П’ятого жовтня 2021 року МБО «Екологія-Право-Людина» провела в приміщенні Українського кризового медіа-центру круглий стіл, присвячений публічному обговоренню зловживань, які зустрічаються під час здійснення рубок у лісах Карпатського регіону, а також пропозиції щодо змін у законодавство, які необхідні для попередження майбутніх зловживань та посилення відповідальності за їх вчинення.
Після вступного слова еколога ЕПЛ Богдана Кученка представник ГО «Українська природоохоронна група» Єгор Гриник звернув увагу про різницю між незаконними та несталими рубками, розповів про масове ігнорування лісгоспами законодавчої вимоги про заборону санітарних рубок протягом «сезону тиші», а також бездієвість Держекоінспекції в попереджені таких правопорушень. За словами експерта, несталі та незаконні рубки, будучи актуальними для всієї України, залишаються надзвичайно поширеним явищем в Карпатах, яке загрожує добробуту усіх українців.
Андрій Плига, керівник напряму «Ліси» ГС «Всесвітній фонд природи Україна», оцінив питання зловживань крізь призму комерціалізації окремих типів рубок, які використовуються для уникнення природоохоронних обмежень, наприклад на рубки головного користування. Також було згадано про неможливість ДЕІ протидіяти незаконним рубкам в нинішніх умовах та відсутність реакції на зловживання з боку представників самої лісової галузі, як чинники, які є серйозною перешкодою для подолання проблеми.
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ, розповіла про найбільш кричущі факти порушень законодавства, виявлені нашою організацією, переважно у Львівській області. Особливу увагу було виділено питанню порушення лісгоспами законодавства про оцінку впливу на довкілля, коли підприємства проводять суцільні та поступові рубки головного користування, фактичною площею понад 1 гектар, оформлюючи їх у лісорубних квитках, як окремі рубки, площею 1 га або менше. Також було піднято питання відсутності оцінки впливів інших видів рубок, які теж можуть завдати суттєвої шкоди довкіллю.
Еколог ЕПЛ Богдан Кученко зосередив увагу на питанні рубок переформування, які, будучи прогресивним і значно більш дружніми до довкілля видом рубок, ніж суцільні чи поступові рубки головного користування, на практиці, часто виявляються несталими. В якості типового прикладу, було розглянуто кейс Стрийського лісгоспу, який проводить протягом останніх років проводить заготовляє десятки тисяч кубометрів деревини під час рубок переформування в неексплуатаційних лісах. Більшість цих рубок взагалі проводяться в межах заказників, що жодним чином не можна назвати прогресивною та сталою практикою лісівництва.
Експертка ЕПЛ Галина Левіна підняла питання недосконалості чинного законодавства в частині забезпечення юридичної відповідальності за правопорушення, вчинені лісокористувачами. Окрема, проблеми існують вже на етапі трактування поняття «незаконної рубки», до якого лісгоспи та Держлісагентство не відносять рубки, вчинені за наявності лісорубного квитка, але із порушеннями норм законодавства. Іншим прикладом стало питання притягнення до відповідальності за трелювання деревини руслами річок. Адже згідно зі ст. 64 КУпАП відповідальність передбачена лише за порушення встановленого порядку вивезення деревини. Хоча наразі в законодавстві не передбачено чітко встановленого порядку, а трелювання по руслах є прямо забороненим лише для рубок головного користування. Наголошено було і на занадто низькій сумі штрафі за порушення природоохоронного законодавства під час рубок.
Мирослав Кабаль, експерт ЕПЛ, завідувач лабораторії лісознавства Карпатського біосферного заповідника, наголосив на важливості врахування категорій та зонування об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) під час вирішення питань щодо доцільності проведення того або іншого виду рубок, а також на необхідності гнучких підходів до призначення заходів. Адже навіть серед видів, внесених до Червоної книги України є такі, для яких шкідливим є будь яке втручання, але є і види, для яких проведення певних рубок є необхідним, наприклад метою створення достатнього рівня освітлення території. Так само, «доцільними є і рубки переформування у штучних лісах тих категоріях ПЗФ, де вони не заборонені режимом». Водночас, експерт наголосив на поширеності зловживань під час призначення навіть таких рубок і недоцільності надмірного втручання під час проведення рубок переформування. Також було згадано про розроблені пропозиції щодо окремих правил рубок для ПЗФ Карпатського регіону, які найближчим часом будуть опубліковані на сайті ЕПЛ.
Петро Тєстов, радник Міндовкілля, наголосив, що протягом останнього року Міндовкілля активно працює над вирішенням проблем зі зловживаннями в лісовій галузі. Так, Постановою Кабміну № 1224 від 09.12.2020 р. були внесені зміни в низку НПА, спрямовані на зменшення обсягу рубок в Карпатах, і «вже можна побачити результати»: по Рахівському та Тячівському районах Закарпаття обсяг рубок зменшився за перше півріччя цього року на 7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, незважаючи на шалений попит на деревину на світових ринках. А в масштабі 4-х областей Карпатського регіону спостерігається зменшення площ суцільних рубок на 18%. Також було зазначено, що спільно з ДАЛРУ завершується розробка нових правил рубок, які «будуть оприлюднені для громадського обговорення вже на цьому тижні, і будуть включати в себе аспекти озвучені на прес-конференції, зокрема збереження водотоків та біорізноманіття».
На жаль, Держлісагентство та Держекоінспекція вирішили не надавати представників для участі в обговоренні, а тому нам не вдалось почути їхню позицію щодо актуальності проблеми зловживань при рубках у лісах Карпатського регіону, і шляхів її вирішення.
ЕПЛ висловлює подяку всім, хто долучився до обговорення і, водночас, готовність до пошуку та впровадження нових шляхів протидії порушенням природоохоронного законодавства і екологічно виснажливим формам лісокористування у лісах не лише Карпат, а й усієї України.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ
