6 червня 2023 року російські окупанти вдалися до акту екоциду, який полягав в підриві Каховської ГЕС. Цей акт загрожує безпрецедентними екологічними наслідками для півдня України і цілого Чорноморського регіону. І хоча екоцид досі не є загально визнаним на міжнародному рівні злочином, довкілля та греблі гідроелектростанцій (як об’єкти підвищеної техногенної небезпеки) є об’єктами спеціального захисту з боку міжнародного гуманітарного права, а чиста питна вода – з боку міжнародного екологічного права.
Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на довкілля 1977 року є одним з основних документів ООН, що забороняє його учасникам військове або будь-яке інше вороже використання засобів впливу на довкілля шляхом навмисного керування природними процесами для зміни динаміки, складу і структури Землі, включно з її біотою, літосферою, гідросферою, атмосферою або космічним простором. Вона забороняє вороже використання довкілля як засобу ведення війни. Особливо цинічним виглядає той факт, що головним ініціатором цієї конвенції був СРСР, а його правонаступниця фактично виявилася її першою і єдиною порушницею.
Конвенція забороняє дії, відомі під назвою «геофізична війна» (термін, яким позначають навмисне управління природними процесами, що може викликати урагани, цунамі, землетруси чи опади у вигляді дощу або снігу та ін.). Згідно з Конвенцією, кожна держава- учасниця зобов’язується не вдаватися до воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на довкілля, що мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки. Під «широкими наслідками» розуміють такі, що охоплюють територію у кількасот квадратних кілометрів; під «довгостроковими» — період у кілька місяців (близько трьох); «серйозні наслідки» — значне порушення норм, перебігу життя людини, істотна шкода, завдана природним та економічним ресурсам тощо.
Додатковий протокол 1 1977 р. до Женевських конвенцій 1949 року
Стаття 55 Протоколу захищає довкілля під час війн і збройних конфліктів. Вона вимагає, аби при веденні воєнних дій Сторони виявляли турботу про захист довкілля від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди довкіллю й тим самим завдадуть шкоди здоров’ю або життю населення.
У стаття 56 Протокол надає спеціальний захист установкам і спорудам, що утримують небезпечні сили. Так згідно Протоколу забороняється робити об’єктами нападу установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення.
Римський статут міжнародного кримінального суду, 1998 року – головний документ роботи Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Відповідно до ст. 5 Статуту, юрисдикція Суду обмежується найсерйознішими злочинами, що викликають занепокоєння всієї міжнародної Спільноти. Відповідно до Статуту, Суд має юрисдикцію щодо таких злочинів: a) злочин геноциду; b) злочини проти людяності; c) воєнні злочини; d) злочин агресії.
Відповідно до ст. 8 Статуту, МКС має юрисдикцію щодо воєнний злочинів. До них належать більшість серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, згаданих у Женевських конвенціях 1949 року та Додаткових протоколах до них 1977 року, незалежно від того, вчинені вони під час міжнародних чи неміжнародних збройних конфліктів.
Воєнний злочин проти довкілля передбачений у ст. 8(2)(b)(iv) Статуту, де йдеться про умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам або масштабної, довгострокової та серйозної шкоди довкіллю, яка буде явно несумісною з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.
Підрив ГЕС також потягнув за собою призупинення постачання води у багатьох селах і містах України, які споживали її з Каховського каналу. Тисячі людей по обидва боки лінії розмежування залишаться на довгий час без життєвонеобхідної базової речі – питної води. В цьому контексті варто згадати про Протокол про воду і здоров’я до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер, 1992.
Основною метою Протоколу є захист здоров’я та добробут людей шляхом кращого управління водними ресурсами, включаючи захист водних екосистем, а також шляхом запобігання, контролю та зменшенню захворювань, пов’язаних з водою. Протокол був ухвалений спеціально для забезпечення достатнього постачання безпечної питної води та відповідних санітарних умов для кожного, а також ефективного захисту води, яка використовується як джерело питної води. Очевидно, що підрив Каховської ГЕС є просто звірячим порушенням зобов’язань за цією конвенцією, стороною якої є рф.
Путін вже має одне обвинувачення від Міжнародного кримінального суду в Гаазі за фактами депортації українських дітей. Підрив Каховської ГЕС цілком може стати наступним. Воєнний злочин проти довкілля такого масштабу не повинен залишитися без належної кваліфікації, розслідування і притягнення винних до відповідальності.
Ця публікація підготовлена МБО “Екологія-Право-Людина” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
