Останні зміни в системі центральних органів виконавчої влади, внаслідок яких Міністерство аграрної політики та продовольства України знову стало окремим органом, стали важливим кроком у відновленні належної інституційної спроможності держави. Водночас питання відновлення окремого Міністерства захисту довкілля України залишається невирішеним.
Сьогодні функції формування та реалізації державної екологічної політики продовжують здійснюватися у складі Міністерства економіки та довкілля України. На переконання МБО «Екологія-Право-Людина», така модель не відповідає сучасним викликам, які постали перед Україною в умовах війни та європейської інтеграції.
Україна переживає найбільшу екологічну кризу за всю історію своєї незалежності. Забруднення територій вибухонебезпечними предметами, масштабне знищення лісів, руйнування природних екосистем, деградація територій природно-заповідного фонду, забруднення водних ресурсів і втрата біорізноманіття потребують щоденної системної роботи сильного профільного центрального органу виконавчої влади.
Не менш масштабними є й євроінтеграційні виклики. Україна перебуває на етапі переговорів про вступ до Європейського Союзу та має забезпечити транспозицію і впровадження понад 200 директив і регламентів у сфері довкілля. Це один із найбільших і найскладніших переговорних напрямів, який потребує значного кадрового потенціалу, інституційної спроможності та чіткої державної політики.
Саме тому об’єднання природоохоронного напряму з економічним не лише не вирішує існуючих проблем, а й створює нові. Уже сьогодні експерти відзначають кадровий дефіцит, надмірне навантаження на фахівців, ускладнення координації роботи та ризики невиконання державою своїх міжнародних зобов’язань. Особливо гостро ці проблеми проявляються у сферах природно-заповідного фонду, охорони біорізноманіття, здійснення державного екологічного контролю та моніторингу, а також оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки.
Крім того, саме на державу покладено надзвичайно складне завдання документування шкоди довкіллю, завданої війною Російської Федерації проти України, формування доказової бази для міжнародних компенсаційних механізмів та забезпечення зеленого відновлення України. Виконання цих функцій істотно ускладнене без окремої сильної природоохоронної інституції.
ЕПЛ спільно з представниками наукової спільноти, природоохоронних установ, громадських організацій та експертного середовища вже неодноразово закликала державу відновити окреме довкіллєве міністерство. Відповідні публічні заяви підтримала значна кількість підписантів. Проте, попри консолідовану позицію експертної спільноти, питання так і не було вирішене.
У відповідь на звернення ЕПЛ стосовно відновлення профільного довкіллєвого міністертсва Офіс Президента України підтвердив, що відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» саме Уряд забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування, а також утворює, реорганізовує і ліквідовує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Також в Офісі Президента поінформували, що звернення стосовно відновлення довкіллєвого міністерства було направлено до Кабінету Міністрів України для розгляду в межах компетенції та інформування про результати.
Після рішення про відновлення окремого Міністерства аграрної політики та продовольства України Кабінет Міністрів має всі підстави завершити інституційне реформування та відновити окреме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
ЕПЛ наголошує, що захист довкілля не може залишатися другорядним напрямом державної політики або розглядатися крізь призму економічних пріоритетів. Екологічна безпека є складовою національної безпеки України, а сильне профільне міністерство – необхідною умовою виконання євроінтеграційних зобов’язань, документування екологічних злочинів, відновлення країни після війни та забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
