27 жовтня відбулася дискусія “Реформа екологічного контролю у часи війни: важливість та перспективи”. Обговорювалися, зокрема, нагальність та перспективи розгляду й ухвалення законопроєкту №3091.
У дискусії взяли участь Олена Крамаренко – заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Олег Бондаренко – голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ (онлайн); Дмитро Заруба – перший заступник голови Державної екологічної інспекції; Олена Кравченко – директорка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»; Олег Листопад – експерт Мережі захисту національних інтересів “АНТС”.
Про реформу екологічного контролю говорять уже не один рік. ЕПЛ, як одна з організацій, що розробляла проєкт закону №3091, завжди наголошувала на потребі його якнайшвидшого розгляду та ухвалення. Проте певні групи у Верховній Раді не виявляли зацікавленість у створенні дієвих механізмів екологічного контролю.
Сьогодні це питання знову на часі. Україна, як кандидат до ЄС, потребує швидких кроків назустріч майбутньому партнерству й приведення власного законодавства до норм Євросоюзу. Проєкт закону №3091 – один з таких кроків, що усуває правові розбіжності у сфері природоохоронного законодавства.
Як відзначила під час дискусії директор ЕПЛ Олена Кравченко, крім того, що в Україні щоденно нищиться довкілля, як наслідок російської агресії, ми маємо факти суцільного розорення прибережно-захисних смуг, незаконну вирубку лісів, нищення найцінніших територій Карпат забудовами курортів, за якими стоять олігархи. «Ці проблеми не можуть чекати перемоги. Їх потрібно вирішувати вже сьогодні, – наголосила вона. – Попри війну щоденна ефективна робота інспекційного органу має продовжуватися на запобігання порушення природоохоронного законодавства, на запобігання нищення природи. Та чи спроможний сьогодні орган, створений за радянськими лекалами, бути ефективним і запобігати порушенням і нищенням? Чи можна довіряти пострадянській системі таку важливу функцію?»
За словами Олени Кравченко, Україна потребує повномасштабну реформу державного екологічного контролю, яка забезпечить можливість зібрати всі довкіллєві інспекційні функції в одному органові, розширить повноваження цього органу, зробить його дієвим, відкритим, сучасним, оснащеним найновішими лабораторіями, методиками. «Тільки такий орган здатний забезпечити коректний, ефективний збір фактів руйнації природи, – сказала вона. – Тільки такий орган здатний допомогти притягнути агресора до відповідальності і добитися компенсацій для відновлення знищеної частини довкілля».
Також директор ЕПЛ звернула увагу, що суспільний запит на проведення реформи державного екологічного контролю є. «Ми просимо не чекати перемоги, а провести реформу держконтролю, яка передбачатиме дієву проєвропейську максимально прозору сучасну систему екоконтролю, який має працювати на попередження забруднення, а не на покарання, на співпрацю з громадами, бізнесом, – сказала Олена Кравченко. – Тільки так ми зможемо подолати корупцію у сфері охорони довкілля, зробити наше повітря, ґрунти, воду чистішими, зберегти ліси, біорізноманіття і хоч на крок наблизитися до Європейського зеленого курсу не на словах, а на ділі. Тільки так ми зможемо зібрані належні і допустимі докази, які допоможуть нам отримати в майбутньому якнайповнішу компенсацію за зруйноване довкілля».
ЕПЛ дякує всім учасникам дискусії за розуміння ситуації та конструктивні позиції. Не часто представники законодавчої та виконавчої гілок влади та громадськість говорять в унісон. Команда ЕПЛ переконана, що спільними зусиллями ми зрушимо реформу екологічного контролю з місця!
