ЕПЛ проаналізувала розроблений проєкт Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2020-2025 роки (далі -НПД)1 та вважає його не достатньо амбітними з огляду на Європейський зелений курс, неповним та таким, що не дасть можливості якісно покращити стан довкілля, управління та контроль в даній сфері. ЕПЛ наголошує на ряді упущень.
Зокрема, амбітний Європейський зелений курс визначив своїми пріоритетами напрямки боротьби з промисловим забрудненням, подолання наслідків зміни клімату та адаптація до зміни клімату, розвиток сталолого сільського господарства, перехід до економіки замкненого циклу, захист біорізноманіття, розвиток ВДЕ тощо.
Втім НПД у напрямку до переходу до економіки замкненого циклу заплановано лише проведення наукових досліджень щодо розвитку циркулярної економіки. Жодних концепцій переходу до економіки замкненого циклу не заплановано, чи інтеграції основних підходів такої економіки до галузевих політик та програм. Стратегія сталого розвитку України на період до 2030 року, розробка якої запланована у НПД, стане доречною для закріплення курсу України на економіку замкненого циклу (циркулярну економіку) та відхід від традиційної лінійної економіки.
Недостатньо прописано у НПД заходів щодо обмеження використання пестицидів та переходу до органічного сільського господарства. Європейський зелений курс визначає, що сектор сільського господарства кардинально потребує озеленення. Сільське господарство України також «обросло» проблемами масової загибелі бджіл, неправильного та надмірного застосування пестицидів, особливо небезпечних пестицидів та пестицидів сумнівної якості, цвітіння водойм через забруднення мінеральними добривами, негативним впливом на риб, птахів, гризунів та комах, відсутністю належного контролю за вирощуванням, якістю рослинної продукції та товарів із цієї продукції, тощо. Проєкт НПД говорить лише про застування сучасних пестицидів. Які саме пестициди вважати сучасними, та чи треба стимулювати застосування таких сучасних пестицидів, які дозволені в Україні, а в Європі заборонені? Дане питання залишається відкритим.
Проєктом НПД не ініціюються наукові дослідження та пілотні проєкти щодо оцінки шкоди біорізноманіттю від сучасних методів ведення сільського господарства та розробка заходів, в тому числі нормативних та фінансових, до зменшення такої шкоди. Питанню сталого та здорового харчування, скороченню втрат харчової продукції зовсім не приділено уваги.
Європейський зелений курс приділяє значну увагу питанню збереження та охорони біологічного різноманіття, зокрема через запровадження судового контролю за промисловим рибальством. Проєкт НПД передбачає мінімальні заходи в сфері рибальства. Зокрема, запропоновано такий захід 205 «Аналіз стану та перегляд практик проведення наукових досліджень з метою вивчення і надання науково-обґрунтованих пропозицій щодо введення заборони (мораторію) на здійснення промислового рибальства (промислового вилову водних біоресурсів) на деяких прісних внутрішніх водоймах України – рибогосподарських водних об’єктах басейну Дніпра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця». Цього заходу недостатньо для обмеження впливу промислового рибальства на іхтіофауну водних об’єктів України, оскільки треба ще контролювати виконання мораторію на цих водних об’єктах, у разі його встановлення, а якість державного контролю за рибальством та обсяги браконьєрства в Україні вимагають надзвичайно радикальних та масштабних заходів як на рівні законодавчому, та і на рівні їхнього провадження на місцях та налагодження розуміння серед різних зацікавлених груп щодо критичного стану рибних ресурсів в Україні та необхідності їхнього збереження та відновлення, а відтак і запровадження заходів щодо скорочення обсягів промислового рибальства. Тому, заходи НПД в сфері промислового рибальства на найближчі 5 років мали б бути більш амбітними, щоб реально вплинути на збереження та охорону біологічного різноманіття не тільки України, але і ЄС також.
Окремий розділ проєкту НПД присвячено зміні клімату, і в першу чергу зменшення викидів парникових газів, та адаптація до цих змін. Проте реальних заходів, що призведуть до зменшення викидів парникових газів, не визначено. Запровадження системи торгівлі квотами, яку Україна має запустити як частину своїх зобов’язань згідно Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною, недостатньо для скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
ЄС в Європейському зеленому курсі задекларував жорстку та амбітну ціль – досягнення нульового забруднення через зменшення забруднення ґрунтів, вод та повітря, та посилення вимог до якості повітря, води та ґрунту. Що ж пропонує проєкт НПД? В розділі НПД про зменшення промислового забруднення визначаються заходи, що полягають в розробленні та прийнятті законопроєкту «Про запобігання, контроль та зменшення промислового забруднення», та підзаконних актів на його виконання, проте упускається необхідність перегляду стандартів якості повітря, води та ґрунтів в сторону їх посилення. Такі заходи вкрай необхідні, оскільки згідно ст.6 Закону «Про охорону атмосферного повітря», в Україні мають бути розроблені нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. У 2002 році Постановою КМУ № 299 було затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Проте самих нормативів екологічної безпеки так і не було затверджено. Також згідно цього ж Порядку, Міндовкілля здійснює не рідше ніж один раз на 10 років перегляд нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Проте з 2002 року Мінприроди, а тепер Міндовкілля такі нормативи не переглядало. Також поза увагою НПД є деталізація практичних заходів щодо зменшення викидів згідно з Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок, адже вже сьогодні очевидно, що зменшення викидів потребує серйозних інвестицій, а відповідальності такі установки за невиконання плану нести не будуть.
В питанні зменшення забруднення вод НПД не піднімає проблему необхідності регулювання забруднення вод мікропластиком, антибіотиками, стічними водами, проведення комплексних досліджень щодо такого забруднення, та шляхів його мінімізації.
Стратегія державної екологічної політики України на період до 2030 року, на виконання якої було розроблено проєкт НПД, вказує на важливість застосування екосистемного підходу у галузевій політиці та до всіх напрямів соціально-економічного розвитку. Саме розвиток екосистемних послуг дасть змогу створити можливості для сталого розвитку суспільства та екосистем. Проєкт НПД не дає інструментів та конкретних кроків та заходів для впровадження інструменту оцінки екосистемних послуг, зокрема не передбачається розроблення методик для оцінки вартості екосистемних послуг, законодавчих основ для проведення такої оцінки, тощо.
Також проєкт НПД передбачає захід 188 “Здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування». Проведення СЕО – не може бути заходом, бо це виконання вимог законодавства, а от якість звітів про СЕО було б доцільно проаналізувати, винести рекомендації щодо покращення якості таких звітів, розробити методичні рекомендації щодо проведення СЕО окремих видів документів державного планування.
Тому, закликаємо Міндовкілля ще раз переглянути заходи НПД та синхронізувати їх із нагальними проблемами, результатами, яких ми хочемо досягнути, станом адаптації законодавства України до директив ЄС в довкіллєвій сфері, та пріоритетами Європейського зеленого курсу, що дасть можливість більш якісно захистити довкілля та інтегруватися до європейської спільноти не тільки та словах, але і на практиці.
За більш детальною інформацією прошу звертатися:
О.Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
Тел. 032 2257682
