Продовжуємо знайомити з результатами соціологічного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення на замовлення МБО «Екологія – Право – Людина»*.
Опитування проводилося з 21 по 27 жовтня 2022 року. А для порівняння відповідей використовуються дані опитування проведеного у серпні 2020 року Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з Центром Разумкова на замовлення ЕПЛ. Це – п’ята публікація.
Невелика частина опитаних здійснювали якісь проактивні дії у питаннях збереження довкілля. Більш менш масовою активністю можна назвати участь у толоках, прибиранні парків, лісів тощо. Цю активність здійснювали 21,5% опитаних. Трохи більше 4% опитаних брали участь у громадських слуханнях щодо будівництва нового об’єкта промисловості чи інфраструктури, щодо екологічних проблем вашого села (міста, району). Ще трохи більше 3% докладалися фінансово до вирішення певних екологічних проблем свого населеного пункту, регіону. В інших активностях екологічного характеру брали 2% респондентів і менше. Понад 65% респондентів не брали участі у жодних активностях задля збереження довкілля.
Водночас, у питаннях використання пластикових пакетів, то 39% респондентів вказали, що вони скоротили їх використання протягом 12 місяців, а 26%, що скоротили ще раніше. 22% не скоротили використання.
Респонденти також погодились з твердженнями стосовно зменшенням пластикових відходів. Так, 92,7% вважають, що важливим або дуже важливим є те, що місцеві органи влади повинні забезпечити більше (за кількістю) і краще (за якістю) обладнання для збирання пластикових відходів.
Понад 90% респондентів також вважають важливим навчити як зменшити їхні пластикові відходи. 89% вважають важливим, щоб промисловість та роздрібні торговці докладали зусиль для зменшення пластикового пакування.
Майже стільки ж вважають, що товари повинні бути вироблені таким чином, що полегшує переробку пластику. Трохи більш дискусійним є твердження про необхідність впровадження додаткової плати за одноразові пластикові вироби. Вважають важливим таку дію 67,5%, а не важливою – 22,5%.
Якщо говорити про персональні дії респондентів задля зменшення шкідливих викидів за останні два роки, то більше 30% заявили, що відмовилися від спалювання сміття та сухої рослинності на своєму подвір’ї чи дачі. Приблизно така ж кількість респондентів висаджували дерева. Ще майже 14% заявили про те, що часто користувалися громадським транспортом чи велосипедом або вибирали прогулянку замість того, щоб взяти машину. Трохи більше 11% замінили застаріле енергоємне обладнання (бойлер, піч, посудомийна машина тощо) на нове обладнанням з кращими показниками енергоефективності. Загалом, якщо порівнювати з опитуванням дворічної давності, то респонденти переважно здійснювали трохи менше активностей стосовно зменшення викидів у повітря.
* Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводилося в рамках проєкту “Посилення екологічної демократії в Україні” за підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF).
