В усіх на слуху зараз є питання незаконного видобутку бурштину. ЕПЛ, розпочавши вивчення проблеми, зупинилася на аналізі діяльності тих держаних органів, які не здійснюють покладених на них функцій, що призвело до розкрадання загальнодержавних цінностей та потягнуло за собою економічні та екологічні втрати.
Для початку зупинимося на визначенні бурштину. Відповідно ст. 1 п. 3) Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», це дорогоцінне каміння органогенного утворення в необробленому та обробленому вигляді.
Відповідно до Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину бурштин – це збірний термін, що об’єднує різновиди викопних смол, придатних для використання в ювелірно-виробній, хімічній, фармацевтичній та інших галузях виробництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» бурштин відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, ювелірної сировини, дорогоцінного каміння. Це означає, що без отримання спеціального дозволу бурштин видобувати заборонено. Згідно Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами зазначено виняток із загального правила, що без аукціону надається для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування торфу, а також бурштиноносних порід на ділянках проявів бурштину, які не мають промислового значення, розмір яких не перевищує один гектар.
У ст. 52 Кодексу України про надра передбачено можливість квотування видобутку корисних копалин з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.
Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови від 22 грудня 1994 р. № 862 Про затвердження Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин. Цікавим є, що серед основних критеріїв запровадження квот є стан мінерально-сировинної бази, особливо зі стратегічних та гостродефіцитних видів мінеральної сировини; екологічні умови в районах видобутку; кон’юнктура мінеральної сировини в державі та за її межами; можливість придбання мінеральної сировини за межами України на вигідніших умовах, ніж здійснення видобутку на її території.
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину установлює групування родовищ бурштину за геолого-промисловими типами, розподіл родовищ бурштину за величиною запасів та складністю геологічної будови, принципи розподілу запасів бурштину за їхнім промисловим значенням, техніко-економічним і геологічним вивченням, а також вимоги до вивченості родовищ бурштину, підрахунку запасів і підготовленості їх до промислового освоєння, принципи оцінки ресурсів бурштину в межах перспективних ділянок.
Вимоги Інструкції є обов’язковими для виконання підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт із розвідки родовищ бурштину, проектування й будівництво гірничодобувних підприємств, експлуатацію родовищ та облік запасів і ресурсів бурштину. (Наказ Державної комісія України по запасах корисних копалин від 10.02.2003 року № 29).
До ліквідації у вересні 2014 року Державної пробірної служби України» постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, яка здійснювала державний пробірний контроль за якістю дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (надалі – дорогоцінне каміння), виробів з них та матеріалів, що їх містять, проводить у межах своїх повноважень перевірки додержання вимог законодавства при виконанні операцій, здійсненні обігу та обліку зазначених цінностей, ці функції виконує Міністерство фінансів України (надалі Мінфін України).
Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики (крім адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики), політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їхнього обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Серед основних завдань Мінфіну є формування та забезпечення реалізації державної політики щодо видобутку та переробки дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їхнього обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Мінфін України відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, зокрема, щодо дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їхнього обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який втратив чинність 2 березня 2015 року у зв’язку із прийняттям закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», відносив до ліцензованих видів діяльності видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння. Таким чином, втратилась можливість здійснювати обстеження суб’єктів, які вперше отримали ліцензію Міністерства фінансів України на право здійснення діяльності з виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, що передбачалось Інструкцією про порядок проведення перевірок щодо додержання законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, затвердженою наказом Мінфіну України від 22.12.2008 року №1519.
Стосовно продажу бурштину на експорт, то слід відмити, що відповідно до постанови КМУ від 24 жовтня 1994 р. № 734 «Про лібералізацію експортних операцій» до Переліку товарів, експорт яких здійснюється за дозволом Мінфіну, відноситься бурштин, який згідно старих кведів ЗЕД мав номер 25.30.9000.
Слід відмітити, що сучасний Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, розроблений Державною фіскальною службою України, у розділі 71 не містить бурштину, хоча українське родовище бурштину є одним з найбільших у світі, а бурштин використовується водночас і у медичній сфері, і в декоративній.
Те саме спостерігається і у митній сфері, де не закріплено такого виду товару як бурштин у митному тарифі України. Втім всі знають, що він масово експортується за кордон, де в той же час Україна не отримує з такого експорту жодної копійки. У попередніх роках експорт бурштину здійснювався по квотах, встановлених Кабінетом Міністрів України, та з дозволу Мінфіну. Для прикладу, у 1995 року постановою КМУ було передбачено експорт бурштину у розмірі 50 кг.
Стосовно відповідальності за порушення законодавства про видобуток бурштину, то слід зазначити, що на відміну від сусідньої Росії, де передбачається відповідальність за нелегальний видобуток бурштину, в Україні спеціальної норми права не має. Передбачено відповідальність за порушення законодавства надра. Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:
самовільному користуванні надрами; порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр; вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин; наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні; пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації; порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами;
знищенні або пошкодженні геологічних об’єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ; невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.
Отже, системний аналіз норм законодавства України свідчить про системну бездіяльність органів державної влади, що призвело до негативного стану довкілля, економіки та дотримання прав людини в України. Зокрема, самовільний видобуток здійснюється гідромеханічним способом, що призводить до зубожіння, псування родовищ та спричиняє негативні екологічні наслідки, а також може призвести до зменшення кондиційного вмісту сортового бурштину в бурштиновміщуючому шарі і втрати промислового значення цих родовищ.
Території, де відбувається несанкціонований видобуток, закріплено за офіційними природокористувачами (лісогосподарські підприємства), надрокористувачами (підприємства з видобутку та переробки корисних копалин), землекористувачами (сільськогосподарські підприємства), які згідно з природоохоронним і земельним законодавством відповідають за використання цих земель за призначенням, або ж ці території знаходяться на землях запасу сільських та селищних рад, до компетенції яких, відповідно до п. 4 статті 10 Кодексу України про надра, входить здійснення на їхній території контролю за використанням та охороною надр.
Згідно з частиною другою статті 240 Кримінального кодексу України незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення карається штрафом від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк.
Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (надалі – Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин; веде державний баланс запасів корисних копалин; веде державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин; веде державний резерв розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; формує державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду; здійснює державну реєстрацію і облік робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр; веде єдину інформаційну систему користування надрами; організовує роботу Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин та Міжвідомчої комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин, Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) за раціональним і ефективним використанням надр України, здійснює інші повноваження, визначені законами України та пов’язані з виконанням покладених на Держгеонадра України Президентом України завдань.
Отже, будучи єдиним органом у системі центральних органів виконавчої влади, наділеним повноваженнями для належного моніторингу, контролю за користування та охорони надр України, вважаємо, що Держгеонадрами України вчинено злочини, які полягають у
1. Службовій недбалості, тобто невиконанні службовими особами Держгеонадра України своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ст. 367 КК України), а саме масове знищення державних запасів корисних копалин загальнодержавного значення (буршину), їхнього незаконного видобутку та реалізації.
2. Співучасті службових осіб Держгеонадр України у грабежі корисних копалин загальнодержавного значення бурштину у Рівненській, Волинській та Житомирській областях (ст. 186 КК України), умисному знищенні майна (ґрунтів, лісових насаджень, об’єктів природно-заповідного фонду) (ст. 194 КК України), забрудненні та псуванні земель (ст. 239 КК України), екоциді масовому знищенні рослинного або тваринного світу, отруєнні атмосфери або водних ресурсів, а також вчиненні інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу (ст. 441 КК України).
Варто зазначити, що прийняття в другому читанні законопроекту 1351-1 “Про видобування та реалізацію бурштину” не вирішить питання незаконного видобутку бурштину, дотримання природоохоронного законодавства, контролю за експортно-імпортних операцій, створення ресурсів для переробки бурштину в Україні, оскільки у ньому не прописані відповідні положення. А навпаки, призведе до фактичного узаконення всіх негативних явищ в сфері охорони довкілля, присутніх зараз при нелегальному видобутку бурштину. Зокрема, згідно цього проекту закону, дозволяється безконтрольне вилучення ділянок лісового фонду для видобутку бурштину без гарантії їхнього повернення назад в склад лісового фонду, дозволяється видобування бурштину в лісах водоохоронного та природоохоронного значення, дозволяється видобування бурштину на територіях перспективних для створення «Смарагдової мережі», які Україна зобов’язана охороняти згідно «Угоди про асоціацію України з ЄС», відсутні гарантії рекультивації земель після видобування бурштину тощо.
Отже, ЕПЛ вимагає прийняти закон, який би передбачав відповідальність за незаконний видобуток бурштину, а не узаконював діяльність, яка шкодить довкіллю не розвиває економіку країни.
Першочергові кроки, які слід здійснити державі Україна, – це закрити кордони для нелегального вивозу бурштину, встановити відповідні квоти експорту, створити умови для внутрішньої переробки бурштину, дати роботу людям, які зараз зайняті добуванням бурштину, з дотриманням природоохоронного законодавства.
Ми закликаємо ІГС, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, не надіятися на цей проект закону і максимально долучитися до вирішення цієї проблеми.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Софія Шутяк, юрисконсульт 1-ої категорії ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; sofiya.shutiak@gmail.com,
тел.: (032) 225 – 76 – 82
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82
