Південний Буг знову хочуть покалічити: енергетики планують підняти рівень Олександрівського водосховища

8 квітня 2021 року на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було опубліковано Звіт (http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-564 ) з оцінки впливу на довкілля “Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів №№ 3–6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м” з теперішніх 16,0 м.

Розробники вважають цей проєкт одним з рушіїв у стрімкому розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), декарбонізації енергетики та запобігання змінам клімату. Й що підвищення рівня водосховища начебто не матиме критичного впливу на рідкісні та ендемічні види рослин і тварин.

У той час, як розвинуті країни почали впроваджувати проєкти з демонтажу гребель (у 2018 році в США було ліквідовано 82 греблі та відновлено більш 1230 миль природних водотоків) та відновлення вільної течії річок, в нашій країні річки заганяють у пекло.

Екосистеми наших річок деградують від механічного забруднення, теплового та хімічного (пестицидами та добривами, неочищеними скидами стічних вод підприємств та комунальних служб та ін.), радіоактивного, біотичного забруднень; штучного регулювання стоку, зведення гребель, зокрема малих ГЕС, спрямлення русел та днопоглиблення, осушувальної та зрошувальної меліорації, розорювання та забудови берегів, вирубки лісів тощо.

Все це призводить до погіршення якості і зменшення кількості прісної води, обміління та пересихання річок, струмків, озер, зникнення водної флори і фауни, порушення водного балансу. За останні 30 років в Україні зникло більше 10 000 малих річок¹, ймовірне посилення та поширення посух, збільшення площ земель, схильних до опустелювання.

Які загрози для довкілля несе піднятті рівня Олександрівсього водосховища на р. Південний Буг до НПР 20,7 м.? Це:

• загроза існуванню рідкісних видів флори та біотопів долини Південного Бугу, занесених до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Резолюцій Бернської конвенції;
• вплив на екосистеми природоохоронних територій РЛП “Гранітно-степове Побужжя” (одне з “Семи природних чудес України”), національний природний парк “Бузький Гард”, територію Смарагдової мережі (територія UA0000040);
• вплив на цінні історико-культурні об’єкти (пам’ятка культури національного значення “Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького”);
• зміна рівнів ґрунтових вод;
• вплив на кліматичні умови території (у зв’язку з посиленням випаровування – 5 млн м.3 випаровування в рік);
• уповільнення течії та водообміну, зниження рівня вод в руслі нижче за течією від греблі;
• інтенсивне “цвітінням” води – надмірний розвитком ціанобактерій (“синьо-зелених водоростей”) та зелених водоростей (нитчастих та інших). Останнє обумовлено евтрофікацією та зменшенням вмісту розчиненого кисню внаслідок уповільнення течії та потрапляння у річку надмірно мінералізованої води із Ташлицького водосховища – верхньої водойми Ташлицької ГАЕС² та ставка-охолоджувача ЮУ АЕС;
• трансформація прибережних ділянок кристалічних відслонень внаслідок зміни гідрологічного режиму та заростання інвазійними видами;
• під безпосереднє затоплення потрапляють природні, напівприродні та синантропні ландшафти загальною площею 254 га в долині річки Південний Буг. Частина біотопів буде знищена або значною мірою трансформована внаслідок зміни гідрологічного режиму прилеглих до водосховища ділянок та робіт зі штучного укріплення берегів водосховища, як це вже відбулося внаслідок попереднього етапу затоплення³;
• відбудеться зміна ландшафтної структури, яка призведе до втрати первинного історичного вигляду, втрата туристичної привабливості.
• негативний вплив на іхтіофауну, зокрема через втрату середовищ існування та нерестовищ реофільних риб. Вражає те, що тільки тепер, за даними звіту з ОВД, планується влаштування рибозахисних пристроїв на водозабірних спорудах ТГЕАС, тобто з часу запуску ТГАЕС – з 2006 року таких пристроїв не було і риба попадала у водозабірні споруди ГАЕС?

Отож, НІЧОГО екологічного.

Про що мовчать атомники та розробники звіту з ОВД:

• у звіті з ОВД не згадується те, що затопленню Олександрівським водосховищем підлягають території, що відносяться до заповідної зони НПП “Бузький Гард”;
• у звіті не згадується, що при підвищенні рівня Олександрівського водосховища до НПР 20,70 м. атомники додатково будуть використовувати 54 га земель, проте права на використання земель у порядку, встановленому Земельних кодексом, не оформлено;
• у звіті з ОВД не вказано, що атомники незаконно використовують з 2006 року землі ПЗФ – РЛП “Гранітно-Степове Побужжя”, які вони затопили у 2006 році (27,72 га) , адже на сьогодні є наявні чинні рішення судів про скасування рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 р. про виключення зазначених ділянок в установленому порядку із складу РЛП “Гранітно-Степове Побужжя” та про скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 р. N 841 “Про надання земельних ділянок у постійне користування”, якою атомникам неправомірно уряд надав в постійне користування ці землі під затоплення;
• у звіті замовчується, яка саме площа земель НПП буде затоплена, а це 21,12 га земель НПП “Бузький Гард”, що буде складати порушення їхнього цільового призначення та режиму НПП, адже рішення про виключення цих 21,12 га земель зі складу НПП Президентом не приймалося.

• у звіті ОВД, розділі 3.3.5 Дотримання вимог Водного кодексу атомники і його розробники всіляко маніпулюють даними для обґрунтування непорушення вимог ст.82 Водного кодексу, навіть посилаються на лист Держводгоспу України 1997 року (20-ти річної давності), який на сьогодні не може бути доказом цього, адже такого органу на сьогодні не існує (припинено таку юридичну особу у 2000 році), крім того з 1997 році дані щодо об’єму стоку річки, обсягів водойм, істотно змінилися і в ОВД слід було надати більш свіжі дані діючих на сьогодні органів, що займаються моніторингом водних ресурсів.

• в розділі 5.1. Прогноз впливу на земельні ресурси зовсім не згадується необхідність оформлення права постійного користування чи іншого права користування землями, які будуть затоплюватися і використовуватися для потреб енергетики – 54 га площа додаткового затоплення. При тому далі зазначено, що відведення земель під затоплення та оформлення меж ділянок вже виконано Миколаївським інститутом землеустрою, кошти на це передбачено, проте хто приймав рішення про розроблення проєкту землеустрою та відведення земель для НАЕК “Енергоатом”? Крім того, таке відведення буде однозначно супроводжуватися зміною цільового призначення цих земель (із земель водного фонду чи земель природоохоронного призначення), що повинен зробити відповідний орган державної влади.

Вже десятиліттями, головним аргументом атомників для добудови ТГАЕС і створення Олександрівського водосховища є можливість в маловодні роки забезпечити санітарно-екологічний попуск у нижній течії р. Пд.Буг. Проте, згідно з даними Державного агентства водних ресурсів попуски з Олександрівського водосховища становили у 2015 та 2019 роках – по 12 млн.м³ (а щороку брали на ці цілі – 13,8 млн. м³ води), а згідно зі звітом ОВД, хочуть атомники додатково із річки забрати 46 млн.м³. (Сторінка 4 звіту з ОВД). Проте, чи будуть її віддавати назад і чи буде це щороку відбуватися – невідомо.

Цікаво, що щороку атомники скидають у р. Пд.Буг від 41 до 26 млн. м³ продувочних вод з Ташлицької водойми-охолоджувача ЮУ АЕС, і продувка запланована двома способами: у верхню водойму ГАЕС, а також через трубопровід продувки в балку Ташлик та Олександрівське водосховище. На жаль, даних щодо аналізу продувочної води та води у річці Пд. Буг після скиду продувочних вод авторами звіту не надано, та не обґрунтовано безпечності та допустимості скиду продувочних вод в такому обсязі.

Тому ми вважаємо цей проєкт природоруйнівним та антиекологічним та таким, реалізація якого порушує земельне, водне та природоохоронне законодавство. Підняття рівня Олександрівського водосховища до НПР 20,7 м. є неприйнятним, та Міндовкілля повинно прийняти рішення про недопустимість планованої діяльності НАЕК “Енергоатом”.

Колектив ЕПЛ

#ЗбережемоБузькийГард