Під час Асамблеї держав-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду, 7 та 8 грудня представники ЕПЛ відвідали два додаткові заходи.
Першим став захід “Відповідальність за злочин агресії: поточна реакція та майбутні події”, що відбувався за підтримки таких держав як Литва та Ліхтенштейн. Основні дискусії в ході заходу стосувалися аналізу актуальних механізмів відповідальності за злочин агресії та розгляду перспектив удосконалень та змін у цій сфері. Важливо, що серед учасників цього заходу були представники таких держав як Україна, Гватемала та Сполучені Штати Америки.
Ключовим питанням в ході даного заходу стало обговорення вторгнення Росії щодо України, вчинення злочинів агресії та напрацювання механізмів притягнення до відповідальності за вчинення агресії у світлі вторгнення РФ на територію України. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк представили позицію України з обговорюваного питання. Обидва українських представники висловились про необхідність змін у міжнародному законодавстві, які б дозволили ефективніше карати за злочин агресії. Мова йшла про головні елементи доказів і звітності про злочини агресії проти України, напрямки діяльності прокуратури та підтримання ними обвинувачення, нагальність приєднання України до Римського статуту МКС. Такоє, обговорювалися питання створення спеціального трибуналу для російського лідера Путіна, дефініцію злочину агресії та його масштаби, включаючи вбивства солдатів-комбатантів.
Значна увага приділялася питанням міжнародного трибуналу, ролі різного роду імунітетів в цій частині, політичного характеру злочину агресії. Обговорювалися не лише злочини проти України, але й проти Грузії. Зазначено, що більшість справ буде розглядатися національними судами, але частина все ж винесена на рівень міжнародного кримінального права.
В ході цього додаткового заходу велась дискусія про збір та верифікацію доказів, координацію зусиль з розслідувань, досягнення найвищих стандартів доказів і доказування, різницю між прямими та опосередкованими доказовими даними. Важливо, що механізми, які використовувались у справі по Сьера-Леоне, було запропоновано розглянути як приклад для роботи у сучасних умовах.
Ще одним додатковим заходом, який нам вдалось відвідати став «Просування до Конвенції про злочини проти людства». Цей додатковий захід відбувався за підтримки Естонії, Гамбії, Ісландії та Мексики.
В ході даного заходу обговорювалися недоліки в міжнародному праві щодо злочинів проти людяності та акцентувалася на необхідності їх усунення. Учасники погодились, що мають враховуватися погляди представників громадянського суспільства, яке активно мобілізується сфері захисту свідків та жертв злочинів проти людяності.
Однією з ключових тем було питання, чи можна кваліфікувати злочини проти довкілля як злочини проти людяності. В цій частині погляди представників різних країн та громадянського суспільства поки досить різні.
Також, було представлено та обговорено Проєкт статей про запобігання та покарання злочинів проти людяності, який може стати важливим кроком у заповненні юридичної прогалини та боротьбі з безкарністю в цій сфері. Ознайомитись із таким Проєктом можна за посиланням: https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/draft_articles/7_7_2019.pdf
Додаткові заходи є важливою платформою для обговорення та пошуку шляхів вирішення найактуальніших проблем функціонування правосуддя в рамках Міжнародного кримінального суду. Важливо, що такі заходи обʼєднують зусилля і думки представників держав та громадянського суспільства, це сприяє консолідації зусиль, обміну досвідом та прийняттю ефективних рішень.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
