У справі № 810/1044/18 Верховний Суд розглядав законність внесення змін до Генерального плану села Крюківщина та законність дій Крюківщинської сільської ради щодо проведення громадських слухань при затвердженні змін до генерального плану села. Позивачі наполягали, що громадськість була неналежно поінформована, пропозиції мешканців не були розглянуті, а сама процедура ухвалення рішення не відповідала вимогам законодавства. Попри те, що суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, Верховний Суд дійшов протилежного висновку та встановив наявність істотних порушень, які вплинули на законність рішення сільради.
Деталі:
У справі № 810/1044/18 Верховний Суд 27 листопада 2025 року розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги ОСОБА_1 та першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132177320).
Позов у справі було подано ще у 2018 році чотирма фізичними особами до Крюківщинської сільської ради. Позивачі вимагали визнати протиправним і скасувати рішення сільради від 07 вересня 2017 року № 9 про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану села Крюківщина та зобов’язати орган місцевого самоврядування утриматися від дій щодо облаштування і відкриття кладовища на масиві «Оришки». У 2022 році первісного відповідача було замінено на його правонаступника – Вишневу міську раду Бучанського району.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, після чого позивач і прокуратура подали касаційні скарги. Верховний Суд відкрив касаційні провадження за цими скаргами та 26 листопада 2025 року призначив справу до письмового розгляду.
Позовні вимоги позивачі мотивували тим, що під час прийняття рішення № 9 було порушено порядок проведення громадських слухань: громадськість нібито було неналежно поінформовано, а пропозиції мешканців не враховано. Позивачі також наголошували на відсутності державної екологічної експертизи, а зміни до генерального плану, на їхню думку, призвели до ризиків підтоплення житла, надмірної забудови, нестачі соціальної інфраструктури та небезпечного сусідства житлової забудови з кладовищем.
За інформацією відповідача, пропозиції громадськості, зокрема колективна пропозиція з масиву «Оришки», були передані розробнику документації, який їх розглянув та надав відповіді. Відповідач також наголошував, що питання кладовища не є новим, адже земельна ділянка під нього була визначена ще у 2001 році та відображена в генеральному плані 2013 року, а зміни 2017 року цієї ділянки не стосувалися.
Суди встановили, що генеральний план селища був затверджений у 2013 році, а в 2017 році районна державна адміністрація дала дозвіл на дострокове внесення змін. Після цього було підготовлено аналітичні матеріали, оголошено громадські слухання, розроблено проєкт, зібрано та розглянуто пропозиції громадськості та передано документацію на погодження архітектурно-містобудівній раді. Пропозиція мешканців масиву «Оришки» під № М-567 була розглянута, але не врахована, про що зазначено у відповідних документах.
У вересні 2017 року рішенням № 9 сільська рада затвердила проєкт внесення змін до генерального плану. Рішення містило посилання на результати громадських слухань та рекомендації архітектурно-містобудівної ради.
Під час розгляду справи у 2020–2021 роках суди дійшли висновку, що відповідач дотримався процедури громадських слухань, а прав позивачів прийняте рішення не порушує. Втім, Верховний Суд постановою від 30 серпня 2022 року скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд, вказавши на те, що нижчі суди не дали належної оцінки процедурі ухвалення нормативного акта та помилково відмовили у позові, не дослідивши питання порушення прав позивачів.
Під час нового розгляду суди повторно дійшли висновку про правомірність дій відповідача. Вони зазначили, що інформування громадськості здійснювалося відповідно до законодавства, пропозиції було розглянуто, а не створення погоджувальної комісії не є порушенням, оскільки її створення право, а не обов’язок органу місцевого самоврядування. Суд також вказав, що відсутність індивідуального повідомлення про результати розгляду пропозицій не впливало на законність рішення.
Щодо вимоги зобов’язати відповідача утриматися від дій щодо створення кладовища, суди наголосили, що такі вимоги стосуються майбутнього та не підлягають задоволенню у межах адміністративного судочинства, оскільки не спрямовані на відновлення порушеного права на момент розгляду справи.
Касаційні скарги у цій справі базуються на тому, що, на думку ОСОБА_1 та прокуратури, Крюківщинська сільська рада порушила порядок проведення громадських слухань під час внесення змін до генерального плану села. Скаржник вважала, що сільська рада не забезпечила належного інформування мешканців про підготовку та зміст містобудівної документації, оскільки повідомлення про слухання було опубліковано лише в місцевій малотиражній газеті, яка фактично не могла забезпечити охоплення всієї громади. До того ж у самому оголошенні не було вказано техніко-економічних показників, графічних матеріалів, інформації про можливий вплив на довкілля, а також містилися неточні дані щодо місця проведення слухань. Через ці недоліки участь громадськості була мінімальною, а протокол слухань не містив ні даних про кількість учасників, ні їхніх особових даних.
Окремо скаржник наголошував на тому, що пропозиція мешканців масиву «Оришки» про недопустимість скорочення санітарно-захисної зони від кладовища не була розглянута органом місцевого самоврядування належним чином. Сільська рада не надала відповіді заявникам, а розгляд пропозицій фактично був переданий проєктній організації, яка не мала повноважень приймати рішення з цього приводу. Погоджувальна комісія при виникненні спірних питань створена не була, що, на переконання скаржника була прямим порушенням вимог законодавства. Результати розгляду пропозицій громадськості не були оприлюднені, як цього вимагав закон у двотижневий строк і у спосіб, що забезпечує доступ мешканців до цієї інформації.
Прокурор підтримав ці аргументи та підкреслив, що суди попередніх інстанцій не врахували обов’язковість дотримання процедури проведення громадських слухань, яка є істотною та впливає на законність містобудівної документації. На переконання прокуратури, саме факт порушення процедури є достатнім для того, щоб скасувати рішення про затвердження змін до генерального плану.
Верховний Суд зазначив, що перевіряв справу лише у межах доводів касаційних скарг, однак зобов’язаний надати оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права. Суд детально проаналізував норми законодавства, що регулюють порядок інформування громадськості, проведення громадських слухань, розгляд пропозицій та вимоги до оприлюднення рішень.
У результаті Верховний Суд встановив, що пропозиція мешканців масиву «Оришки» була належно оформленою, містила правові аргументи та підлягала обов’язковому розгляду сільською радою. Однак орган місцевого самоврядування цього не зробив, не повідомив заявників про результати розгляду, не оприлюднив ці результати і не створив погоджувальну комісію, хоча спірне питання існувало і потребувало врегулювання. Передача пропозицій на розгляд проєктній організації не звільняла сільську раду від обов’язку ухвалювати рішення самостійно і відповідати заявникам.
Верховний Суд дійшов висновку, що всі ці процедурні порушення є істотними та впливають на законність рішення про затвердження змін до генерального плану. Через це суд визнав рішення Крюківщинської сільської ради від 7 вересня 2017 року протиправним і нечинним. Щодо вимоги зобов’язати орган місцевого самоврядування утримуватися від певних дій у майбутньому, Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах станом на час розгляду справи. Тож неможливо зобов`язати відповідача в майбутньому утриматись від вчинення певних дій (облаштування та відкриття кладовища), оскільки наразі відсутні факти порушення прав позивачів у майбутньому (жодних робіт з облаштування кладовища відповідач не проводив).
Отож, Верховний Суд підтвердив, що під час прийняття рішення № 9 від 7 вересня 2017 року Крюківщинська сільська рада допустила значні порушення процедури громадських слухань, які є обов’язковою складовою процесу внесення змін до містобудівної документації. Зокрема, мешканців не було належно поінформовано, їхні пропозиції не були розглянуті в установленому законом порядку, відповіді заявникам не надано, а погоджувальну комісію при виникненні спірних питань не створено. Ці недоліки вплинули на законність рішення, тому Верховний Суд визнав його протиправним і нечинним. Водночас, вимога зобов’язати орган місцевого самоврядування утриматися від дій у майбутньому була відхилена як така, що не має правових підстав.
