НПП Джарилгацький розташований на території Скадовського району Херсонської області. Площа парку складає 10 000 га. Парк є територією Смарагдової мережі України, частково водно-болотним угіддям міжнародного значення «Каркінітська та Джарилгацька затоки», місцем зростання рідкісних видів рослин, середовищем існування тварин, занесених до Червоної книги України, територією важливою для птахів. НПП повністю окупований з 2022 року, доступ на територію для проведення досліджень на місці неможливий, отримання даних можливе дистанційними методами. Основними типами впливу на екосистеми національного природного парку є такі.
1. Пожежі. Зокрема в серпні 2023 року відбулася пожежа яка знищила майже 16 кілометрів території острова Джарилгач. За даними НПП у 2023 році внаслідок облаштування полігону військовими рф на території парку та випробовування зброї відбулося 36 пожеж, якими знищено 2095,95 га, в тому числі 1588 га заповідної зони НПП.
2. Зведення фортифікаційних споруд. У 2023 році за допомогою космічних знімків високої роздільної здатності біло виявлено зведення “зубів дракона” на території парку та окопів.
3. Проїзд важкої техніки.
4. Перекриття Лазурненської прорви, яка знаходиться на Джарилгацькій Косі.
5. Облаштування полігону військовими рф та випробовування зброї.
За допомогою сервісу NASA FIRMS нами відстежувалося виникнення термоточок загорянь на території НПП щоденно з 1 січня по 10 липня 2024 року. Протягом цього періоду загорянь не спостерігалося.
Відстежується стан Лазурненської прорви. Станом на 1 липня 2024 року прорва продовжує відновлюватися природним чином в двох місцях. За даними Генштабу ЗСУ від 19.05.2023 року: “російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з окупованою материковою частиною Херсонської області в районі населеного пункту Лазурне, засипавши переправу до острова піском. Це зроблено з метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб. Зокрема, окупанти облаштували на острові військовий полігон”. Однак вже в листопаді 2023 року прорва відновила своє існування. Існування прорви важливе для водного режиму Джарилгацької затоки, що забезпечує частково промивний режим та більший обмін водою з Каркінітською затокою Чорного Моря.
Рис. 1 Лазурненська прорва станом на 1 липня 2024 року. Ширина першого прориву 53 м, другого 143 м. [Джерело даних знімок Planet]
Рис. 2 Лазурненська прорва станом на 10 квітня 2024 року. Ширина першого прориву 67 м , ширина другого прориву 265 м. [Джерело даних знімок Planet]
Рис 3. Знімок станом на 30 листопада 2023 року. Після хмарної погоди та відсутності знімків на цю територію стало можливим побачити утворення вже другої прорви. Ширина першої прорви складає 349 м, другої – 432 м. [Джерело даних знімок Planet]
Рис. 4 Знімок від 13 листопада. Утворення прорви. [Джерело даних знімок Planet]
Рис. Знімок станом на 10 листопада 2023 року. Прорви відсутні. Однак після цього за космічними знімками відмічається сильна хмарність, що може свідчити про проходження шторму із сильними вітрами та утворенням хвиль, які могли зруйнувати пересип і відновити прорви. [Джерело даних знімок Planet]
Рис. Знімок станом на 13 березня 2022 року до перекривання прорви. [Джерело даних знімок Planet]
За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
