Ресурси та запаси корисних копалин ділянок надр, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та затвердженню Державною комісією України по запасах корисних копалин з визначенням раціональної мети використання корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час проведення експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин за заявою користувача надрами, зокрема, можуть використовуватись Рамкова класифікація викопних енергетичних і мінеральних запасів і ресурсів (РКООН-2009), класифікація Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Система управління вуглеводними ресурсами (PRMS) та інші міжнародні стандарти.»; | у статті 45: змінити назву статті на «Державна експертиза та оцінка ресурсів та запасів корисних копалин» частину першу викласти в такій редакції: «Для визначення промислової цінності ділянок надр і оцінки ресурсів та запасів корисних копалин по кожній ділянці надр встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянками надр.»; частину четверту: доповнити словами “Ресурси та” перед словами “запаси корисних копалин”; слова “розвіданих родовищ,” замінити словами “ділянок надр”; доповнити новою частиною : “Під час проведення експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин за заявою користувача надрами, зокрема, можуть використовуватись Рамкова класифікація викопних енергетичних і мінеральних запасів і ресурсів (РКООН-2009), класифікація Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Система управління вуглеводними ресурсами (PRMS) та інші міжнародні стандарти”; | |
Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних об’єктів, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин Проектування гірничодобувних об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основі геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексного розвитку регіону та вимог екологічної безпеки. Проектування гірничодобувних об’єктів провадиться після попереднього погодження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу. Проекти будівництва гірничодобувних об’єктів або підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають оцінці впливу на довкілля, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України. | у статті 48 частину другу виключити. У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною другою; | у статті 48: частину другу виключити; | |
Стаття 51. Порядок розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра. Користування надрами на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), на ділянках бурштиноносних надр, що розміщені на порушених земельних ділянках, здійснюється на підставі типових проектів та/або технологічних схем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | у статті 51: у частині першій після слів «згідно з затвердженими» доповнити словом «надрокористувачем»; б) частину другу-третю виключити; | у статті 51: частину першу після слів “згідно з затвердженими” доповнити словом “надрокористувачем”; частину другу виключити; | |
Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами У разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством. При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в порядку, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл продукції” і такою угодою, і лише у випадках, зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу. | статтю 57 викласти в такій редакції: «Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) користування надрами У разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу право користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр безпосередньо або за поданням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику (крім нафтогазоносних надр) або органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Право користування надрами може бути зупинено шляхом зупинення дії дозволу на користування надрами у разі: 1) порушення надрокористувачем особливих умов користування надрами, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами; 2) порушення вимог угоди про умови користування ділянкою надр та програми робіт в частині: відсутності дозвільних, проєктно-технічних документів, згідно з уніфікованою формою Акту, що складається за результатом проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічної вивчення та раціонального використання надр; не допущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови ним дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством; 3) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; 5) наявності підстав, передбачених Законом України “Про санкції”; 6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин. Протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач зобов’язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов’язку проводити на ділянці надр роботи, пов’язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання.»; | ||
Стаття 60. Завдання державного контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов’язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. | у статті 60: змінити назву статті на “Завдання державного контролю і нагляду за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною” у частині першій: замінити слова “по геологічному вивченню надр” словами “з геологічного вивчення надр”; після слів “установами, організаціями” доповнити словами “фізичними особами-підприємцями”; | ||
Стаття 61. Органи, що здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. | у статті 61: у частині другій слова “з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд)” замінити словами “з геологічного вивчення, геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою) та видобування надр”; | ||
Стаття 62. Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр Орган державного геологічного контролю перевіряє: 1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення; 2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень; 3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр; 4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр; 5) дотримання нормативів, правил та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами; 6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин; 7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт; 8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; 9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; 10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність; 11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр; 12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр; 13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов; 14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також надання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин; 15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів; 16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод. Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр. Орган державного геологічного контролю має право: 1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням норм та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків; 2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами; 3) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр. Органу державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. | статтю 62 викласти в такій редакції: «Стаття 62. Повноваження органу державного геологічного контролю Орган державного геологічного контролю безпосередньо або через свої територіальні органи здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок в установленому законом порядку. Орган державного геологічного контролю перевіряє: 1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення; 2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень; 3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр; 4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр; 5) дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами; 6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин; 7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт; 8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; 9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; 10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність; 11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр; 12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр; 13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов; 14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також надання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин; 15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів; 16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод. Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення інших питань щодо геологічного вивчення та раціонального та ефективного використання надр. Орган державного геологічного контролю має право: 1) звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді: припинення діяльності суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, які займаються видобування корисних копалин без спеціальних дозволів на користування надрами (самовільне користування надрами); зупинення окремих видів робіт по геологічному вивченню та/або видобуванню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до збитків державі. 2) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення та використання надр; 3) розраховувати розмір збитків, заподіяних державі в результаті самовільного користування надрами. Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки; 4) відбирати зразки сировини, напівфабрикатів, продукції, призначати експертизи для розрахунку розміру збитків заподіяних державі в результаті самовільного користування надрами; 5) пред’являти претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті самовільного користування надрами. Органу державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.»; | у статті 62: після частини першої доповнити новою частиною : “Повнота і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них не перевіряється стосовно ділянок надр, наданих для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою)”; частину третю викласти в такій редакції: “Орган державного геологічного контролю має право: 1) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр; 2) звертатися до суду для вирішення питання про зупинення, припинення всіх видів робіт з геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням норм чинного законодавства.”; частини четверту та п’яту виключити; | |
Стаття 63. Повноваження органу державного гірничого нагляду щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Орган державного гірничого нагляду перевіряє: 1) повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; 3) виконання вимог щодо охорони надр при встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин; 4) правильність розробки родовищ корисних копалин; 5) повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; 6) додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обгрунтованість і своєчасність їх списання; 7) додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; 8) додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції; 9) правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами; 9-1) готовність державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій; 10) вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції. Орган державного гірничого нагляду має право: 1) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони; 2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов’язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил; 3) вимагати від користувачів надр обгрунтування списання запасів корисних копалин; 4) давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини. Органу державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення. Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України. Положення цієї статті щодо угод про розподіл продукції застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл продукції”. | статтю 63 викласти в такій редакції: «Стаття 63. Повноваження органу державного гірничого нагляду щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Орган державного гірничого нагляду перевіряє: 1) гірничо-технічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні та інші умови розробки родовищ корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; 2) додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; 3) правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами; 4) готовність державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій; 5) вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції. Орган державного гірничого нагляду має право: 1) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони; 2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов’язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил; Органу державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення. Положення цієї статті щодо угод про розподіл продукції застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції”.»; | у статті 63: у частині першій: пункти третій-шостий, восьмий виключити; у частині другій: пункт третій та четвертий виключити; | |
Стаття 64. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України. Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод. Позивачі – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, – звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра. Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України. Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”. | статтю 64 викласти в такій редакції: «Стаття 64. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами Спори з питань користування надрами розглядаються у порядку, встановленому законодавством України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, – мають право звертатися до адміністративного суду про стягнення коштів та відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра. Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України. Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції».»; | у статті 64: частину першу викласти у такій редакції: “Спори з питань користування надрами розглядаються судом у порядку, встановленому законодавством України”; частини другу та третю виключити; | |
Стаття 68. Надання надр у користування іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам Іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам надра у користування та право на переробку мінеральної сировини надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів), що укладаються відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. Порядок укладання контрактів на користування надрами та переробку мінеральної сировини за участю іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб визначається Кабінетом Міністрів України. | статтю 68 викласти в такій редакції: «Стаття 68. Надання надр у користування іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам Іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (в тому числі через зареєстровані в Україні представництва) набувають право користування надрами на таких самих підставах, що і громадяни України та юридичні особи зареєстровані в Україні.»; | у статті 68: частину першу викласти у такій редакції: “Іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи набувають право користування надрами на таких самих підставах, що і громадяни України”; частину другу виключити; | |
доповнити новим розділом Х такого змісту: «Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Перехід на систему координат WGS 84 з внесенням відповідних змін до координат кутових точок ділянки надр у бланк спеціального дозволу для надрокористувачів, що отримали спеціальний дозвіл на користування надрами до вступу в дію Кодексу в даній редакції, здійснюється протягом двох років для корисних копалин загальнодержавного значення, протягом трьох років для корисних копалин місцевого значення. Заявник має право подання заяви разом з документами на отримання, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до угоди про умови користування надрами), передбачених частиною другою статті 16 цього Кодексу, у паперовій формі протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про підтримку розвитку вітчизняних галузей надрокористування», а в разі, якщо протягом цього часу спеціальний електронний кабінет не буде сформовано – до початку функціонування такого спеціального електронного кабінету. Про початок функціонування спеціального електронного кабінету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, повідомляє на своєму веб-сайті в мережі Інтернет шляхом опублікування відповідного наказу.». | у тексті Кодексу: слова “аукціон” в усіх відмінках замінити словами “електронний аукціон” у відповідному відмінку. 37) доповнити Розділом Х «Перехідні положення»: «1) Власники спеціальних дозволів на користування надрами, які були видані до набрання чинності цим Законом, мають право на отримання спеціального дозволу без проведення електронного аукціону на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 19 лютого 2020 року, в редакції, чинній на момент набрання чинності цим Законом – протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом; на підставі підпункту 2 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 19 лютого 2020 року, в редакції, чинній на момент набрання чинності цим Законом – протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом. 2) Заявник має право подання заяви разом з документами на отримання, продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до угоди про умови користування надрами), передбачених частиною другою статті 16 цього Кодексу, у паперовій формі протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, а в разі, якщо протягом цього часу спеціальний електронний кабінет не буде сформовано – до початку функціонування такого спеціального електронного кабінету. Про початок функціонування спеціального електронного кабінету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, повідомляє на своєму веб-сайті в мережі Інтернет. 3) Частина 2 статті 4 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності закону про економічний паспорт українця. 4) Перехід на систему координат WGS 84 з внесенням відповідних змін до координат кутових точок ділянки надр у бланк спеціального дозволу для надрокористувачів, що отримали спеціальний дозвіл на користування надрами до вступу в дію Кодексу в даній редакції, здійснюється протягом двох років для корисних копалин загальнодержавного значення, протягом трьох років для корисних копалин місцевого значення. 5) Положення частини 16 статті 161 Кодексу поширюються також на спеціальні дозволи на користування надрами, які були видані до набрання чинності цим Законом.» | ||
Стаття 24. Документи, що дають право на проведення гірничих робіт Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми). Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів. | Абзац четвертий частини першої статті 24 Гірничого Закону України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 50, ст.433) після слова «відводу» доповнити словами «(для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом);». | 2. У Гірничому Законі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 50, ст.433 із наступними змінами): 1) у абзаці третьому частини першої статті 24: слова “(крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами);” замінити словами “(для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом)”; | |
Закон України “Про нафту і газ” Стаття 4-1. Особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій Підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу – виключно на біржових аукціонах. Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, постачання і зберігання) на біржових аукціонах для нафти та газового конденсату визначається на підставі митної вартості нафти за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення біржового аукціону, та з урахуванням надбавки за якість для нафти сирої і газового конденсату. Зниження ціни на нафту або на газовий конденсат на біржових аукціонах нижче стартової ціни не допускається. Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Передача покупцям нафти сирої і газового конденсату здійснюється на родовищах або вузлах обліку суб’єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті. Відвантаження придбаних на біржових аукціонах нафти сирої і газового конденсату здійснюється залізничним, автомобільним або трубопровідним транспортом. Спосіб відвантаження та напрямок транспортування визначаються покупцем у відповідних договорах купівлі-продажу. У разі якщо ціна, за якою здійснюється реалізація нафти сирої і газового конденсату на біржових аукціонах, нижча за стартову ціну, яка визначена згідно з частиною другою цієї статті, суб’єкти господарювання, визначені частиною першою цієї статті, сплачують до державного бюджету штраф у розмірі 100 відсотків різниці вартості, обчисленої за стартовою ціною та фактичними цінами реалізації. Стягнення таких штрафів здійснюється податковими органами за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі. Якщо під час чергового біржового аукціону виставлені на продаж обсяги нафти сирої або газового конденсату не були реалізовані повністю або частково, вони виставляються на додатковий біржовий аукціон, що проводиться того самого календарного місяця. У разі якщо продаж зазначених обсягів нафти сирої і газового конденсату не відбувся на додатковому біржовому аукціоні або додатковий біржовий аукціон не був проведений, нереалізовані обсяги нафти сирої і газового конденсату на підставі договору купівлі-продажу за стартовою ціною додаткового біржового аукціону реалізуються Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”. Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” оплачує відвантажені обсяги нафти сирої і газового конденсату протягом 30 днів з дати укладення договору купівлі-продажу. З метою дотримання вимог цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передання права власності на них, не допускається. Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність. Стаття 11. Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами Користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством. Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами має містити зокрема: відомості про отримувача спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, вид робіт, на проведення яких він видається; визначення меж ділянки нафтогазоносних надр, що надаються в користування; строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами; перелік обов’язкових додатків, у тому числі угоду про умови користування нафтогазоносними надрами. Стаття 14. Порядок надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність. Надання спеціальних дозволів на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ) здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. Продовження строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, його переоформлення, внесення до нього змін, зокрема у разі збільшення запасів корисних копалин, не є наданням спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами та здійснюється безоплатно. Стаття 26. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами Дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути тимчасово зупинена виключно за результатами проведення заходів державного геологічного контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, безпосередньо або за поданням органів державного гірничо-технічного, екологічного і санітарного контролю та органів місцевого самоврядування у разі: порушення користувачем нафтогазоносними надрами або уповноваженим ним виконавцем робіт умов спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або угоди про умови користування нафтогазоносними надрами; виникнення внаслідок виконання робіт, пов’язаних з користуванням нафтогазоносними надрами на ділянці, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників користувача нафтогазоносними надрами або населення; неодноразового порушення вимог законодавства щодо охорони довкілля і раціонального використання нафтогазоносних надр; виконання на наданій ділянці робіт, не обумовлених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, крім пошуків і розвідки нових покладів нафти і газу в межах ділянки. Протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами надрокористувач зобов’язаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не знімає з користувача нафтогазоносними надрами обов’язку проводити роботи, пов’язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків, а також виконання заходів, спрямованих на усунення порушень, що стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не перериває строк дії цього дозволу. Дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами поновлюється після усунення користувачем нафтогазоносних надр причин, що обумовили зупинення його дії, і сплати усіх фінансових санкцій, накладених у зв’язку з причинами, що обумовили зупинення його дії. Стаття 27. Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у разі: відмови користувача нафтогазоносними надрами від користування нафтогазоносними надрами; ліквідації суб’єкта господарської діяльності, якому надано спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами; вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки нафтогазоносних надр; визнання виданого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами недійсним; зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами і невжиття користувачем нафтогазоносними надрами заходів для усунення причин цього зупинення; якщо користувач нафтогазоносними надрами без поважних причин протягом 180 календарних днів з моменту початку строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не приступив до користування нафтогазоносними надрами; використання нафтогазоносних надр не за призначенням. Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а у випадках, передбачених абзацами четвертим – сьомим частини першої цієї статті, у разі незгоди надрокористувача – у судовому порядку. Рішення про анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути оскаржене у судовому порядку. Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами тягне за собою розірвання угоди з надрокористувачем про умови користування нафтогазоносними надрами. Відшкодування збитків сторін, пов’язаних із анулюванням спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, здійснюється сторонами відповідно до угоди про умови користування нафтогазоносними надрами. У разі виникнення спору щодо відшкодування збитків він вирішується у судовому порядку. | 3. У Законі України «Про нафту і газ» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262): 1) у статті 14: друге речення частини першої викласти у такій редакції: «Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок їх надання Кодексом України про надра.”; частину другу викласти в такій редакції: «Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами (крім суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків. Такі власники спеціальних дозволів на користування надрами можуть відчужувати права, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами виключно юридичній особі, у статутному капіталі якої не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків) може продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.»; 2) абзаци другий — п’ятий частини першої статті 26 замінити абзацами другим — восьмим такого змісту: «порушення надрокористувачем особливих умов користування надрами, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами; порушення вимог угоди про умови користування ділянкою надр та програми робіт в частині: відсутності дозвільних, проєктно-технічних документів, згідно з уніфікованою формою акта, що складається за результатом проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічної вивчення та раціонального використання надр; не допущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови ним дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством; виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення; невиконання в установлений строк приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції»; відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин.»; 3) частини першу та другу статті 27 викласти у такій редакції: «Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у разі: відмови користувача нафтогазоносними надрами від користування нафтогазоносними надрами; припинення діяльності суб’єкта господарської діяльності, якому надано спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами; зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами і невжиття користувачем нафтогазоносними надрами заходів для усунення причин цього зупинення; виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю людей або істотного забруднення навколишнього природного середовища, підтверджених висновками відповідних державних органів; не виконання без поважних причин затвердженої програми робіт з порушенням строків на понад один рік, з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт; несплата або внесення у неповному обсязі плати за користування ділянками надр протягом понад трьох місяців. Анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а у випадках, передбачених абзацом четвертим частини першої цієї статті, у разі незгоди надрокористувача – у судовому порядку.”. | 3. У Законі України “Про нафту і газ” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 50, ст.262 із наступними змінами): 1) статтю 41 викласти у викласти у такій редакції: “Стаття 41. Особливості реалізації нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу Підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу власного виробництва на біржових торгах. Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та інших обов’язкових платежів) на біржових торгах для нафти сирої і газового конденсату власного видобутку визначається як середнє арифметичне значення котирувань URALS (Urals (Mediterranean) та Urals (Rotterdam)) за даними видання «Crude Oil Marketwire» агентства «Platts» за 10 відомих котирувальних днів, що передують даті оголошення біржових торгів, що відбувається за 5 робочих днів до дати проведення біржових торгів. Для розрахунку стартової ціни (без урахування податку на додану вартість та інших обов’язкових платежів) використовується курс гривні до долара США Національного Банку України на день оголошення біржових торгів. З метою дотримання вимог цієї статті передання нафти сирої і газового конденсату та скрапленого газу власного виробництва на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передання права власності на них, не допускається. Стартова ціна на біржових торгах з продажу скрапленого газу власного виробництва встановлюється за цінами, що склалися за результатами попередніх біржових торгів. У ході біржових торгів ціна нафти сирої і газового конденсату власного видобутку та скрапленого газу власного виробництва може вільно встановлюватися між продавцем (постачальником) та покупцем (споживачем) на конкурентних засадах.” 2) після частини першої статті 11 доповнити новими частинами : “Користування нафтогазоносними надрами з метою здійснення геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення, що не передбачає буріння свердловин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України може здійснюватися суб’єктами господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, господарського товариства, у статутному капіталі якого 100 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків за рішенням Кабінету Міністрів України та за угодою з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та не потребує наявності спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами. Геологічна інформація, отримана під час проведення такого вивчення безоплатно передається протягом одного року державі в особі центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та використовується у порядку, визначеному угодою. Така інформація не може бути підставою для отримання права на користування надрами в поза аукціонному порядку.”; 3) частину другу статті 14 викласти у такій редакції: “Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може продавати частково або в повному обсязі, або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність, використовувати у вигляді застави. У такому разі всі права та обов’язки надрокористувача в повному обсязі покладаються на нового власника з дати видачі нового бланку спеціального дозволу на користування надрами”; 4) у статті 26: у частині першій: після слів “може бути тимчасово зупинена виключно” доповнити словами “за рішенням суду”; 5) у статті 27: у частині першій: абзац третій викласти у такій редакції: “припинення діяльності суб’єкта господарської діяльності, якому надано спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами”; абзац четвертий виключити; абзац п’ятий виключити; абзац восьмий виключити; після частини першої доповнити новими абзацами : “виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю людей або істотного забруднення навколишнього природного середовища, підтверджених висновками відповідних державних органів; несплата або внесення у неповному обсязі плати за користування ділянками надр протягом понад трьох місяців”; доповнити новою частиною : “Несплата плати за користування ділянками надр протягом понад трьох місяців, підтверджена висновками відповідних державних органів, є обов’язковою підставою для початку процедури анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в судовому порядку”; | |
4. Земельний кодекс України Стаття 66. Землі промисловості 1. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. 2. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 3. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. 4. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами (із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами) без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду. Стаття 79-1. Земельна ділянка як об’єкт цивільних прав 1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 2. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). 3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. 4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. 5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій – сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. 7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. 8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. 9. Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. 10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. 11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. 12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 13. Земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об’єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр”, не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту 1. Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). 2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. 3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. 4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Стаття 99. Види права земельного сервітуту Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;} в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; Стаття 101. Дія земельного сервітуту 1. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. 2. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. 3. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. 4. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування 1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр”, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті “а” частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. 2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України “Про державно-приватне партнерство”, “Про концесію” та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії. 3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об’єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі. 4. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. 5. У разі якщо місце розташування об’єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає. 6. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. 7. Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. 8. Якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім проектів землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект зі своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення. Проекти землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються до Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, разом із пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації. 9. Якщо земельна ділянка надається у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку державної експертизи) подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. 10. Якщо земельна ділянка надається в оренду для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовником якого був державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку державної експертизи), подається приватним партнером, концесіонером до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної або комунальної власності формується до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу, передача її в оренду здійснюється після укладення концесійного договору або іншого договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Якщо така земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії є одночасно рішенням про припинення права постійного користування такою земельною ділянкою. Поділ земельної ділянки державної або комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні, здійснений до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу з метою подальшої передачі однієї чи декількох земельних ділянок, сформованих внаслідок такого поділу, в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії, не припиняє права постійного користування до прийняття рішення про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру. Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, підлягають передачі в оренду приватному партнеру, концесіонеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору. 11. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. 12. У разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки. 13. На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об’єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт передачі. На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об’єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об’єкт передачі. 14. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою. 15. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок 1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. 2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. 3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. 4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. 5. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев’ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті. 6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п’ятою, дев’ятою цієї статті. 7. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев’ятою цієї статті. 8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п’ятою, дев’ятою цієї статті, а також погоджує вилучення таких земель районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо). 9. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, – ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб’єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв’язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” і земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти газотранспортної системи, що передаються суб’єкту господарювання у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п’ятою – восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. 10. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. Стаття 186. Погодження і затвердження документації із землеустрою 1. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району – виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. У разі розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель району така документація із землеустрою додатково погоджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами та районною державною адміністрацією. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць підлягають стратегічній екологічній оцінці. Схема землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель району затверджуються районною радою. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель села, селища, міста затверджуються відповідною сільською, селищною або міською радою. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення. 2. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення). 3. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються в обов’язковому порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району – виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій історико-культурного призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій лісогосподарського призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення). Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками. Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями. Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у районі (місті) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами. 5. Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом. 6. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. 7. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, та затверджуються: у разі якщо проект передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої в межах населених пунктів, – відповідними сільськими, селищними, міськими радами; у разі якщо проект передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої за межами населених пунктів, – районною державною адміністрацією, а у разі якщо районна державна адміністрація не утворена – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. 8. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не підлягають погодженню і затверджуються замовниками таких проектів. 9. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, та затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами. 10. Робочі проекти землеустрою підлягають погодженню територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Робочі проекти землеустрою, що передбачають заходи з будівництва об’єктів та споруд, погоджуються також структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району – виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Робочі проекти землеустрою затверджуються замовниками таких проектів. 11. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником та землекористувачем і затверджується особою, яка набуває право суборенди або сервітуту. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення у разі наявності в особи, яка набуває право сервітуту, спеціального дозволу на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, погоджується землевласником або землекористувачем і затверджується особою, яка набуває право сервітуту. 12. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем – власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності – органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, – заставодержателем; у разі поділу, об’єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, – землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується замовником. 13. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації. У разі проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується також сільською, селищною, міською радою (крім випадків проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення земель державної власності). У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (крім технічної документації, за якою проводиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення) погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Віднесення особливо цінних земель, визначених пунктами “а” і “б” частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій за матеріалами інвентаризації заборонено. 14. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності. 15. Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб’єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, – копії такої завіреної розробником документації. 16. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим. 17. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. 18. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України “Про землеустрій”; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами. 19. Документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України “Про державну експертизу землевпорядної документації”. 20. Погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць. У разі відсутності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, зазначених в абзаці першому цієї частини, погодження документації із землеустрою здійснюється територіальним органом центральних органів виконавчої влади, утвореним в Автономній Республіці Крим, області, а в разі їх відсутності – відповідним центральним органом виконавчої влади безпосередньо. Стаття 186-1. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 1. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов’язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, – до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, – до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. 3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, – з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; розташованої на території пам’яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам’яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим – з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства; водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим – з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства. 4. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, – завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, – завірені ним копії проекту. 5. Органи, зазначені в частинах першій – третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. 6. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. 7. Органам, зазначеним у частинах першій – третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України “Про землеустрій”; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій – третій цієї статті, у визначений законом строк. 8. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій – третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій – третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження. Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. 2. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення. 3. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв’язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. 4. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. 5. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Стаття 208. Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 1. Від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об’єктів охорони здоров’я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об’єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об’єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, у разі використання земельних ділянок для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, а також всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, об’єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. 2. Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. | 4. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27): 1) абзац другий частини четвертої статті 66 викласти в такій редакції: «Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення та видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності (із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами), без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.»; 2) пункт в3 статті 99 викласти в такій редакції: «право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення та видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;»; 3) статтю 149 доповнити частиною одинадцятою такого змісту: «11. Для цілей видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної або комунальної власності здійснюється без отримання згоди землекористувачів, на підставі рішень органів, зазначених у частині другій цієї статті, не пізніше 30-ти днів з моменту подачі відповідної заяви надрокористувачем, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення.»; 4) абзац другий частини одинадцятої статті 186 після слів «та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення» доповнити словами «з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності». | 5. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27 із наступними змінами) 1) у статті 66: у абзаці другому частини четвертої; слова “дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення” замінити словами “користування надрами”; слова “(із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами)” замінити словами “з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності”; 2) доповнити статтею 662: “Стаття 662. Встановлення земельних сервітутів для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на користування надрами. Особи, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для здійснення геологічного вивчення, видобування корисних копалин, будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності та іншої діяльності пов’язаної з надрокористуванням, на праві строкових земельних сервітутів. Земельні сервітути встановлюються згідно зі строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами та можуть бути продовжені у разі продовження спеціального дозволу на користування надрами. Власник спеціального дозволу на користування надрами, зацікавлений у встановленні земельного сервітуту на земельних ділянках (їх частинах) державної та комунальної власності звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки із клопотанням про укладення договору сервітуту. До клопотання додається підписаний власником спеціального дозволу проект договору сервітуту. У разі, якщо земельна ділянка державної або комунальної власності перебуває у користуванні фізичних або юридичних осіб, договір про встановлення земельного сервітуту укладається з відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Істотними умовами договору сервітуту на земельних ділянках державної та комунальної власності є: 1) характеристика земельної ділянки (розміри, кадастровий номер, місце розташування, тощо); 2) строк дії земельного сервітуту, згідно зі строком дії спеціального дозволу на користування надрами; 3) розмір, форма і строки внесення плати за встановлення земельного сервітуту; Земельні сервітути для потреб надрокористування на землях приватної власності встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між власником спеціального дозволу на користування надрами та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому цим Кодексом або за рішенням суду. Власник спеціального дозволу на користування надрами письмово звертається до другої сторони з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту. До звернення додається проект договору про встановлення земельного сервітуту. Друга сторона розглядає звернення, підписує договір або надає письмову мотивовану відмову у його укладенні. У разі недосягнення згоди щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту для потреб надрокористування такий земельний сервітут встановлюється рішенням суду. Рішення суду про встановлення земельного сервітуту для потреб надрокористування є підставою для державної реєстрації права земельного сервітуту. Виплата плати за встановлення земельного сервітуту в такому випадку здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок власника або постійного користувача земельної ділянки або внесення коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки або в інший визначений у судовому рішенні спосіб. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви та документів підписує договір сервітуту або відмовляє у його підписанні. У разі, якщо протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви та документів відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не підписав договір сервітуту або не надав обґрунтованої відмови у його підписанні, або надав відмову в укладенні договору з підстав не передбачених цією статтею, договір сервітуту вважається укладеним та має бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку. В укладенні договору сервітуту може бути відмовлено виключно у разі: якщо клопотання разом з доданими документами подано до органу, до повноважень якого не відноситься передача у власність або користування такої земельної ділянки відповідно до статті 122 цього Кодексу; якщо разом із клопотанням не подано документів, визначених цією статтею; відсутності у договорі сервітуту однієї або кількох істотних умов, передбачених цією статтею; якщо земельний сервітут встановлюється на земельній ділянці (частині земельної ділянки), розташованій поза межами спеціального дозволу на користування надрами. Відмова з інших підстав, не визначених в цій статті, не допускається, така відмова є нікчемною з моменту її надання та не перешкоджає у здійсненні державної реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту. Встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках (частинах земельних ділянок), що перебувають у приватній власності здійснюється відповідно до цього Кодексу. Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за домовленістю сторін. Власник спеціального дозволу на користування надрами, в інтересах якого встановлено земельний сервітут, зобов’язаний сплатити власнику земельної ділянки або користувачу плату за його встановлення. Плата за встановлення сервітуту на земельній ділянці державної або комунальної власності, яка не перебуває у користуванні, сплачується до відповідного бюджету. Річна сума платежу за встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної або комунальної власності обчислюється на рівні ставки земельного податку, визначеного в порядку передбаченому Податковим кодексом України. За встановлення земельного сервітуту для потреб надрокористування на землях приватної власності встановлюється плата, яка визначається за погодженням сторін договору про його встановлення. Розмір плати за встановлення земельного сервітуту для потреб надрокористування на землях приватної власності визначається за експертною грошовою оцінкою земельної ділянки і становить різницю між ринковою вартістю земельної ділянки до і після встановлення земельного сервітуту. Суб’єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються особою, яка ініціювала встановлення земельного сервітуту. У разі якщо інша сторона виступає проти встановлення плати за встановлення земельного сервітуту за проведеною оцінкою, вона може залучити іншого суб’єкта оціночної діяльності для проведення повторної експертної грошової оцінки проведення рецензування звіту з оцінки з фінансуванням витрат на це за власний рахунок. Річна сума платежу за встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної або комунальної власності обчислюється на рівні ставки земельного податку, визначеного в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі переходу прав наданих спеціальним дозволом на користування надрами до іншої особи. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.”; 3) у статті 791: частину другу доповнити новим абзацем: “за проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами”; 4) у статті 98: частину четверту доповнити новим абзацем: “Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у випадку встановлення земельних сервітутів для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на земельних ділянках державної та комунальної власності.”; 5) у статті 99: в пункті в3 після слів “корисних копалин загальнодержавного значення” доповнити словами “з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності”; 6) у статті 101: частину першу доповнити новим абзацем: “Дія земельного сервітуту для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на користування надрами зберігається у разі переходу прав на спеціальний дозвіл на користування надрами до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У такому разі до раніше укладених договорів про встановлення земельних сервітутів вносяться відповідні зміни щодо заміни сторони в договорі”; 7) у статті 123: у частині першій: після абзацу шостого доповнити новими абзацами: “Спеціальний дозвіл на користування надрами є дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу. Власник спеціального дозволу на користування надрами, зацікавлений в одержані земельної ділянки в користування, в тому числі на умовах сервітуту для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на землях державної та комунальної власності має право замовити розроблення документації із землеустрою щодо її відведення, про що повідомляє відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування письмово або за допомогою програмних засобів Публічної кадастрової карти із зазначенням орієнтовного розміру та місця розташування такої земельної ділянки. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування забороняється надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у такому повідомленні земельної ділянки у власність чи користування іншим особам протягом шести місяців з дня отримання вказаного повідомлення.”; у частині другій: в абзаці першому після слів “земельні ділянки” доповнити словами “крім випадків, визначених ст. 1861 цього Кодексу”; частину чотирнадцяту доповнити новими абзацами: “Власник спеціального дозволу на користування надрами, зацікавлений в наданні земельної ділянки у користування за проектом землеустрою для встановлення сервітуту для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на землях державної та комунальної власності подає до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування розроблений та погоджений в порядку визначеному статтею 1861 цього Кодексу проект землеустрою одночасно з проектом договору про встановлення земельного сервітту. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу може бути лише його невідповідність істотним умовам договору встановлення сервітуту для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу, визначених у статті 661 цього Кодексу. Відмова з інших підстав, не визначених в цій статті не допускається, така відмова є нікчемною з моменту її надання та не перешкоджає наданою земельної ділянки у користування за проектом землеустрою. У разі якщо протягом 30 днів з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не прийняв рішення про надання земельної ділянки у користування або мотивовану відмову у її наданні, земельна ділянка вважається наданою у користування за проектом землеустрою щодо її відведення, що також є підставою для укладення договору сервітуту відповідно до ст. 661 цього Кодексу.”; 8) у статті 149: доповнити новою частиною: “11. Для цілей видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної або комунальної власності здійснюється без отримання згоди землекористувачів, на підставі рішень органів, зазначених у частині другій цієї статті, не пізніше 30-ти днів з моменту подачі відповідної заяви надрокористувачем, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення.”; 9) у статті 186: частину шосту доповнити новим абзацом : “Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, одночасно є рішенням про укладення договору сервітуту та про передачу зазначеної земельної ділянки у користування.”; у частині одинадцятій: абзац другий викласти у такій редакції: “Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на користування земельною ділянкою для користування надрами у межах спеціального дозволу з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності,, на ділянках державної та комунальної власності погодженню не підлягає та затверджується особою, яка набуває право сервітуту.”; 10) у статті 1861: абзац перший частини першої після слова “крім” доповнити словами “земельних ділянок для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу”; частину другу доповнити новими абзацами : “Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для встановлення земельного сервітуту для потреб користування надрами в межах спеціального дозволу погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органами та структурними підрозділами у сфері містобудування та архітектури зазначеними у частині другій цієї статті не підлягає. У разі якщо у місячний строк з дня отримання клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надали дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.”; 11) у статті 207: частину другу викласти у такій редакції: “2. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.”; 12) у статті 208: частину першу після слів “сільськогосподарської продукції” доповнити словами “геологічного вивчення та видобування корисних копалин”; | Зміни у статтю 66 є недопустимими. Адже свідчать про підміну понять, коли сервітути замінюють дозволом на будівництво та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності, що є не допустими. Ст. 66-2 запроваджує нове поняття – сервітутна земельна ділянка, що фактично є підміною договорів оренди землі. Зміни у ст. 79-1 теж не припустимі, адже сервітут це обмеження, які накладаються на певну територію, а не формування нової земельної ділянки. Фактично це втручання у право власності інших інших осіб, оскільки формування нової ділянки зумовлює поділ основної ділянки. Уся суть змін до Земельного кодексу України обумовлена тим, що під дозвіл на користування надрами оформляють земельні сервітути, що є не вірним, суперечить суті сервітутних зобов’язань Всі ці зміни слід узгодити із законом «Про стратегічну екологічну оцінку» та зміна до кодексу про надра. “Спеціальний дозвіл на користування надрами є дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу. Власник спеціального дозволу на користування надрами, зацікавлений в одержані земельної ділянки в користування, в тому числі на умовах сервітуту для потреб надрокористування у межах спеціального дозволу на землях державної та комунальної власності має право замовити розроблення документації із землеустрою щодо її відведення, про що повідомляє відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування письмово або за допомогою програмних засобів Публічної кадастрової карти із зазначенням орієнтовного розміру та місця розташування такої земельної ділянки. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування забороняється надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у такому повідомленні земельної ділянки у власність чи користування іншим особам протягом шести місяців з дня отримання вказаного повідомлення.”; |
Стаття 13. Післяпроектний моніторинг 1. Якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля. 2. Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність – припиненню. 3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, у разі звернення за новим рішенням про провадження планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно, з урахуванням виявленої інформації, у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону. | 5. У статті 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315): у частині другій слова «рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність – припиненню» замінити словами «суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження негативного впливу господарської діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля. Суб’єкт господарювання також зобов’язаний провести додаткову оцінку впливу на довкілля, з метою оцінки впливу, який не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля.»; після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту: «3. У разі, якщо проведення суб’єктом господарювання додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження негативного впливу господарської діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля, передбачених частиною другою цієї статті, не можливе, рішення про провадження такої планованої діяльності підлягає скасуванню за рішенням суду, а діяльність – припиненню.». У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою; у частині четвертій слово «другою» замінити словом «третьою». | 4. У Законі України “Про оцінку впливу на довкілля” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 29, ст.315 із наступними змінами): 1) у статті 13: у частині другій слова “рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність – припиненню” замінити словами “суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження негативного впливу господарської діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля. Суб’єкт господарювання також зобов’язаний провести додаткову оцінку впливу на довкілля, з метою оцінки впливу, який не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля”; після частини другої доповнити новою частиною : “3. У разі, якщо проведення суб’єктом господарювання додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження негативного впливу господарської діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля, передбачених частиною другою цієї статті, не можливе, рішення про провадження такої планованої діяльності підлягає скасуванню за рішенням суду, а діяльність – припиненню.”; частину третю вважати частиною четвертою та слова “частиною другою цієї статті” замінити словами “частиною третьою цієї статті”; | Зміни у частину 2-гу статті 13 передбачають послаблення положень закону про ОВД, що є недоцільним, з огляду на те, що до моменту здійснення нової процедури ОВД та та пошуку заходів щодо запобігання, уникнення – діяльність здійснювати не буде можливо. |
Стаття 9. Обов’язкова державна експертиза Обов’язковій державній експертизі підлягають: схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок. | 7. У Законі України “Про державну експертизу землевпорядної документації” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 38, ст.471 із наступними змінами) 1) у статті 9: після частини першої доповнити новими частинами : “Не підлягають обов’язковій державній експертизі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами.”; | Оскільки сервітут це накладення певних обмежень на користування земельними ділянками, які тісно пов’язані із питання охорони земель, важливо, здійснювати обов’язковій державній експертизі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами. | |
8. У Законі України “Про землеустрій” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 36, ст.282 із наступними змінами) 1) доповнити статтею 501: “Стаття 501. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту складаються у разі формування нових земельних ділянок Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту включають: а) завдання на складання робочого проекту землеустрою; б) пояснювальну записку із зазначенням із зазначенням реквізитів спеціального дозволу на користування надрами; в) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування відповідно до координат та меж спецдозволу; г) відомості про обчислення площі; ґ) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; д) кадастровий план; е) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); є) матеріали погодження проекту землеустрою. Замовниками проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами є особи яким надано спеціальний дозвіл на користування надрами.”; | Ці зміни суперечать ст. 50-1 Стаття 55–1. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту. Адже сервітут це обмеження щодокористування землею, а не виділ нових земельних ділянок. | ||
Стаття 24. Державна реєстрація земельної ділянки 1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. 2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву). 4. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі – надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку. 5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. 6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. 7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки. 8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. 9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. 10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об’єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). 11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї – суб’єктів таких прав. Стаття 26. Внесення відомостей до Поземельної книги 1. При відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки). 2. Відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження. 3. Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом. 4. Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання). 5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей. 6. Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги. Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим цієї частини, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення змін до відомостей про відповідну земельну ділянку. | 9. У Законі України “Про Державний земельний кадастр” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст.61 із наступними змінами) 1) у статті 24: частину третю доповнити новим абзацом: “замовника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для встановлення земельного сервітуту згідно з межами спеціального дозволу на користування надрами.”; 2) у статті 26: після слів “землевласники і землекористувачі” доповнити словами “власники спеціальних дозволів на користування надрами”. | Для встановлення земельного сервітуту не доцільно відводити земельну ділянку. Положення слід привести у відповідність із Главою 16 Земельного кодекс України У ст. 26 не зрозумілу куди саме вносити зміни. По-друге, користувач сервітуту не власник ділянки, тому вносити ці зміни є некоректно. | |
II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. | ІІ. Прикінцеві положення. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |
1 https://www.slovoidilo.ua/2020/01/21/infografika/ekonomika/ekonomichnyj-pasport-ukrayincya-ce-take-ta-xto-zmozhe-otrymaty
2 https://mepr.gov.ua/news/36202.html 6078
4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text
5 https://i.factor.ua/ukr/journals/bn/2016/november/issue-47/article-23218.html
6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065-06#Text
7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-94-%D0%BF#Text