Заява екологічних громадських організацій
щодо стану та рівня забрудненості атмосферного повітря в Україні
Топ-темою останнього тижня є стан атмосферного повітря в українських містах. Сезонне спалювання рослинних рештків людьми на власних подвір’ях та стерні на полях, у сукупності із викидами підприємств промисловості та теплової енергетики, викидами від пересувних джерел (приватні автівки, громадський транспорт) та іншими забруднювачами повітря на фоні багатоденного туману, відсутності вітру та температурних інверсій обумовили створення так званого “міського смогу”.
Атмосферне повітря — життєво необхідний компонент довкілля[1]. Повітря, так як й інші елементи довкілля, потребує постійного моніторингу, який здійснюється з метою забезпечення збору, обробки, зберігання та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень. Спостереження за станом навколишнього природного середовища та рівнем його забруднення здійснюється в Україні на підставі Положення про державну систему моніторингу довкілля[2], а також на підставі Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, який був прийнятий у серпні 2019 року[3].
Українське суспільство обурене забрудненням повітря. У соціальних мережах активно поширюються дописи, в яких люди пишуть про погіршення самопочуття (кашель, задуху, запаморочення, головний біль та загострення хронічних захворювань).
Ситуація нагнітається тим, що держава не може дати вичерпної інформації про стан довкілля. Інформація, яка надається — надається не в повній мірі та є взаємосуперечливою. Цей стан подання державної інформації протиставляється системі громадського моніторингу, яка свідчить про в рази більше забруднення повітря.
Моніторинг атмосферного повітря здійснюється за показниками якості атмосферного повітря та атмосферних опадів. Зокрема, ДУ “Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України” у своїх повідомленнях зафіксувала перевищення по деяких показниках: http://www.oblses.zp.ua/comment.php?n_id=4020
Втім наявне правове регулювання моніторингу стану атмосферного повітря не використовується в повній мірі та не сприяє отриманню достовірної інформації про стан атмосферного повітря. Українське суспільство обурене відсутністю достовірної інформції, що відбувається зі станом атмосферного повітря. За даними ВООЗ, Україна посідає одне із перших місць через хвороби у зв’язку з поганим станом атмосферного повітря.
Незважаючи на те, що держава не прописала вимог до громадського моніторингу за станом повітря, системи громадського моніторингу, які агрегують дані з побутових датчиків, а також зі станцій органів місцевого самоврядування (Київська ОДА, Донецька ОДА, Дніпропетровська облрада), фіксують підвищені рівні забруднення дрібнодисперсним пилом фракції РМ 2.5.
На фоні “турбулентності” навколо даного питання 22.10.2019 р. Микола Кульбіда, директор Гідрометцентру ДСНС України, провів прес-конференцію, де, зокрема, зазначив:
“та стурбованість, яка розповсюджувалась серед засобів масової інформації, серед громадських організацій, на наш погляд, не має суттєвих підстав”,
“Нічого надзвичайного на території України, з точки зору забруднення повітря, не трапилось.”
Це повністю протирічить даним, які наведені в офіційному листі до Мінекоенерго та стверджують протилежне — перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) зафіксовано в більшості великих міст та за більшістю показників, які досліджувалися.
Разом із тим 22.10.2019 р. Міністерство енергетики та захисту довкілля на своєму сайті та сторінках у соціальній мережі розмістило повідомлення із заголовком: “Повітря в Україні є в межах допустимої норми”:
https://www.facebook.com/minecoenergy/posts/2586804531375807
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245407413&cat_id=35109
Нижче наводимо дані Гідромету щодо вмісту забруднюючих речовин у повітрі в період 15-20 жовтня 2019 року в кратності до разового (який суттєво вище добового!) ГДК по наступним домішкам в окремих містах:
Оксид вуглецю
Дніпро — 1.4 ГДК,
Кам’янське — 1.2 ГДК,
Кривий Ріг — 1.2 ГДК,
Львів — (озвучено, але дані відсутні),
Одеса — 1,5 ГДК.
Оксид сірки
Дніпро — 1.4 ГДК,
Кам’янське — 1.2 ГДК,
Кривий Ріг — 1.2 ГДК,
Одеса — 1.5 ГДК,
Полтава — 1.2 ГДК.
Фенол
Запоріжжя — 1.2 ГДК,
Херсон — 3 ГДК.
Формальдегід
Дніпро — 1.1 ГДК,
Маріуполь — 3 ГДК,
Діоксид азоту
Дніпро — 1.3 ГДК,
Кременчук — 1.4 ГДК,
Маріуполь — 3 ГДК,
Херсон — 2 ГДК.
Пил
Дніпро — 1.4 ГДК,
Кременчук — 1.2 ГДК.
Ба більше, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, як головна організація з питань методичного керівництва мережею спостережень за хімічним забрудненням навколишнього природного середовища, розмістила повідомлення із наведенням винятково показників, що не перевищували разові концентрації оксиду вуглецю, а ті, що перевищували, свідомо не вказали:
Це ситуація свідчить про відсутність єдиної державної системи моніторингу за станом довкілля, що унеможливлює прийняття вірних управлінських рішень. Свідчить про відсутність адекватної юридичної відповідальності за забруднення атмосферного повітря та за поширення недостовірної чи неповної інформації про таке забруднення. Визначені суб’єкти моніторингу атмосферного повітря[4] не можуть скоординувати свої дії та надати об’єктивну та достовірну інформацію про стан атмосферного повітря, наслідки такого повітря для здоров’я людей, та спланувати ряд дій, які сприятимуть покращенню стану повітря.
Ми, представники екологічних громадських організацій, вважаємо ситуацію, що склалася, неприпустимою та вимагаємо:
Організувати систему державного моніторингу за станом довкілля в Україні та прийняти відповідні зміни до законодавства.
Надати повну та достовірну інформацію про рівень забруднення повітря в українських містах.
Спростувати інформацію, надану від органів державної влади, зокрема Міністерства енергетики та захисту довкілля, про те, що стан атмосферного повітря в Україні є в межах допустимої норми.
Притягнути до відповідальності осіб, які свідомо порушили право українців[5] на доступ до достовірної екологічної інформації.
Зафіксувати причини забруднення. У разі виявлення винних осіб, притягнути таких до відповідальності.
Список підписантів:
ІГ “Save Dnipro”
- Міжнародна благодійна організація “Екологія – Право – Людина”
Правозахисниця, учасниця ініціативи “Озеро Качине” Харчилава Тамара
ГО “Дзиґа”
“Екокоаліція Запоріжжя”
Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
ГО “Зелена Генерація”
“Батарейки, здавайтеся!” (ГО “ЕКОЮА”)
Україна БЕЗ сміття
ГО Єдина Планета
[1] Атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень. Зазначає ст. 1 Закону України «Про атмосферне повітря».
[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF
[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#n18
[4] Мінприроди, МОЗ, ДСНС, ДАЗВ, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад.
[5] Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
1. Приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов’язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою —
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, –
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
