Метою записки є аналіз існуючого стану управління водними ресурсами та планування реалізації проектів, що мають вплив на довкілля, що свідчить про невикористання екологічних оцінок у повній мірі, що ускладнює процес прийняття рішень та породжує конфліктні ситуації. Будь яка діяльність, яка планується в Україні повинна гарантувати екологічну безпеку. З метою гарантування дотримання екологічно сталих умов під час прийняття рішень, зокрема, і у сфері охорони водних ресурсів, існують екологічні оцінки – стратегічна екологічна оцінка та оцінка впливу на довкілля. Завдання стратегічної екологічної оцінки (СЕО), в першу чергу узгодити документ державного планування розвитку певної галузі із вже існуючими документами у сфері охорони довкілля та розробити умови майбутнього розвитку із дотриманням екологічної безпеки, зокрема, узгодити питання охорони річок як природних утворень із використанням їх як водних шляхів. СЕО повинна надати певні умови для проведення оцінки впливу на довкілля конкретної планованої діяльності, передбаченої та визначеної виконанням документа державного планування. ОВД спрямована на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Аналіз дій України щодо підготовки та впровадження проекту Е-40 свідчить про повне ігнорування інструментів екологічних оцінок, що призвело до необґрунтованих, непрофесійних та екологічно шкідливих рішень, що будуть мати наслідком виснаження природних ресурсів, знищення унікальних екосистем та можливих додаткових витрат та неефективних видатків із державного бюджету.

1. Виклики у галузі

Прикладами ігнорування обов’язків щодо проведення СЕО у водній сфері є не здійснення стратегічної екологічної оцінки Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року ¹, Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року², Переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, розпоряджень КМУ про запобігання виникненню аварійної ситуації Криворізького району Дніпропетровської області та щорічну промивку річки Інгулець Дніпровськими водами.

Складність реалізації «проекту Е40» полягає у необхідності поєднання інтересів трьох країн – Польщі, Білорусі та України, які повинні прийняти спільні рішення на національному рівні про здійснення конкретних дій, що дозволять проекту реалізуватися. Такі рішення повинні пройти екологічні оцінки на національному та міжнародному рівні, а також широке громадське обговорення. Стратегічна екологічна оцінка такого проєкту, зокрема, повинна узгодити проєкт із відновлення Е-40 із вимогами Водної рамкової директиви (із планами управління басейнами рік), Пташиної та Оселищної директив (запуск функціонування смарагдової мережі), Стратегією управління відходами та іншими стратегічними документами, а також, закласти умови для майбутніх ОВД. Оцінка впливу на довкілля повинна оцінити потенційні впливи від спорудження портів, здійснення робіт із днопоглиблення, будівництва гідротехнічних споруд тощо на територію не тільки України, але і сусідніх держав.

2. Успіхи у галузі

Для боротьби зі змінами клімату потрібно обирати екологічно дружні технології, зокрема транспорт. Одним з таких видів є водний транспорт. Україна має розгалужену мережу водних шляхів, а з 1996 року, підписавши Європейську угоду про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ)³, погодилась, що в межах її території є один із перелічених Угодою внутрішній водний шлях міжнародного значення – Е-40. Підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС – Україна погодилась впроваджувати Водну рамкову директиву, яка передбачає оцінку стану всіх водних об’єктів, зокрема, річок на п’ять категорій та рекомендує території, які не зазнали антропогенного навантаження, зберігати для довкілля та не залучати до господарської діяльності. В той же час Україна погодилась на виконання ряду Директив щодо покращення транспортного сполучення.⁴ Україна оголосила амбітні цілі приєднатися до Зеленого курсу ЄС, яким передбачено збільшення та краще управління пропускною спроможністю залізниць та внутрішніх водних шляхів на 2021 рік.⁵ Збільшення кількості водного транспорту⁶ широко підтримується представниками цієї галузі⁷, а ЄЕК ООН з питань внутрішнього транспорту напрацювала велику кількість рекомендацій щодо розвитку внутрішніх водних шляхів (ВВШ).

В Україні діє повний спектр екологічних оцінок. Протокол про стратегічну екологічну оцінку набув чинності для України 1 березня 2016 року, а Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» запрацював з 12 жовтня 2018 року. З 13 грудня 2017 року запрацював Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». 3 грудня 2020 року Президент України підписав Закон України «Про внутрішній водний транспорт», який набере чинності 1 січня 2022 року.

3. Шлях реформи галузі водного транспорту

Станом на сьогодні, уряд, вніс зміни у Постанову КМУ про перелік внутрішніх водних шляхів,⁸ якою закріплює навігаційні габарити майбутнього Е40 без здійснення стратегічної екологічної оцінки такого документа (чи змін до нього), виділяє кошти на фінансування робіт із поточного дночерпання без надання необхідних дозволів на такі роботи та проходження ОВД такої діяльності, не враховується вплив майбутнього Е40 у Плані управління басейном річок Прип’ять та Дніпро. Усе це свідчить про грубе ігнорування норм національного законодавства та відсутність уміння стратегічно планувати та узгоджувати між собою різні напрямки економічного розвитку країни.

Як попередити негативний вплив на довкілля та покращити якість прийняття управлінських рішень в сфері управління водними ресурсами, зокрема, використання їх як транспортних коридорів? Першочергові кроки повинні включати:

• Окреслення офіційним урядовим рішення переліку дій, необхідних для відновлення водного внутрішнього шляху Е-40 відповідно до міжнародних зобов’язань;

• Провести тендер на закупівлю послуг із виготовлення ТЕО із відновлення ВВШ Е-40 на Українській частині;

• Здійснення стратегічної екологічної оцінки цього проєкту з метою узгодження його із планом управління басейнами рік Прип’ять та Дніпро та визначити майбутні ОВД на національному та міжнародному рівнях;

• Залучення кваліфікованих наукових установ для проведення оцінок радіаційного впливу побубови та експлуатації Е40 на стан водних ресурсів України, моніторингу такого впливу під час експлуатації;

• У разі прийняття рішення після СЕО про допустимість ВВШ – здійснити ОВД відповідних проєктів – із будівництва портів, дночерпання, чи днопоглиблення тощо;

• Оновити водний транспорт на енергоефективний – замінити дизельні двигуни на біогазові чи електричні;

• Залучати ВВШ для пасажирського перевезення та розвитку туризму та рекреації.

4. Наслідки бездіяльності уряду

Проєктування шляху Е-40 без проведення екологічних оцінок ставить під загрозу виконання Україною розпочатих реформ, а також створює ризик знищення особливо цінних територій України.

Плани управління басейнами рік розробляються з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, в установлені строки. Стратегічною екологічною ціллю для всіх районів річкових басейнів є досягнення/підтримання “доброго” екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також “доброго” екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод. Такі плани повинні включати та оцінювати питання спорудження та експлуатації суднового ходу Е40, інакше досягнення екологічних цілей таких планів буде неможливим.

Басейн річки Прип’ять – це територія Смарагдової мережі, тому спорудження шляху Е40 через цю територію може мати впливи на охоронювані Бернською конвенцією території, адже може завдати серйозної шкоди цій цінній природоохоронній території, видам та оселищам.

Річка Прип’ять протікає через заповідну зону Чорнобильського біосферного заповідника, що унеможливлює реалізацію проекту Е-40 в правовому полі.

5. Вплив запропонованих дій на інтереси України

У Білій книзі про прогрес, здобутки та майбутнє сталого внутрішнього водного транспорту у Європі, 2020 року (https://unece.org/DAM/trans/main/sc3/publications/IWW_WhitePaper_ECE_TRANS_279.pdf ) на с. 20 зазначається, що станом на 2020 рік існує лише техніко-економічне обґрунтування, підготовлене у 2014 та 2015 рр., яке визначило оптимальне технічне рішення та надало загальні рекомендації для розбудови Е40. Проте, згідно розробленого плану заходів (дорожньої карти) до 2025 року, основним завданням станом на сьогодні є вивчення можливих впливів на навколишнє середовище за допомогою відповідних екологічних оцінок.

Відповідно до розробленого плану дій https://unece.org/fileadmin/DAM/trans/doc/2016/sc3wp3/ECE-TRANS-SC3-WP3-2016-13e.pdf) Польща, Білорусь та Україна повинні були укласти угоди, де б задекларували спільну реалізацію відновлення шляху Е-40, а також – забезпечили б проведення оцінок впливу на довкілля цього проєкту та також широке залучення громадськості для узгодження всіх дій щодо реалізації Е-40 на національному та міжнародному рівнях.

Вчинення дій Україною щодо підготовки та впровадження проєкту Е-40 із дотримання вимог екологічних оцінок буде свідчити про повне врахування інструментів екологічних оцінок, що дозволить попередити виснаження природних ресурсів, не допустити знищення унікальних екосистем та попередить витрати із державного бюджету на ліквідацію негативних явищ.