Народжена для подолання маніпуляцій?

12 липня 2019 року новостворена ГС “Професійна асоціація екологів України”(надалі – Асоціація) та представники окремих бізнес асоціацій підписали Меморандум про співпрацю¹. Співробітництво згідно з Меморандумом має на меті «забезпечити формат взаємодії, залучаючи до діалогу всіх, хто професійно готовий вирішувати гострі проблеми в сфері охорони довкілля, запобігаючи маніпуляціям на екологічні теми, формувати достовірний інформаційний порядок для суспільства та спрямовано на висвітлення на інтернет-ресурсах Сторін Меморандуму актуальної інформації щодо важливих актуальних новин, подій, заходів, учасником яких є одна із Сторін, а також розміщення таких відомостей у відповідних розділах на сайтах кожної із Сторін Меморандуму». Меморандум відкритий до підписання.

Ми, представники громадянського суспільства у сфері охорони довкілля, уважно ознайомилися із текстом Меморандуму та відео-записом брифінгу 12 червня 2019 року, на якому відбулося підписання Меморандуму².

Слід зазначити, що ми мало знайомі з Асоціацією, її діяльністю, та не змогли знайти інформацію про професіоналів, яких вона об’єднує. Натомість, згідно з офіційними даними Мін’юсту Асоціація була зареєстрована 10 липня 2019 року³. Її засновниками є ТОВ “Медіа-Про” та ТОВ “Екобізнес Груп” (створене 04 червня 2019 року⁴), основними видами діяльності яких є видання журналів і періодичних видань та інша видавнича і рекламна діяльність. Зазначений захід та підписання Меморандуму більше виглядає як звичайний маркетинговий захід та намаганням використати тему охорони довкілля, захисту екологічних прав громадян для залучення потенційних клієнтів, просування інших комерційних цілей (зокрема, підтримки розвитку ринку SRF(Solid recovered fuels) палива з відходів (твердого відновлюваного палива). На превеликий жаль, брифінг з гучною назвою «Екологічні маніпуляції: ціна для України»⁵, на якому мало б оговорюватись використання теми довкілля в комерційних та політичних цілях сам по собі є прикладом використання екологічної тематики в комерційних цілях та яскравим прикладом маніпуляцій. А нав’язування суспільству терміну «екотероризм» у контексті української громадськості є просто неприйнятим.

Протягом брифінгу учасниками було озвучено багато епітетів щодо громадськості та екоактивістів як “псевдоекологи”, “терористи”, “рекетири”, “рейдери”, “угрупування” та інші, які не були підтверджені жодними конкретними фактами та доказами. Натомість, саме діяльність окремих членів зазначених асоціацій подекуди має справжні ознаки «екотероризму» або стосується низки правопорушень у сфері охорони довкілля. До прикладу, вісті про виявлення незаконних скотомогильників стали частими гостями новин. Зокрема, серед останніх зазначаємо новину про виявлення незаконного скотомогильника біля Кам’янки Буської Львівської області, який пов’язують з фірмою «ЕкоМіт»⁶, що є членом славнозвісної Асоціації «Свинарі України».

Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив, що така організація як МБО «Екологія-Право-Людина» блокує судовими позовами будівництво ВЕС. Це був єдиний учасник брифінгу, який хоча б назвав конкретну організацію, яка його непокоїть. Втім пан Конеченков чомусь забув зазначити, що питання стосується будівництва окремої ВЕС, яке заплановане на особливо цінних територіях Боржави. А ще пан Конеченков та інші представники асоціацій, пов’язаних з відновлювальними джерелами енергії (ВДЕ) чомусь забули про роль громадських організацій, які були та є в авангарді просування ідей ВДЕ. І саме громадські організації, як ніхто інші виступають за розвиток ВДЕ, однак не ціною знищення довкілля.

Водночас, на зустрічі Асоціації представник МГО “Інститут сталого розвитку” неодноразово наголошував на необхідності відсторонення представників громадськості від вирішення екологічних проблем, зважаючи на їхню непрофесійність. У зв’язку з цим хотіли б нагадати, що одним з принципів сталого розвитку є принцип залучення громадськості. Зокрема, принцип 10 Ріо-де-Жанейрської декларації про навколишнє середовище і розвиток закликає до забезпечення доступу до екологічної інформації та залучення всіх зацікавлених громадян задля вирішення екологічних питань найбільш ефективним чином⁷.

Також нагадаємо, що найбільшою маніпуляцією з екологічною інформацією в історії України є маніпуляція та приховування інформації щодо аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків, які здійснювались людьми, які теж вважали себе професіоналами.

Україна, яка взяла курс на євроінтеграцію і впроваджує Угоду про асоціацію Україна-ЄС, має своїм обов’язком приводити вимоги щодо екологічного контролю у відповідність до європейських стандартів, а також розвивати інститут участі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень. Екологічна громадськість виявила себе як ефективна і конструктивна сила, яка допомагає уряду реалізовувати реформу екологічного врядування. І в результаті були запроваджені європейські інструменти оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, розроблений пакет законів про управління відходами, розроблений проект закону про реформування системи екологічного контролю та зроблена ще низка важливих кроків на шляху до європеїзації сфери охорони довкілля. У цьому контексті дуже дивно звучить риторика поливання брудом громадського руху, що може сприйматися лише як небажання українського бізнесу ставати на шлях прозорості, відкритості та дотримання європейських стандартів екологічної безпеки як частини національної безпеки країни.

Принагідно, хотілося б зазначити, що під час діалогів Політичного форуму високого рівня щодо Цілей сталого розвитку (8-19 липня 2019, Нью-Йорк), Міжнародна торгова палата вперше винесла на обговорення тему підзвітності бізнеса суспільству, а не тільки розпливчатої (добровільної) «відповідальності». Це означає, по суті, що тренд розширення участі громадськості у рішеннях щодо діяльності бізнесу, зокрема, екологічного впливу, надалі буде тільки підсилюватися.

У бізнеса та екологічних громадських організацій – різні природні ролі в суспільстві. Перші створюються з метою отримання прибутку, а другі – з метою охорони довкілля та захисту екологічних прав громадян. В Україні станом на сьогодні діють сотні екологічних громадських організацій, багато з яких працюють десятиліттями і налічують сотні визнаних професіоналів-екологів, юристів тощо. Якщо отримання прибутку планується за рахунок завдання шкоди особливо цінним природним екосистемам, екологічні громадські організації повинні їх захищати.

З огляду на вищенаведене, ми, на превеликий жаль, не можемо приєднатись до Меморандуму. Втім ми сподіваємось, що діяльність Асоціації та співпраця в рамках Меморандуму не перетвориться у так званий Грінвошінг (greenwashing) та маскування негативних наслідків для довкілля від дій недоброчесного бізнесу.

У свою чергу, хочемо застерегти усі бізнес-асоціації від небезпечних наслідків нав’язування бізнесу негативного образу громадськості та підштовхування до протистояння з громадськістю, замість підтримки ефективного діалогу.

На завершення, хочемо зацитувати один з коментарів до посту президента Асоціації про Меморандум: «Адвокація інтересів забруднювачів актуальна як рефлексія на зростання суспільного екологічного тиску. У відповідь підписанти меморандуму отримають підвищену активність і увагу з боку екоНУО. Тому, загалом, це можна вважати кроком у вірному напрямку.»

ГО «Бюро екологічних розслідувань»

МБО «Екологія – Право – Людина»

ВЕГО «Мама-86»

ГО «Екодія»

МГО 350 org.

ГО «Єдина планета»

ГО «Зелена генерація»

ГО «ЕКОЮФА»

ВГО «Всеукраїнська екологічна ліга»

Олег Листопад, журналіст

Тамара Харчилава, юрист

Екологічна група «Печеніги»

ГО «Колегія екологічної освіти «Світ Освіт»

ГО «Екоклуб

ГО «Плато»

ГО «Еколтава»