Як відомо, резолюцією від 14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, в тому числі шляхом виплати репарацій. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано як перший крок створити міжнародний реєстр збитків (далі – Реєстр).
02 квітня 2024 року Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від фізичних осіб, чиє житло було пошкоджено або знищено по категорії A 3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Щодо інших категорій, а їх є всього 40, включаючи шкоду навколишньому середовищу та природним ресурсам (Категорія В3.1, В3.2), Реєстр буде відкриватися поступово. Для кожної категорії заяв розробляється окрема форма заяви, призначена для подання її до Реєстру. Вона містить опис інформації та доказів, які заявники повинні надати, а також додаткову інформацію та докази, які можуть бути надані разом із заявою.
Відповідно до статті 10 Правил про Заяви до Реєстру збитків для України, форма заяви для кожної категорії буде доступна в електронному вигляді в Дії. На даний час така є лише щодо категорії A 3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Разом з тим Конференцією Учасників Реєстру збитків затверджено Правила подання, обробки та внесення Заяв (Правила про заяви), які є загальними для всіх їх категорій. У Правилах про заяви говориться про строки їх подання, категорії, пріоритетність, форму, суб’єктів подання, спосіб подання, докази, взаємодію з заявниками, критерії прийнятності, конфіденційність, порядок розгляду тощо.
Правил про заяви містять, зокрема, такі ключові норми:
Заяви подаються з використанням Форм заяв, затверджених для кожної категорії.
Заяви можуть бути подані українською або англійською мовами.
Заяви до Реєстру можуть подавати фізичні та юридичні особи, а також держава Україна.
Плата за подання, обробку або внесення заяв не стягується.
Заявники несуть відповідальність за надання інформації та Доказів, що підтверджують правомірність вимог заявників.
Реєстр взаємодіє із Заявниками щодо статусу їхніх Заяв виключно через Дію.
Після подання Заяви Секретаріат перевіряє всі файли, що додаються до неї, на доступність, читабельність та безпеку.
Заява є прийнятною для внесення до Реєстру, якщо вона відповідає наступним критеріям:
(a) Заява подається належним Заявником або від його імені відповідно до Статті 11;
(b) Заява стосується збитків, втрат чи шкоди, що сталися 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
(c) Заява стосується збитків, втрат чи шкоди, що сталися на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води; та
(d) Заява стосується відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Заява не вноситься до Реєстру, якщо вона є явно необґрунтованою.
Секретаріат перевірятиме отримані Заяви на відповідність Критеріям прийнятності та здійснюватиме підготовку рекомендацій Раді щодо внесення Заяв до Реєстру.
Рада має найвищі повноваження у визначенні прийнятності Заяв для внесення їх до Реєстру.
За результатами розгляду заяви Рада може прийняти рішення:
(a) внести заяву до Реєстру;
(b) не вносити заяву до Реєстру;
(c) повернути заяву для подальшої обробки Секретаріатом.
Відповідно до Правил Реєстру про захист персональних даних та конфіденційність, вся інформація та докази, надані разом із заявами, отримані Реєстром, розглядаються як конфіденційні.
Засідання Ради є закритими, якщо Рада не прийме іншого рішення відповідно до своїх Правил та процедур роботи.
Розгляд заяв по суті та присудження будь-якої компенсації буде здійснюватися майбутнім компенсаційним механізмом (в розумінні Статуту Реєстру), який ще належить створити.
Як бачимо, наведені вище вимоги до заяв, порядку їх подання та розгляду є доволі конкретні. Проте детальніше говорити про технічну частину подання заяв, конкретні вимоги щодо заявників та доказів по кожній категорії, в тому числі категорії В.3.1 Екологічна шкода та категорії В 3.2. Виснаження або шкода природним ресурсам, поки рано, і стане можливим після затвердження форм таких заяв та відкриття доступу для їх подання до Реєстру.
ЕПЛ розробила вимоги до форм заяв по категорії В.3.1 Екологічна шкода, та пропонує включити такі розділи:
І. Ідентифікація Заявника
В даному розділі запропонувати вказати: повне найменування заявника, його юридичну адресу, код ЄДРПОУ, організаційно-правову форму, інформацію про керівника, контакті дані. А також долучити відповідні докази на підтвердження наданої інформації: копію статуту / положення про Заявника, копію витягу з ЄДРПОУ або копію свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, рішення про призначення керівника.
ІІ. Ідентифікація особи, уповноваженої на подання Заяви від імені Заявника (Представник Заявника)
В цьому розділі Представнику заявника пропонується вказати: повне ім’я, РНОКПП, посаду в установі, що подає заяву, контактні дані, документи на підтвердження цієї інформації (копія паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП, копія документа, що підтверджує повноваження представника представляти інтереси Заявника: довіреність, наказ про призначення на посаду, посадова інструкція тощо).
ІІІ. Ідентифікація пошкодженої території
В розділі ІІІ ми пропонуємо максимально детально описати пошкоджену територію. Зокрема зазначити: тип пошкодженої території (об’єкт ПЗФ, парк, ліс, степова ділянка, лучна ділянка, сільськогосподарське угіддя, водний об’єкт, обʼєкт промисловості, інфраструктури, місце зберігання відходів, місце зберігання небезпечних хімічних речовин тощо), географічні координати, площу. Вказати, чи відноситься пошкоджена територія до об’єктів ПЗФ, чи наявні на пошкодженій території червонокнижні види рослин або тварин, чи відноситься пошкоджена територія до Смарагдової мережі, чи віднесена пошкоджена територія до водно-болотних угідь міжнародного значення, чи розташована пошкоджена територія в межах прибережно-захисних смуг водних об’єктів. Наведену вище інформацію підтвердити належними доказами.
ІV. Право власності на земельну ділянку, територія якої пошкоджена
В цьому розділі пропонується зазначати, чи є заявник власником земельної ділянки, форму власності, кадастровий номер, площу, цільове призначення, дату виникнення права власності, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Україні, вказати інформацію про співвласників (користувачів) за наявності таких, накладені на ділянку обмеження або обтяження. Для підтвердження цієї інформації пропонується долучити такі документи: витяг з Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Україні, державний акт на право власності / право постійного користування земельною ділянкою, інші документи, що підтверджують право власності / право користування земельною ділянкою.
V. Наявність затвердженої містобудівної документації на пошкоджену територію або її частину
В цьому розділі пропонується зазначити, чи є затверджена містобудівна документація на територію, яка зазнала пошкодження, та за наявності такої надати копії відповідних документів, а саме: копію витягу з схеми планування області / району, витягу з комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад на територію, яка зазнала пошкодження, витягу з Генерального плану населеного пункту на територію, яка зазнала пошкодження, витягу з Детального плану території на територію, яка зазнала пошкодження.
VI. Подія, яка спричинила шкоду довкіллю
Інформація про подію, що спричинила пошкодження, є дуже важливою в плані доказування, оскільки є одним з критеріїв відповідності заяви вимогам Реєстру. Саме ця інформація повинна доводити причино-наслідковий зв’язок, а саме те, що шкода спричинена внаслідок воєнних дій РФ. В цьому розділі ЕПЛ пропонує вказувати тип події, що призвела до пошкодження або знищення території, дату події, її опис та долучити наявні докази.
VII. Пошкодження або знищення складових довкілля на пошкодженій території
Даний розділ є основним в частині обґрунтування завданої шкоди, яку ми пропонуємо розділити за складовими довкілля, а саме запропонувати заявникам вказати, яка шкода була завдана землі та ґрунтам, водним ресурсам, атмосферному повітрю, лісовому фонду, тваринному та рослинному світу, об’єктам природно-заповідного фонду, надрам (включаючи літогенну основу та рельєф місцевості). По кожній складовій довкілля зазначити опис пошкодження або знищення, акт фіксації шкоди та інші докази пошкодження або знищення.
VIII. Сума вимоги Заяви
В цьому розділі потрібно зазначити суму компенсації, визначену Україною в особі уповноважених державних органів, окремо по кожній складовій довкілля, суму вимоги заяви в цілому, докази проведення розрахунку шкоди та збитків.
IX. Додаткові Докази
В цьому розділі заявник має можливість долучити будь-які інші, на його думку важливі для даної категорії, докази, якого б розділу вони не стосувалися.
X. Перевірка та подання
Даний розділ дозволяє заявнику перевірити надану інформацію, надати згоду на передачу персональних даних та підписати і надіслати заяву.
Перед поданням заяви рекомендується ознайомитися з інформацією про Реєстр на його веб-сайті www.RD4U.claims, а також з різними правилами та інструкціями, пов’язаними з поданням заяв, зокрема, з Правилами подання, обробки та внесення заяв, а також з відповідями на поширені запитання.
Варто зазначити, що ЕПЛ бере активну участь у процесі фіксації шкоди, завданої російською федерацією довкіллю України, ще з 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення експерти ЕПЛ здійснили 28 експедицій на деокуповані та прифронтові території України з метою зафіксувати завдану довкіллю шкоду. Усвідомлюючи важливість притягнення російської федерації до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю, ЕПЛ не припиняє ділитися своїм досвідом щодо порядку фіксації такої шкоди та регулярно проводить навчання та обмін досвідом з різними зацікавленими сторонами: представниками органів прокуратури та державної екологічної інспекції, науковцями, представниками установ природно-заповідного фонду, органами місцевого самоврядування, представниками інститутів громадянського суспільства та окремими мешканцями громад.
Розмір завданих довкіллю збитків, за словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, станом на квітень 2024 року оцінюється в розмірі 2,4 трильйона гривень. Як зазначив п. Стрілець: «Ми вже розуміємо, що, збитки довкіллю навіть перевищують збитки від зруйнованих об’єктів інфраструктури».
Вважаємо, що відкриття Реєстру для подачі заяв по Категорії В 3.1 Екологічна шкода, має бути в пріоритеті і робимо все можливе для того аби це сталося в найближчому майбутньому.
