Під видом євроінтеграції пропонується скасувати ОВД для аквакультури

3 березня 2026 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження норм права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства та сфері аквакультури № 15040-1. Пунктом 13 він пропонує практично непомітну, але дуже значну зміну до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. А саме, в абзаці сьомому пункту 2 частини третьої статті 3 цифри «10» пропонується замінити цифрами «1000». Такою зміною порогова величина продуктивності об’єкта інтенсивної аквакультури збільшується у 100 разів (!). Тобто, якщо чинна редакція вимагає проведення ОВД для інтенсивної аквакультури з продуктивністю 10 тонн на рік і більше, то законопроєкт пропонує підняти цю планку до 1000 тон, або 1 мільйона кілограм. При цьому жодного пояснення такого підвищення пояснювальна записка до законопроєкту не пропонує.

Погняньмо ж на наші європейські зобов’язання у цій сфері. Директива ЄС про ОВД відносить інтенсивну аквакультури до другого переліку видів діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля, чим уповноважує державну самостійно на національному рівні встановити порогові величини, які вимагають проведення ОВД для таких видів діяльності, виходячи із відповідних національних особливостей. Тобто, директива дійсно не встановлює конкретну цифру, але вимагає аби держави, встановлюючи такі порогові величини, керувалися критеріями, наведеними у додатку 3 до директиви про ОВД, які вимагають детальної оцінки параметрів проєкту, планованого місця його реалізації та прогнозованих впливів на довкілля.

Натомість, автори законопроєкту без жодних обґрунтувань та застосування відповідних критеріїв змінюють порогову величину таким чином, що фактично скасують застосування процедури ОВД для аквакультури. За офіційними даними Держрибагенства за 2025¹ рік загальне виробництво аквакультури в Україні становить неповних 11 тис тон на рік, при цьому ведеться воно понад 3 тисячами дрібних господарств, жодне із яких і близько не сягає пропонованого у законопроєкті порогу.

Виглядає ця законодавча ініціатива як ніщо інше, як лобіювання бізнесом своїх інтересів в скасуванні інституту ОВД для конкретного виду діяльності, в даному випадку – аквакультури. У зв’язку з цим, закликаємо народних депутатів відповідально поставитися до перегляду порогових величин для потреб процедури ОВД і керувати в цьому рішенні економічними показниками держави та масштабами впливу такої діяльності на довкілля.