Аналіз рішень Верховного Суду за 2024-2025 роки демонструє системний підхід суду до забезпечення захисту довкілля, дотримання екологічного законодавства та балансу інтересів громадян, держави і підприємств. Судова практика підтверджує пріоритет екологічних інтересів над комерційними інтересами, підкреслює важливість процедури оцінки впливу на довкілля. У фокусі ЕПЛ за цей час перебували рішення ВС у таких ключових напрямках: законність дій органів державного нагляду та контролю, проведення процедури оцінки впливу на довкілля, відповідальність за порушення природоохоронного законодавства, захист екологічних прав громадян, а також охорона лісів та земельних ресурсів.
Верховний Суд підтверджує законність дій органів державного нагляду та контролю, навіть якщо під час перевірок виявляються процедурні порушення, наприклад перевищення строків проведення перевірки. При цьому суд наголошував, що звернення громадян є належною підставою для ініціювання перевірок та видачі приписів, що підкреслює важливість участі громадськості у контролі за дотриманням екологічного законодавства.
Суди постійно наголошують на обов’язковості проведення процедури оцінки впливу на довкілля при планованій діяльності, яка також включає і реконструкцію підприємств. Відсутність висновку з ОВД може стати підставою для обмеження реалізації проєктів чи діяльності діючих підприємств, навіть якщо господарська діяльність таких підприємств розпочалася до набрання чинності відповідним законом.
Верховний Суд розглядав низку справ щодо порушень природоохоронного законодавства. Незаконна порубка лісів, незаконний вилов водних біоресурсів або наднормативні викиди забруднюючих речовин тягнуть за собою кримінальну та/або цивільну відповідальність. При цьому Верховний Суд звертав увагу на необхідність належного документального підтвердження обставин та правильного розрахунку завданої шкоди, що є ключовим при стягненні збитків.
Верховний Суд формулював висновки щодо необхідності дотримання балансу між екологічними правами громадян, правами підприємств і екологічними вимогами. Верховний Суд підтверджував право громадян на судовий захист екологічних прав, враховуючи міжнародні стандарти, зокрема ст. 9 Оргуської конвенції.
Щодо захисту екологічних прав, Верховний Суд підтвердив право фізичних осіб і представників громадськості звертатися до адміністративного суду для захисту своїх інтересів. Він також підтримав право прокурорів представляти інтереси держави у випадках, коли органи контролю не виконують свої обов’язки, у справах, пов’язаних із захистом довкілля.
У сфері захисту лісових ресурсів, Верховний Суд та апеляційні суди підтвердили обов’язок державних органів і місцевих громад охороняти ліси, навіть якщо конкретні винні в пошкодженні лісу особи не встановлені. Суд наголосив на відповідальності органів місцевого самоврядування за належний контроль та охорону природних ресурсів у межах своєї території.
Верховний Суд також закріпив принцип пропорційності у втручанні держави у господарську діяльність щодо зупинення дії дозволів на викиди забруднюючих речовин, визнавши таке втручання виправданим за умови законної мети, а саме: запобігання шкоді довкіллю. При розгляді питань екологічного контролю, суди підтвердили пріоритет охорони довкілля при будівництві об’єктів, що можуть завдати шкоди довкіллю, зокрема при спорудженні міні–гідроелектростанцій.
Отож, судова практика Верховного Суду за 2024-2025 роки демонструвала системний та послідовний підхід до захисту довкілля та сталого використання природних ресурсів. Основні орієнтири практики включають посилення контролю за законністю рішень органів державного нагляду та контролю, підтвердження права громадськості та прокурорів на судовий захист екологічних прав та інтересів, дотримання принципу пріоритету екологічних інтересів над комерційними інтересами, підтвердження відповідальності органів місцевого самоврядування та підприємств за шкоду довкіллю, а також застосування принципу пропорційності втручання держави у господарську діяльність для запобігання шкоді довкіллю.
Отож, загалом практика Верховного Суду сформувала чіткі орієнтири для державних органів, підприємств і громадськості щодо дотримання екологічного законодавства та забезпечення сталого розвитку.
