12 червня 2025 року стало відомо про нову ініціативу Європейського парламенту щодо подальшого послаблення вимог до компаній у сфері корпоративної сталості та екологічної звітності. Йорґен Варбон, шведський депутат Європарламенту від групи Європейської народної партії та головний парламентський доповідач із цього питання, запропонував масштабне скорочення кількості компаній, на які поширюватимуться відповідні вимоги.
Йдеться про перегляд положень директив ЄС, що стосуються екологічної, соціальної та управлінської звітності, а також належної перевірки ланцюгів постачання. У лютому 2025 року Європейська комісія представила так званий “Simplification Omnibus”, який уже передбачав виключення з-під дії певних правил корпоративної сталості та екологічної звітності компаній із менш ніж 1 000 працівниками. Це означало б виведення з-під такого регулювання понад 80% з приблизно 50 000 європейських компаній, які підпадали під вимоги екозвітності.
Втім, запропоновані Варбоном зміни є ще радикальнішими: він наполягає на тому, щоби залишити обов’язкові вимоги лише для компаній з понад 3 000 працівниками та річним обігом щонайменше 450 мільйонів євро. За словами Варбона, такий підхід має зменшити фінансове навантаження на бізнес і посилити конкурентоздатність європейських компаній у глобальному масштабі, зокрема порівняно з США та Китаєм.
Проте такі ініціативи викликають серйозну стурбованість серед екологічних організацій, інвесторів та правозахисників. Вони попереджають, що звуження сфери застосування сталих корпоративних стандартів послабить екологічну та соціальну відповідальність бізнесу, зменшить прозорість у глобальних ланцюгах постачання та підірве довіру до ринку ЄС як простору дотримання прав людини і принципів сталого розвитку.
Деякі країни-члени ЄС, зокрема Франція та Німеччина, вже закликали до скасування частини законодавства про належну перевірку ланцюгів поставок (due diligence). Водночас деякі сили, представлені у Європарламенті, заявили про готовність боротися за збереження екологічних та соціальних зобов’язань бізнесу.
Такі кроки у Європейському Союзі ставлять під загрозу досягнення Цілей сталого розвитку, кліматичних зобов’язань та системного захисту прав людини. Особливо важливо, щоб Україна, як держава, що інтегрується до ЄС, залишалася відданою принципам прозорості, підзвітності та екологічної відповідальності бізнесу.
